Корпоративне управління

3. Система корпоративного управління повинна забезпечува
ти стратегічне керівництво товариством, ефективний нагляд
за діяльністю виконавчого органу з боку наглядової ради, а та
кож відповідальність ради перед акціонерами.

Регулювання корпоративного управління повинно ефективно впливати на розвиток відносин в AT з метою позбавлення певних кіл осіб зацікавленості у відсутності стійкого регулювання і збереженні наявних недоліків. Таке намагання є досить суттєвою перепоною для вдосконалення корпоративного законодавства, тим більше, що майже всі AT, створені при масовій приватизації, потребують загальної реструктуризації, зокрема, в управлінні.

4. Система корпоративного управління повинна забезпечува
ти своєчасне й точне розкриття інформації з усіх найважливі
ших питань, що стосуються AT, включаючи його фінансовий стан,
продуктивність, власність та управління.

Тобто оприлюднюється інформація про власників контрольних і значних пакетів акцій, або, як говорять, про основних акціонерів та інших осіб, які контролюють або можуть контролювати AT, включаючи інформацію про спеціальні права голосу, угоди між акціонерами, так звану значну перехресну акціонерну власність та взаємні гарантії. Також важливою є інформація про правочини з іншими юридичними особами, пов'язаними з AT певними відносинами.

Обізнаність зі структурою капіталу AT і, як наслідок, з розподілом управління в ньому впливає й на запобігання численним механізмам, які дозволяють окремим акціонерам отримувати контроль, що не відповідає розміру їхньої частки в статутному капіталі товариства.

5. Аспект Принципів корпоративного управління щодо здійс
нення контролю за фінансово-господарською діяльністю корпо
рації насамперед пов'язаний з публічністю діяльності AT, що
диктує необхідність для нього не менше одного разу на рік зві
тувати перед громадськістю про свій фінансово-господарський
стан, інформувати про це Державну комісію з цінних паперів та
фондового ринку.

Належну контрольованість дій з управління товариством покликане забезпечити щорічне проведення незалежних аудиторських перевірок діяльності товариства.

Найпоширенішим джерелом даних про становище AT є перевірка його фінансових звітів, в яких містяться його фінансові показники та інформація про фінансовий стан компанії. Це баланс, звіт про прибутки та збитки, потоки грошових коштів тощо. Об'єктивність цих даних підтверджує аудиторський висновок, що складається після проведення аудиторської перевірки. Головною метою впровадження цієї вимоги є підтнердженість і достовірність інформації про фінансовий стан товариства, що також є основою для оцінки його цінних паперів. У розвинутих країнах важливими носіями інформації є й протоколи обговорень та аналізу операцій адміністрацією корпорації, документи про що також включаються до річних звітів. І Іоряд з фінансовими звітами корпорації, ці протоколи обговорень є корисними, бо в сукупності з цього можна зробити висновок про реагування виконавчого органу на фінансовий стан товариства, усвідомле-ність щодо цього, можливість впливати на розв'язання проблем, кроки, які здійснювалися щодо цього, та їх ефективність, а також багато іншої інформації, яка може бути використана її користувачами і впливатиме на перспективи діяльності товариства.

6. Заінтересовані особи

Крім інвесторів (акціонерів), які передусім мають інтерес до управління, оскільки вклали власні кошти в акції, існують і інші особи, які мають легітимний інтерес у діяльності товариства і до яких передусім належать працівники, кредитори, споживачі продукції товариства, територіальна громада, на території якої розташоване товариство, а також відповідні державні органита органи місцевого самоврядування. Товариство повинно поважатиправа цього досить широкого кола осіб та враховувати їхніінтереси, активно співпрацювати з ними для створеннядобробуту, робочих місць та забезпечення фінансової стабільностітовариства.

Співпраця корпорації із заінтересованими особами та врахуванняїх інтересів у процесі корпоративного управління сприяєзабезпеченню фінансової стабільності та конкурентоспроможностікорпорації, досягненню її мети, а також позитивновпливає на її ділову репутацію.

Органом, який забезпечує співпрацю корпораціїіз заінтересованими особами, має бути наглядова рада та її комітети. Інші органи корпорації у процесі своєї діяльності також мають ураховувати та забезпечувати дотримання інтересів зазначених осіб.

198________________________________________________ Розділ 7

Корпорація повинна забезпечити заінтересованим особам доступ до інформації про товариство, необхідної для ефективної співпраці.

Безсумнівно, найближчим колом осіб, зацікавлених у продуктивній та прибутковій діяльності корпорації, є її працівники. Вони також залучаються і до корпоративного управління.

Практика корпоративного управління може передбачати, зокрема, прийняття органами товариства рішень з певних питань за погодженням з представниками трудового колективу, інформування працівників про прийняті товариством рішення, що можуть зачіпати їх інтереси, участь представників трудового колективу у роботі наглядової ради та її комітетів.

Практика корпоративного управління, також може передбачати розповсюдження між працівниками акцій товариства, розподіл між ними частини прибутку та інші заходи заохочення, що сприятимуть підвищенню заінтересованості працівників в ефективній діяльності товариства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Органи управління корпорації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.