Використовується для розгортання призм (рис. 106). Пересічемо призму горизонтально-проекціювальною площиною ∑, що перпендикулярна до ребер, які відображаються на горизонтальній площині проекцій в натуральну величину. Способом заміни площин проекцій знайдемо натуральну величину перерізу А0В0С0(рис. 106).
Примітка: Якщо бічні ребра призми відносно площин проекцій П1 та П2 займають загальне положення, то необхідно одним із методів перетворень побудувати призму так, щоб її бічні ребра зайняли положення рівня.
Рисунок 106 – Визначення натуральної величини перерізу А0В0С0
Оскільки для побудови бічної поверхні призми треба мати натуральні величини периметра нормального перерізу та бічних ребер призми, то виконаємо послідовно такі побудови.
Вздовж довільної лінії а (рис. 107) від деякої точки Апослідовно відкладемо відрізки АВ, ВС, СА, які дорівнюють відповідним сторонам трикутника нормального перерізу А0В0С0. Ці величини треба взяти на площині проекцій П4, а саме: А4 В4, В4С4, С4А4.
Через точки А, В, С, А проведемо прямі, які перпендикулярні до а, та відкладемо на них від точок А, В, С, А відрізки, які дорівнюють відрізкам бічних ребер призми (ребра призми є відрізками рівня, їх горизонтальні проекції дорівнюють н.в. довжин ребер). Отримані точки з’єднаємо відрізками прямих.
Плоска фігура А¢В¢С¢А¢А¢¢С¢¢В¢¢А¢¢ являє собою розгортку бічної поверхні призми. Повну розгортку призми отримуємо за допомогою розгортання основ призми А¢В¢С¢ та А¢В¢С¢ (рис. 107).