Різновиди поверхонь обертання

1. Тор – поверхня, що може бути отримана обертанням твірної (кола) навколо осі і (рис. 63, а, б).

а) відкритий б) закритий

Рисунок 63 – Різновиди поверхні тора

На рис. 63, а точка С належить екватору, т. В – горлу, т. D – головному меридіану, т. А – паралелі певного радіуса (R_А). Паралель та її радіус визначаються в площині, яка перпендикулярна до осі обертання і, на площині проекцій П_2, радіус паралелі R_А вимірюють від осі обертання до обрису поверхні. T. А (рис. 63, а) на П₂, видима, оскільки знаходиться перед головним меридіаном. Згідно з рис. 63, б т. А на П₂ – невидима, оскільки знаходиться за головним меридіаном.

Запишемо визначник торової поверхні:

Ω (l, i ) – загальний для відкритого та закритого тора.

Відміни, як видно з рисунка, існують при побудові. Тому визначимо графічну та алгоритмічну частини:

а) відкритого б) закритого

lãі, lãі,

l ∩ і. l ∩ і.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поверхні обертання	\|	Алгоритм визначення проекцій точок на поверхнях обертання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.