Теорія баз даних. Їх компоненти і класифікація

Сучасні інформаційні системи засновані на концепції інтеграції даних характеризуються величезними об’ємами збережених даних, складністю організації, необхідністю задовольняти різноманітні вимоги багаточисленних користувачів.

Цілю будь-якої інформаційної системи є обробка даних про об’єкти реального світу. В широкому розумінні, база даних – це сукупність свідчень про об’єкти реального світу в будь-якій предметній області. Під предметною областю прийнято розуміти частину реального світу, що підлягаю вивченню з метою організації управління та автоматизації.

Розглянемо декілька визначень терміну «база даних» (database) [44].

База даних – це найменування сукупності даних, що відображають стан об’єктів та їх відношення в предметній області.

База даних – це набір постійно збережених даних, що застосовуються прикладними програмними засобами.

База даних – це реалізація схеми і моделі даних на фізичному рівні.

База даних – це об’єкт управління в банку даних. База даних описує стан об’єктів в предметній області у визначений момент часу пропонований сукупно на певній формалізованій мові.

База даних – це сукупність збережених разом даних при наявності мінімальної надлишковості, що допускає їх використання оптимальним чином декількома додатками.

База даних – це сукупність матеріалів систематизованих таким чином, щоб ці матеріали могли бути відшукані та оброблені за допомогою комп’ютера.

Системою управління базами даних називають програму призначену для створення на персональному комп’ютері загальної бази даних для багатьох програм; підтримки її в ефективному стані та забезпечені належного доступу користувачів до цих даних в рамках наданих їм повноважень [4].

Складність визначення полягає в тому, що комп’ютерні бази даних за свою не надто довгу історію пройшли кілька етапів розвитку від файлових систем, що зберігають в собі невпорядковані дані, до постреляційних СУБД.

Крім бази даних та програмного забезпечення, що забезпечує основну функціональність СУБД до складу сучасних серверів баз даних входять все можливі засоби розробки та механізми їх взаємодії з користувачами на високому рівні (генератори звітів, конструктори таблиць, генератори запитів і форм). Ці засоби розробки самі будучи додатками користувача дозволяють створювати додатки, що функціонують як окремі частини СУБД (наприклад, форми і звіти MS Access або веб-публікації в Oracle і MS SQL Server). На рис. 6.1 представлено схему, в якій визначено основні терміни, що застосовуються при обговоренні СУБД [44].

Рис. 6.1 Термінологія СУБД (за Н.В. Макаровою [44])

СУБД представляє собою комплекс програмних засобів, в роботі яких приймає участь багато людей, які як і обслуговують ці програми, так і використовують результати їх роботи. На рис. 6.2 представлено основі компоненти СУБД [44].

Рис. 6.2 Компоненти середовища функціонування СУБД

(за Н.В. Макаровою [44])

В системах управління базами даних виділяють шість основних груп користувачів: системні адміністратори, адміністратори баз даних, системні аналітики, проектувальники баз даних, програмісти та кінцеві користувачі [29].

Системні адміністратори несуть відповідальність і забезпечують надійність функціонування системного програмного забезпечення.

Адміністратори баз даних (Data Base Administrator, DBA) управляють роботою СУБД, забезпечують функціонування СУБД, створюють облікові записи користувачів СУБД, призначають права, обмежують доступ, виконують різні процедури, що пов’язані з забезпеченням безпеки та надійності збереження даних.

Системні аналітики виконують роботу по збору, систематизації і уточненню вимог до структури даних, додатків та звітів.

Проектувальники бази даних (системні архітектори) проектують структуру бази даних.

Програмісти розробляють прикладне програмне забезпечення. Також, вони проектують і створюють форми введення і відображення даних, звіти та процедури за допомогою яких кінцеві користувачі одержують доступ до даних та можливість маніпулювання ними.

Кінцеві користувачі застосовують прикладні програми з метою виконання щоденних операцій. Кінцеві користувачі вищої керівної ланки застосовую інформацію, одержану із баз даних для вирішення тактичних і стратегічних завдань підприємства, установи чи організації.

Класифікацію баз даних за моделями даних здійснюють згідно рис. 6.3 [44].

Рис. 6.3 Класифікація баз даних за моделями даних

(за Н.В. Макаровою [44])

Ієрархічні бази даних засновані на ієрархічній моделі даних, в якій зв'язок між об’єктами бази даних утворює перевернуте дерево. При такій моделі, кожен елемент, що знаходиться нижче в ієрархій з’єднаний тільки з одним вище розташованим елементом.

Мережні бази даних засновані на мережній моделі даних, в якій зв’язок між об’єктами даних може бути встановлений в довільному порядку.

Реляційні бази даних засновані на реляційній моделі даних, в якій кожна одиниця в базі даних однозначно визначається назвою таблиці, ідентифікатором запису та назвою поля.

Об’єктно-реляційні бази даних містять об’єктно-орієнтовані механізми побудови структури даних у вигляді розширень мови та програмних надбудов над ядром СУБД.

Об’єктно-орієнтовані бази даних визначаються як нове покоління баз даних, заснованих на поєднанні трьох принципів: реляційної моделі, стандартів опису об’єктів та принципів в об’єктна-орієнтованому програмуванні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 6. Системи управління базами даних в земельному кадастрі	\|	Системи управління базами даних в ГІС

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.