• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Різновиди поверхонь обертання

1. Тор – поверхня, що може бути отримана обертанням твірної (кола) навколо осі і (рис. 63, а, б).

а) відкритий б) закритий

Рисунок 63 – Різновиди поверхні тора

На рис. 63, а точка С належить екватору, т. В – горлу, т. D – головному меридіану, т. А – паралелі певного радіуса (R_А). Паралель та її радіус визначаються в площині, яка перпендикулярна до осі обертання і, на площині проекцій П_2, радіус паралелі R_А вимірюють від осі обертання до обрису поверхні. T. А (рис. 63, а) на П₂, видима, оскільки знаходиться перед головним меридіаном. Згідно з рис. 63, б т. А на П₂ – невидима, оскільки знаходиться за головним меридіаном.

Запишемо визначник торової поверхні:

Ω (l, i ) – загальний для відкритого та закритого тора.

Відміни, як видно з рисунка, існують при побудові. Тому визначимо графічну та алгоритмічну частини:

а) відкритого б) закритого

lãі, lãі,

l ∩ і. l ∩ і.

Читайте також:

1. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
2. Алгоритм визначення проекцій точок на поверхнях обертання
3. Алгоритмічна конструкція повторення та її різновиди: безумовні цикли, цикли з після умовою та з передумовою.
4. Аналогія величин і рівнянь поступального і обертального руху. Кінетична енергія обертання тіла
5. Будова поверхонь неузгоджень
6. Вається від поверхонь приміщення використовують звукопоглиначі
7. Взаємний перетин поверхонь тіл обертання
8. Виборчі системи: суть, різновиди, переваги та недоліки.
9. Виведення формул для знаходження площі паралелограма, трикутника, трапеції. Формули для знаходження площ поверхонь просторових геометричних фігур.
10. Визначення послідовності обробки поверхонь заготовки
11. Визначення центру обертання провідної ланки або другий наслідок основної теореми зачеплення.
12. Вимірювання частоти обертання.

Переглядів: 940