Шкали електричних приладів градуюються – деякі мітки позначаються цифрами. Різниця значень вимірюваної величини між двома сусідніми мітками шкали називається ціною поділки. Якщо і − числові позначки вимірювальні величини; n – число поділок (міток) між ними, то ціна поділки буде:
(1.1)
Чутливість приладу − це . При одноразовому вимірювані за абсолютну похибку приймається половина ціни поділки електричного приладу. Зведена похибка електричного приладу дорівнює відношенню абсолютної похибки до нормуючого значення :
(1.2)
Нормуюче значення – це умовне значення, яке може в приладах з односторонньою шкалою дорівнювати верхній межі вимірювань, а з двосторонньою – повному діапазону вимірювань (по обидві сторони від нуля). Клас точності приладу (γ к.п.) визначає найбільш допустиму зведену похибку в робочій частині шкали. Прилади поділяються за ступенем точності на 8 класів: 0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0. За класом точності і найбільшим показником шкали приладу визначається абсолютна похибка вимірювання у будь-якому місці шкали.
Наприклад: вольтметр класу 1,0 зі шкалою N=50 поділок, що дорівнює 100В, має ціну поділки: чутливість − .
Даний вольтметр дає у будь-якому місці шкали абсолютну похибку 1В (1% від 100В). Відносна похибка при вимірюванні 5В складає 20%, а при вимірюванні 100В – тільки 1% (відповідно до класу точності приладу).
Прилади класу точності 0,05; 0,1; 0,2; 0,5 використовуються для точних лабораторних вимірювань і називаються прецизійними. Прилади класів 1,0; 1,5; 2,5; 4,0 мають назву технічних.