Сутність методу: площини проекцій П1 та П2 залишають нерухомими, а пряму (площину) обертають навколо введеної осі i, яка займає окреме положення відносно П1 або П2 (рис. 58).
Символьні f2¢ ^ X12, σ1¢¢úú Х12,
позначення: σ (DABC) ^ П1, σ (DABC) úú П2.
σ ^ П2 = β.
Рисунок 58 - Надання площині DABC проекціювального та положення рівня
Задача.Прямій АВ загального положення надайте проекціювальне положення (рис. 59).
Задачу розв’язують в два етапи. На першому етапі відносно осі i (i^П1) пряму повертають до положення, коли вона паралельна фронтальній площині проекцій (А¢В¢ úú П2). На другому етапі вводять нову вісь i¢ (i^ П2), відносно якої пряму А¢¢В¢¢ повертають перпендикулярно до П1 (А¢¢В¢¢ ^П1).
Через одну із точок (т. D) чотирикутника проводимо вісь i (i^П1). Слід-проекцію площини s1 (A1B1C1D1) повертаємо до положення, паралельного фронтальній площині проекції (s1 úú X12). На П2 отримуємо натуральну величину (A¢B¢C¢D¢) чотирикутника ABCD. Периметр плоскої фігури визначається як сума його сторін.
Рисунок 59 – Перетворення прямої загального положення в проекціювальне