• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мінімальна довжина прямої вставки між початковими точками перехідних кривих

При розрахунках ділянки зміщення з розбивкою перехідних кривих слід перевірити можливість влаштування перехідної кривої потрібної довжини співставленням розрахованого кута з мінімально допустимим . Значення можна одержати за формулою (див.п.5.3)

Всі відмічені варіанти зміни параметрів обходу студенти повинні самостійно проаналізувати і вибрати оптимальний для остаточних розрахунків всього обходу.

Рішення рівнянь (2.1) і (2.2) для показаної на рис. 2.1 схеми і подібних рівнянь для інших схем на ділянках зміщень або розгалуження колії дасть практичні рівняння, приведені в наступних розділах.

Порядок одержання практичних розрахункових формул докладно розглянуто далі на прикладі схеми без перехідних кривих (рис. 2.3а).

Паралельне зміщення колії без влаштування перехідних кривих (рис. 2.За)

Дана схема являється елементом загальної схеми зміщення, приведеної на рис. 2.1.

Задане зміщення , вибираються радіус і пряма вставка.

Визначаються:, , , .

Радіус кривої вибирається у відповідності з рекомендаціями, наведеними в розділі 3, а вставка згідно табл. 2.1.

Кут визначається з розгляду проекції контура АВСО на вертикаль – .

Відрізок представляє собою проекцію контура АВС і дорівнює в зв’язку с симетричністю контурів АВС і .

Відрізок визначається з розгляду трикутників і

(2.5)

Тоді

(2.6)

Звідки маємо

(2.7)

А кут буде дорівнювати

(2.8)

Допоміжний кут можна визначити з трикутника ОВС

(2.9)

Довжина кривої, її тангенс і довжина зміщення визначаються із таких виразів:

(2.10)

Доцільно провести перевірку правильності виконаних обчислень за формулою

(2.11)

За цими ж формулами проводять розрахунки зміщення, якщо обернені криві розміщують без прямої вставки, тобто при .

Аналогічно одержуємо рівняння для визначення параметрів обходу при інших наведених далі схемах.

Паралельне зміщення колії з застосуванням перехідних кривих (рис. 2.3б)

Дано (або прийнята за попередніми розрахунками) , , , , , .

Знаходимо: , , , .

Дана схема відрізняється від попередньої наявністю перехідних кривих біля кожної кругової кривої.

Тому, на відміну від попереднього розрахунку, після вибору і у відповідності з рекомендаціями розділів 4 і 5 необхідно встановити підвищення зовнішньої рейки і основні параметри перехідної кривої. До них відносяться довжина перехідної кривої , зміщення кругової кривої при влаштуванні перехідних кривих , відстань від початку перехідної кривої до проекції нового центра кривої .

Аналогічно описаній у п. 2.2 методиці маємо наступні формули для розрахунків

(2.12)

Перевірка правильності виконаних обчислень

(2.13)

В наведених формулах позначено: - зміщення кругової кривої при влаштуванні перехідної кривої

(2.14)

(2.15)

Після знаходження кута слід перевірити можливість розбивки перехідних кривих у відповідності з рекомендаціями в п. 2.1 і при необхідності змінити ті чи інші параметри зміщення. Після цього встановлюються решта розмірів ділянки зміщення, детально розраховується підвищення зовнішньої рейки, елементи перехідних кривих і розкладка вкорочених рейок.

Зміщення колії з влаштуванням перехідних кривих при непаралельному розміщенні основної і обхідної колії (рис. 2.4)

Дано або попереднє розраховано: , , , , , , .

Знаходимо: , , , , , , .

Як видно з приведеної схеми (рис. 2.4) різниця між нею і попередньою (рис. 2.36) в тому, що кут повороту другої оберненої кривої менше кута повороту першої кривої . Відповідно менша довжина кривої .

Частина колії від А до С аналогічна схемі розбивки зміщення рис. 2.3б. Друга частина зміщення умовно розраховується як і перша, але потім від кривої віднімається ділянка умовної кривої, що відповідає куту повороту .

Оскільки кут менше для цієї кривої слід також перевірити можливість розбивки перехідних кривих.

