Оцінка прямого результату є найпростішою методикою, що оцінює прямий або приведений ефект від реалізації проекту збільшення випуску продукції, зниження затрат праці тощо. Даний результат оцінюється за наявними ринковими цінами [40].
Виділяють консервативні статичні методики (методики оцінки економії ресурсів), в рамках яких приймається припущення, що взаємозв’язки структури бізнес-процесів незмінні, покращенню піддають тільки декілька критичних показників.
Менш консервативними є динамічні методики, що ґрунтуються на розрахунку втраченої вигоди. Тут за основу приймається припущення, що в результаті реалізації проекту бізнес-процес можна перебудувати таким чином, щоб одержувати обчислений прибуток шляхом використання раніше не задіяних можливостей.
Споживчий індекс (Customer index). Ця методика полягає у визначенні істинних економічних показників споживачів за рахунок відслідковування доходів, витрат та прибутків по кожному окремому замовнику.
Applied information economics – AIE (прикладна інформаційна економіка). Методика, що полягає у вимірюванні традиційних нематеріальних активів (рівні задоволення користувачів та стратегічна орієнтація).
Economic value sourced – EVS (джерело економічної вартості). Оцінка того, яку користь приносять інформаційні технології за чотирма основними показниками: збільшення прибутку, підвищення продуктивності, скорочення часу випуску продуктів, зниження ризиків. В основі методики EVS лежить метод управління ризиками.
Economic Value Added – EVA (додаткова економічна вартість) – це стандартний фінансовий показник. Розраховується як різниця чистого операційного прибутку після сплати податків і вартості капіталу.