• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розрахунок економічної ефективності інформаційних систем

Поняття ефективності, як правило припускає оцінку відношення виробничих затрат до одержаного корисного результату. Існують підходи розрахунку так званої питомої економічної ефективності, наприклад в розрахунку на одне робоче місце управлінського персоналу або на одного працюючого. В ряді випадків ефективністю вважають величину ефекту за один рік.

Слід відмітити, що більшість методологій оцінки ефективності інформатизації є власністю великих консалтингових агентств, внаслідок чого вони як правило закриті [40].

Варіант ІТ прийнято порівнювати «з базовим» варіантом. Базою для порівняння приймають варіант, що забезпечує техніко-економічні показники прогресивних способів виробництва продукції (робіт) або фактично показників об’єкту-аналогу з найкращими показниками господарської діяльності і найменшою величиною втрат [7].

Джерелом економічної ефективності є скорочення втрат та реалізації резервів покращення діяльності об’єкту в результаті створення, функціонування та автоматизації систем управління. Під час оцінки економічної ефективності рекомендовано узагальнювати показники – річного економічного ефекту; розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних затрат на розробку та впровадження та термін окупності капітальних затрат на розробку і впровадження.

Основними показниками, котрі характеризують економічну ефективність системи АСУ є [7]:

§ річна економія (річний приріст прибутку) – Е;

§ зниження витрат виробничо-господарської діяльності на обєкті управління в результаті розробки та впровадження АСУ – С_р;

§ підвищення продуктивності праці – L_p;

§ економія за видами ресурсів – S;

§ вивільнення (скорочення) працюючих – R_w;

§ підвищення якості продукції, що випускається – Q_imp.

Річний економічний ефект визначається як різниця між річною економією та приведеними затратами на розробку та впровадження АСУ і може бути розрахунковим або фактичним.

Річна економія (річний приріст прибутку) від розробки та впровадження АСУ включає в себе [7]:

· Річний приріст прибутку, викликаний збільшенням об’єму господарської діяльності (виробництва, послуг або робіт) під час розробки та впровадження АСУ;

· Річний приріст прибутку за рахунок скорочення строків розробк, а також прискорення освоєння нової продукції (послуг) в результаті розробки або впровадження АСУ;

· Економію поточних витрат на виробництво продукції, послуг або робіт в умовах функціонування АСУ;

· Економію інших витрат, котрі не враховуються в собівартості виробництва або робіт, що забезпечують функціонування АСУ як безпесередньо на об’єкті впровадження, так і в суміжних сферах.

Річні операційні витрати розраховуються в повному обємі (16.1). Для приведення капітальних затрат застосовується коефіцієнт приведення – нормативний коефіцієнт ефективності , котрий відповідає частці затрат, що відносяться на річний період.

K) (16.1),

де:

E_y – річні операційні витрати;

E – річна економія (річний приріст прибутку);

O – операційні витрати;

k_n – нормативний коефіцієнт ефективності;

K – капітальні витрати.

Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат на розробку та впровадження АСУ (16.2) представляє собою співвідношення розрахункової річної економії (річного приросту прибутку) до капітальних затрат на впровадження та розробку АСУ [7]:

(16.2),(16.2),

де:

k_eff – коефіцієнт економічної ефективності капітальних

затрат на розробку та впровадження АСУ;

E_y – річні операційні витрати;

K – капітальні витрати.

Строк окупності (16.3) представляє собою співвідношення капітальних затрта на розробку і впровадження АСУ до річної економії (до річного приросту прибутку) [7]:

= ; (16.3),

де:

Tpb – срок окупності;

K – капітальні витрати;

Ey – річні операційні витрати;

keff – коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат на розробку та впровадження АСУ.

Розрахунок економічної ефективності оформлюється у вигляді документа, що містить наступні розділи: вихідні дані для розрахунку; розрахунок економічної ефективності системи; результати розрахунків [7].

Вихідні дані для розрахунку повинні виключати в себе: методику визначеня економічної ефективності; перелік факторів, що обумовлюють підвищення ефективності функціонування обєкта управління під час створення АСУ; вихідні дані, необхідні для розрахунку згідно прийнятох методики, і що особливо важливо, посилання на джерела одержання вихідних даних та обгрунтування вибору бази для порівняння. Розрахунок економічної ефективності системи включає виконання шести етапів:

1) Розрахунок витрат на створення АСУ;

2) Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію системи;

3) Розрахунок очікуваної економії на основі техніко-економічних показників від очікуваного річного економічного ефекту та впровадження АСУ в цілому;

4) Розрахунок коефіцієнту ефективності та строку окупності витрат;

5) Визначення строку окупності витрат;

6) Порівняння розрахункового коефіцієнту та строку окупності витрат з їх нормативними значеннями.

Розвиток ІТ йде за декількома напрямками, забезпечуючи максимальне задоволення потреб користувачів:

o розширення номенклатури інформаційних сервісів;

o підвищення якості інформаційних сервісів;

o вдосконалення ІТ-інфраструктури інформаційних технологій за рахунок розвитку технічного та програмного забезпечення, засобів комунікацій;

o змін організаційної основи надання інформаційних сервісів тощо.

Розглянуті методи розрахунку економічної ефективності АСУ не враховують важливі моменти. Проект ІС майже завжди є інвестиційним, саме тому необхідно використовувати показники оцінки ефективності інвестицій в ІТ. Приведені розрахункові формули статичні, вони не враховують ризиків, котрі завжди мають місце в реальних умовах. В звязку з цим потрібен не просто розрахунок, а імітаційна модель оцінки економічної ефективності в ІТ. В наш час змінився характер використання ІТ, які приймають форму ІТ-сервісів [7].

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. D – моделювання в графічній системі КОМПАС
3. D. СОЦИОИДЕОЛОГИЧЕСКАЯ СИСТЕМА ВЕЩЕЙ И ПОТРЕБЛЕНИЯ
4. Demo 7: Модель OSI (модель взаімодії відкритих систем)
5. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
6. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
7. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
8. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
9. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
10. III етап. Системний підхід
11. III. центральная нервная система
12. ISO9000. Як працює система управління якістю

Переглядів: 1872