Методи дослідження в анатомії.

Лекція 2. Сучасні відомості про будову організму,

Клітина –це жива, відкрита система, елементарна частина живого організму, складається з ядра, цитоплазми. Тканина –це спільність клітин і позаклітинної речовини, об’єднаних єдністю походження, будови, і функції.

Розрізняють чотири основних типи тканин:

1. Епітеліальна тканина (епітелій)– епітелій вкриває поверхню тіла (шкіру), вистилає слизові оболонки, відділяючи організм від зовнішнього середовища ; виконує покривну та захисну функції; утворює тканину залоз внутрішньої та зовнішньої секреції; для епітеліальної тканини характерна велика кількість клітин і мала – міжклітинної речовини;

2. Сполучна тканинаскладається з невеликої кількості клітин і значної кількості міжклітинної речовини; виконує опорну та захисну функції (кісткова, хрящова), трофічну (кров, лімфа, пухка волокниста і ретикулярна, жирова, пігментна та ін. сполучні тканини зі спеціальними властивостями):

- кісткова тканина складається з кісткових клітин, замурованих у міжклітинну речовину, яка має колагенові волокна і неорганічні солі;

- хрящова тканина складається з хрящових клітин та основної речовини (геля); є гіалинова хрящова тканина (суглобові хрящі, реберні хрящі), колагеново-волокниста хрящова тканина (фіброзні кільця міжкільцевих дисків, внутрішньо суглобові диски, меніски), еластична хрящова тканина (деякі хрящі гортані, вушна раковина, хрящова частина слухової труби);

- щільна волокниста сполучна тканина виконує опорну функцію, складається з щільно розміщених колагенових волокон, утворює сухожилки, зв’язки, капсули внутрішніх органів, суглобів, клапани серця, апоневрози, дерму шкіри, хрящову і кісткові тканини;

- пухка волокниста сполучна тканина містить багато різних клітин (фібробласти, макрофаги), волокна, основну речовину; утворює строму паренхіматозних органів, входить до складу підшкірної клітковини, оточує судини та нерви;

- ретикулярна сполучна тканина складається з ретикулярних клітин і ретикулярних волокон; вона становить основу кісткового мозку, тимусу, селезінки, лімфатичних вузлів та ін.; може перероджуватись у жирову тканину;

- кров складається з основної речовини (плазма) і клітин (форменні елементи);

- лімфа складається з плазми і клітин, але не має еритроцитів, відрізняється від плазми крові меншим вмістом білка;

3. М’язоватканина здійснює рухи організму та містить спеціальні структури – міофібрили. Розрізняють:

- гладку (не посмуговану) м’язову тканину, вона складається з одноядерних веретеноподібних клітин, з такої тканини утворені стінки судин, нутрощів;

- скелетну (посмуговану) м’язову тканину, складається з посмугованих м’язових волокон ; формує скелетні м’язи, м’язи язика, горла, м’якого піднебіння, гортані;

- серцеву м’язову тканину, складається з м’язових клітин (серцевих міозитів), має посмугованість;

4. Нервова тканина складається з нервових клітин (нейроцит, або нейрон) і нейроглії; нейрони визначають специфічну функцію нервової системи (сприймають подразнення, виробляють та передають імпульси), нейроглія виконує опорну, трофічну, захисну, пограничну функції.

З окремих тканин побудовані органи. Орган – це частина тіла, яка має певну форму, внутрішню будову, займає певне місце в організмі та виконує специфічну функцію. В утворенні кожного органа беруть участь різні тканини, але одна є головною (для мозку – нервова, для м’язів - м’язова, для залоз – епітеліальна), а інші – допоміжні.

Система органів– це органи, які виконують спільну функцію і мають спільне походження (травна система, дихальна система, серцево-судинна система, нервова система та ін.).

Апарат органів –це органи, які виконують спільну функцію, але мають різне походження (опорно-руховий апарат, ендокринний апарат).

При описі будови тіла користуються поняттям - анатомічна поза – звичайне вертикальне положення людини, коли руки опущені вздовж тулуба, долоні розвернуті вперед, великі пальці кистей на зовні.

Для визначення просторових відносин органів використовують умовні площини та осі. Для визначення положення органа в просторі існують поняття "площина", "вісь", "напрямок". Крізь тіло людини проводять три взаємно перпендикулярні площини - дві вертикальні та одну горизонтальну.

Вертикальні площини:

- фронтальна площина - проводиться вертикально, але паралельно площині лобу і поділяє тіло людини на передню (вентральна) і задню (дорзальна) половини;

- сагітальна площина – вона проведена вертикально спереду назад, поділяє тіло на праву та ліву частини. Вона поділяє тіло на дві симетричні половини і називається серединною або медіальною.

Горизонтальна площина– поділяє тіло людини на верхній (головний або краніальний) та нижній (хвостовий або каудальний) відділи; проводиться перпендикулярно до перших двох площин паралельно опорної поверхні.

Всі площини розташовуються взаємно перпендикулярно. В результаті їх перетину утворюються осі симетрії (одна вертикальна та дві горизонтальні):

- вертикальна вісь – проведена вздовж тіла зверху вниз або знизу вверх, вона з’єднує верхні та нижні точки тіла або його частини;

- горизонтальні осі:

а) фронтальна, або поперечна– вона проведена вздовж чола справа наліво або зліва направо, з’єднує симетричні точки правої та лівої половини тіла. По фронтальній осі є медіальний напрямок, який характеризує положення органа ближче до серединної площини, і латеральний, який характеризує положення органа далі від серединної площини, а також серединний, який вказує на положення органа в серединній площині;

б) сагітальна вісь – проведена в напрямку стріли спереду назад, або ззаду наперед, з’єднує симетричні точки передньої та задньої половини тіла або його частин, має два напрямки – передній ( вентральний), та задній (дорсальний).

Методи дослідження в анатомії - основний методо дослідження є розтин і препарування, застосовуються також інші методи: метод ін’єкції судин; метод мацерації (обезжирювання, вибілювання, висушування );розпили заморожених трупів; бальзамування; рентгенологічне дослідження; метод томографії; антропометричні методи (вивчення зовнішніх форм, пропорцій тіла людини).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВИДЕО ПО ТЕМЕ	\|	Лекція 3. Вчення про кістки (Osteologia).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.