• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Людина як елемент соціальної системи

Найважливішим компонентом соціальних систем є людина.

Людина – перш за все суспільна, свідома, пов’язана з іншими людьми тисячею найрізноманітніших відносин і форм взаємодії істота. Основною її властивістю є активна, цілеспрямована поведінка.

Н. Вінер вважав, що активну поведінку можна розділити на два класи:
нецілеспрямовану (випадкову) і цілеспрямовану. Термін «цілеспрямована»
означає, що дія або поведінка організму допускає тлумачення як
«спрямована» на досягнення певної мети. Категорія мети стосується не реального світу, а людської свідомості. Свідоме поводження цілеспрямоване, проте ця спрямованість не означає свободи від об’єктивних закономірностей
зовнішнього середовища, довільності у виборі мети. І все-таки на перше ставиться розвиток людини, задоволення його інтересів. З точки зору Е. Фромма, людина не те, що вона є. Вона такий, якою може стати. Більше того, вона погано адаптується до даних соціальних умов, бо наділена пристрастями і прагненнями. І може бути, саме в тому, що вона некерована, схильна до стихійності, «погана» по самій своїй природі, і є її збереження, а значить, і відтворення.

Індивід дає організованому цілому постійну різноманітність, що дозволяє цьомо цілому адаптуватися до зовнішнього середовища, а значить, забезпечує йому необхідну стійкість. Передумовою появи нової інформації виступає перш за все процес соціалізації індивіда, в ході якого стабільність його фізіологічних
інтересів супроводжується посиленням динамізму, притаманного розширенню розмаїття духовних потреб, завдяки вступу індивіда в контакти з іншими
колективами. Це ще раз підтверджує значну роль індивіда у розвитку
суспільства. Можна стверджувати, що складні системи, в т.ч. соціально-економічні, мають здатність до самопізнання, тобто можуть роздільно сприймати власні стимули і реакції при аналізі власної поведінки, обумовленої зовнішньої середовищем. Звичайно, існує невизначеність, характерна як для внутрішнього стану індивіда, так і для зовнішнього середовища. Важливо підкреслити, що невизначеність системи пов'язана не з суб'єктивною обмеженістю наших знань про об'єкт в даний момент, а з об'єктивною неможливістю його остаточного опису адекватною мовою.

Е. Тоффлер звертав увагу на те, що визнання обмеженості будь-якого знання протиставляє його фанатизму. У цьому випадку процес розвитку виглядає не лише як процес знаходження найкоротшого шляху до поставленої мети, але і як пошук і коригування самих цілей цього розвитку.

І це особливо важливо – пошук мети в процесі руху і механізм організації пошуку. Інакше кажучи, нова інформація завжди сприяє виживанню, а значить, стійкості об’єкта, тому що вона визначає необхідність змін, показуючи, що за відсутність досить швидких змін доведеться заплатити ціну значно більш високу в порівнянні з труднощами, пов'язаними з адаптацією.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
5. IV. Розподіл нервової системи
6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
7. IV. Філогенез кровоносної системи
8. POS-системи
9. VI. Філогенез нервової системи
10. А-кролик, Б-кішка, В-мавпа, Г-людина.
11. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
12. Автокореляційна характеристика системи

Переглядів: 642