Основні види ринків та товарів

Ринки можуть класифікуватися за різними ознаками. Загально визнана класифікація, яка наведена в табл. 1.6.

Таблиця 1.6

Класифікація ринків

Ознака класифікації	Види ринків
1. Галузева належність товару як об'єкта обміну	Товарні ринки. Вони охоплюють ринок якого-небудь конкретного товару чи групи товарів, пов'язаних між собою певними ознаками виробничого характеру чи таких, що задовольняють одну й ту саму потребу (наприклад, ринок взуття, ринок чорних металів, ринок автомобілів,
межі його охоплення	Товарні ринки країн та регіональні товарні ринки. В основі підрозділу лежить належність до країн чи регіональна галузева належність об'єктів обміну. Ці ринки охоплюють ринок конкретного товару, групи товарів чи товарів певної галузі однієї країни чи регіону (наприклад, ринок взуття Туреччини, ринок побутової електротехніки України, ринок автомобілів ЄС)
3. Сфера між- народного товарного обміну і галузева належність об'єктів обміну	Світові товарні ринки — це сукупність національних ринків. В основі економічних відносин між їхніми учасниками лежить міжнародний поділ праці (наприклад, світовий ринок зерна, світовий ринок гумовотехнічної продукції). Об'єктами світового товарного ринку є конкретні товари чи групи товарів.
	Основні риси світового ринку полягають у тому, що він: - є категорією товарного виробництва, що вийшло в пошуках збуту своєї продукції за національні кордони; - проявляється в міждержавному переміщенні товарів, які перебувають під впливом не лише внутрішнього, а й зовнішнього попиту і пропозиції; - оптимізує використання чинників виробництва, підказуючи виробникові, в яких галузях і регіонах вони можуть бути застосовані найефективніше; -виконує санаційну роль, прибираючи з міжнародного обміну товари і часто навіть їх виробників, котрі не спроможні забезпечити міжнародного стандарту якості за конкурентними цінами.
-	- Відмінні особливості світового ринку полягають у тому, що: - на світовий ринок впливають міждержавні кордони і зовнішньоекономічна політика окремих країн; - на світовому ринку діє система світових ЦІН; . - світовий ринок товарів доповнюється ринком послуг; - структура і напрям торгівлі окремих країн на світовому ринку визначаються зміною конкурентоспроможності їхніх товарів і послуг; - світовій торгівлі притаманна нерівномірність зростання як торгівлі окремих країн, так і всього світового товарообігу; - розвиток міждержавних форм регулювання світового ринку: міжнародні торговельні організації (зокрема СОТ) і регіональні інтеграційні економічні організації
	(Бенілюкс, ЄС, ЄАВТ, Латиноамериканська асоціація інтеграції, Асоціація країн Південно-Східної Азії та ін.)
4. Відношення до національних кордонів сфери обміну	Внутрішній (місцевий) і зовнішній (іноземний) ринок. Внутрішній ринок – це форма господарського спілкування, за якого усе, що призначено для продажу, збуває сам виробник усередині країни. Зовнішній ринок охоплює всю сферу товарного обігу, що виходить за національні кордони конкретної країни. Міжнародний ринок, ринки країн, світові товарні ринки є зовнішніми (іноземними) тільки для однієї конкретної країни. Економічні відносини між учасниками товарного обміну припускають, що і учасники мають різну національну належність і об'єкт обміну перетинає національні митні кордони відповідних країн
5. Характер об'єкта товарного обміну	Ринок товарів, ринок послуг, ринки технологій, ринки капіталів, робочої сили, цінних паперів
6. Особливості та рівень попиту та пропозиції на ринку	Ринок продавця, на якому попит перевищує пропозицію Ринок покупця, на якому пропозиція перевищує попит. Для ринку продавця характерна обмеженість товарного асортименту і кількісної пропозиції товару, а також наявність дефіциту, що спонукає покупця здобувати те, що пропонує продавець, не пред'являючи особливих вимог до якості і техніко-економічних характеристик товару. Ринок покупця характеризується наявністю різноманітного асортименту товарів, що випускаються різними виробниками. Це породжує конкуренцію між продавцями Я виробів, які задовольняють ті ж самі чи аналогічні потреби покупців
7. Взаємини між продавцем і по купцем	Ринки вільні, замкнуті, регульовані. На вільних ринках немає обмежень для укладання комерційних угод і між контрагентами. У торгівлі різними товарами. частка вільних ринків неоднакова (наприклад, на світовому нафтовому ринку — 70%, на ринку цукру — 30%).Під замкнутими (закритими) ринками мають на увазі внутрішньокорпоративні постачання ТНК, що становлять у цілому близько 40% міжнародного товарообігу.
	До регульованих належать ринки, що підпадають під дію міжнародних товарних угод, спрямованих на їхню стабілізацію

Міжнародна торгівля як особлива сфера міжнародної економіки має ряд специфічних рис, які відрізняють її від внутрішньонаціональної торгівлі: урядове регулювання міжнародної торгівлі; самостійні національна економічна політика; соціально-культурні відмінності країн; фінансові та комерційні ризики.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура міжнародної торгівлі	\|	Основні міжнародні фірми - професіонали зовнішньої торгівлі: митні брокери, митні перевізники. Реєстр митних перевізників.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.