• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Точка еквівалентності. Індикатори.

Класифікація методів об’ємного аналізу за типом аналітичної реакції.

Важливою позитивною стороною об’ємного аналізу є широкі можливості використання різноманітних хімічних реакцій (на відміну від вагового методу). На типах хімічних реакцій, які використовуються в об’ємному аналізі , і будується його класифікація. На цій основі об’ємні методи поділяються на чотири групи методів:

- методи кислотно-основного титрування (нейтралізації);

- методи окиснення-відновлення (оксидиметрія, редоксометрія);

- методи комплексоутворення;

- методи осадження.

Зрозуміло, що ці групи методів теж структуровані. Так, методи оксидиметрії включають в себе перманганатометрію, йодометрію, дихроматометрію, броматометрію, ванадатіометрію та інші.

Головне рівняння титриметрії справедливе лише за умови еквівалентності кількостей робочого розчину і аналізуємої речовини. Момент титрування, коли при поступовому приливанні робочого розчину його кількість стає еквівалентною кількості визначаємої речовини називається точкою еквівалентності.

Точка еквівалентності характеризується особливим співвідношенням концентрацій реагуючих речовин в розчині. Так, при титруванні сильної основи сильною кислотою точка еквівалентності настає при наступному співвідношенні:

HCl + NaOH = NaCl + H₂O

H + OH = H₂O

[H⁺] = [OH^-] = 10^-7 моль/л

а в методі осадження

AgNO₃ + NaOH = AgCl¯ + NaNO₃

Ag⁺ + Cl^- = AgCl¯

[Ag⁺] = [Cl^-] = ==1*10^-5 моль/л

Для експериментального встановлення точки еквівалентності користуються індикаторами. Частіш за все застосовують різноманітні кольорові індикатори, тобто речовини, які змінюють своє забарвлення за концентрацій речовин у розчині, що титрується, можливо найбільш близьких до точки еквівалентності. Момент титрування, коли індикатор змінює своє забарвлення, називають точкою кінця титрування (пояснити).

Розрізняють наступні типи індикаторів, детально з якими ми познайомимось у відповідних частинах курсу:

- звичайні кольорові індикатори;

- забарвлені або незабарвлені осади;

- флуоресцентні індикатори;

- індикатори, які екстрагуються органічними розчинниками;

- фізико-хімічні індикатори;

- хемілюминісцентні індикатори.

Читайте також:

1. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
2. Визначення. Точка О називається полюсом, а промінь l – полярною віссю.
3. Визначення. Точки максимуму й мінімуму функції називаються точками екстремуму.
4. Конечная точка оси
5. Мінімальна довжина прямої вставки між початковими точками перехідних кривих
6. Наступна точка
7. Перша Альтернативи Точка Імовір- Події Розрахункова величина
8. Перша точка
9. Площина і точка. Площина і пряма.
10. Початкова точка
11. Прямокутні ігри із сідловими точками
12. Рівень життя населення, його складові та індикатори.

Переглядів: 3646