Розрахунки проводяться з використанням наступних залежностей:

(2.16)

Перевірка правильності виконаних обчислень

(2.17)

Відгалуження обхідної колії від основної при їх паралельному розміщенні (рис .2.5)

Така комбінація кривих і стрілочного переводу, центр якого знаходиться в точці А по суті являється скороченим з'єднанням двох колій. Вона може відрізнятись тільки величинами зміщень одної колії відносно другої. В цій комбінації можливі варіанти з влаштуванням перехідних кривих і без них.

З точки зору розрахунків ця схема відрізняється від описаних вище тим, що в розрахунковий контур окрім двох кривих і прямої вставки між ними входить ще стрілочний перевід і необхідна пряма вставка між ним і кривою.

Дано або попереднє розраховано: , , , , , , , , , .

Знаходимо: , , , , , , .

При розв'язанні цієї задачі необхідно додатково до раніше сказаного про вибір прямої вставки між кривими враховувати порядок взаємного розміщення стрілочних переводів і кривих. Зокрема, при швидкості руху на боковий напрямок переводу більше 120 км/год між стиком в хвості хрестовини і початком перехідної кривої повинна бути пряма вставка не менше 25м. При швидкостях до 120 км/год пряма вставка між хвостом хрестовини і початком перехідної кривої повинна дорівнювати довжині ділянки на протязі якої відгалуження розміщено на спільних перевідних брусах. Цей розмір встановлюється по епюрі переводу. При наявності підвищення зовнішньої рейки в кривих і відсутності перехідних кривих відвід підвищення робиться на прямій вставці між хвостом хрестовини і початком кругової кривої. При цьому довжина вставки повинна забезпечити можливість зробити відвід підвищення ухилом не більше 3 ‰ поза межами ділянки колії за хрестовиною, розміщеної на перевідних брусах.

Наявність стрілочного переводу накладає деякі обмеження на вибір радіуса захрестовинної кривої, регламентує швидкість руху по кривих. Більш докладно про це сказано в розділі 3.

Формули для розрахунків мають вигляд:

(2.18)

Перевірка можливості розбивки перехідних кривих проводиться аналогічно описаному раніше після знаходження кутів і . Якщо таке з'єднання влаштовується без перехідних кривих, то розрахунки виконуються по тих же формулах (2.18). При цьому приймаються рівними нулю величини , , .

Відгалуження обхідної колії від основної при непаралельному їх розміщенні (рис. 2.6)

Різниця між такою схемою і схемою при паралельному розміщенні колії (рис. 2.5) в зменшенні кута на величину і відповідно довжини кривої В₁А₁. Величина міжколійя в точці А₁ менша, ніж в попередньому варіанті (рис. 2.5) на . Частина розрахункового контур від А до В₁ залишається без змін. В зв’язку з цим загальна схема розрахунків лишається без змін. Вихідні дані і знайдені величини такі, як і в попередньому випадку. Додатково треба знати величину кута , під яким робиться відвід обхідної колії. Обов'язковою являється перевірка можливості розбивки перехідних кривих в обох кругових кривих. Після цього виконуються детальні розрахунки решти параметрів колії в кривих.

Формули для розрахунків за такою схемою будуть наступні:

(2.19)

Як і в попередньому розрахунку після знаходження кутів і треба зробити перевірку можливості розбивки перехідних кривих у відповідності з рекомендаціями п. 2.1 і при необхідності змінити ті чи інші параметри зміщення.

Читайте також:

1. Взаємне розташування прямої та площини.
2. Взаємне розташування прямої та площини.
3. Визначення. Точки максимуму й мінімуму функції називаються точками екстремуму.
4. Відстань від точки до площини і від точки до прямої на площині
5. Двоїсті оцінки. Стійкість оптимальних планів прямої та двоїстої задач.
6. До адреноміметичних засобів непрямої дії належать ефедрин, тирамін.
7. Довжина двійкового коду повідомлень називається обсягом даних.
8. Довжина дуги в прямокутних координатах.
9. Довжина дуги кривої, заданої параметрично.
10. Довжина дуги.
11. Довжина списку
12. Довжина хорди

Переглядів: 2085