1. Психолог опрацьовує програми, спрямовані на розвиток як окремих сторін психіки дитини, так і на розвиток особистості в цілому, з урахуванням завдань розвитку на кожному віковому етапі. Програми складаються із психологічної і педагогічної частин. Психологічну частину здійснює психолог, педагогічну — опрацьовують та здійснюють (коригуючи за потреби) психолог та вихователь, залучаючи і батьків.
2. Розвиток пізнавальних процесів та здібностей відповідно до вікових можливостей дітей: розвиток сенсомоторних здібностей, сприйняття, спостережливості, пам’яті; активізація творчої уяви, мислення, мовлення.
3. Вироблення індивідуального стилю діяльності, що відповідав би типологічним властивостям дитини і зміг би компенсувати труднощі, зумовлені її підвищеною збудливістю, надмірною чутливістю, інертністю або швидкою розумовою втомлюваністю. Формування елементів саморегуляції у поведінці вихованців.
4. Розвиток (шляхом вправляння під час ігрових ситуацій) соціально-спрямованих навичок поведінки та комунікативних умінь у дітей, які зазнають труднощів у спілкуванні.
5. Формування психологічної готовності дітей до шкільного навчання з огляду на необхідність розвитку кожного з компонентів шкільної зрілості: психофізичного, розумового, комунікативного, мотиваційного, емоційно-вольового.
6. Забезпечення психологічних умов для розвитку нахилів та здібностей дітей у гуртках та студіях. Надавання відповідної психологічної допомоги їх керівникам.
7. Психолог згідно зі своїми інтересами та здібностями сам може вести систематичну розвивальну роботу серед дітей у гуртку або в студії.