• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Спеціальна митна зона (СМЗ)

Здобуття незалежності, розвиток зовнішньоекономічних відносин та подальше декларування інтеграції України з Європейським Союзом потребувало зміни й адаптації законодавства держави до міжнародно-правових стандартів. У межах діяльності щодо реформування законодавчої бази прийнято і новий Митний кодекс України, у якому детально й із урахуванням світового досвіду врегульовано відносини в митному праві.

Початком розвитку СМЗ в Україні можна вважати момент проголошення незалежності, коли розпочалася активна розбудова ринкових відносин на території нашої держави. На відміну від європейського, українське митне право пов'язує запровадження митного режиму СМЗ зі встановленням на деяких частинах території України правового режиму вільної економічної зони. Прийняття 1992 року Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" підготувало правову основу для створення вільних економічних зон і відповідно СМЗ. СМЗ створюють відповідно до законодавства України про спеціальні (вільні) економічні зони, приймаючи щоразу закон для кожної СМЗ із визначенням її статусу, території, терміну, на який її створюють, та особливостей застосування законодавства України на її території.

У Митному кодексі ЄС передбачено, що держави-члени можуть встановлювати на частинах митної території спільноти СМЗ. Ініціювати створення митних зон може кожна особа, звернувшись до митних органів держави-члена ЄС із поданням про виділення частини митної території під СМЗ. Керує діяльністю СМЗ в ЄС особа, зазначена в розпорядженні про створення такої зони як керівник В Україні керує СЕЗ орган господарського розвитку й управління — адміністрації, юридичні особи, яких створили суб'єкти зони за погодженням з місцевими радами, на території яких створено СЕЗ. Окрім цього, керівниками СЕЗ є місцеві державні адміністрації та місцеві ради обласного рівня. Діяльність на території СМЗ контролюють митні органи, на території яких розташовано конкретну зону.

На підставі положень українського законодавства про СМЗ можна дійти висновку про двояке значення терміна „спеціальна митна зона". По-перше, це режим, що застосовують до товарів, які переміщують через межі деякої вільної економічної зони, по-друге, це територія, яка обмежена кордонами вільної економічної зони.

Можна провести паралелі щодо ведення обліку товарів на території СМЗ в Україні та в Європейському Союзі У митному законодавстві ЄС передбачений облік товарів, який веде оператор. Оператором може бути будь-яка особа, котра обробляє, перетворює, зберігає, продає чи закуповує товари на території СМЗ. Облік товарів фіксують у відомості під якою в митному праві ЄС розуміють будь-який носії інформації, де занесена всю необхідну інформацію й технічні особливості, що подають митним органам для здійснення митного контролю, зокрема й контролю за переміщенням і зміною статусу товарів. Відомість має велике значення для ведення господарської діяльності на території спеціальних митних зон в ЄС — будь-яку діяльність із товарами на території зони необхідно реєструвати у відомості, яку затверджує митний орган.

Основним призначенням СМЗ, як і СЕЗ, є створення корисних умов для здійснення підприємницької дальності. Для цієї мети в українському законодавстві було визначено можливість виконувати виробничі й інші комерційні операції з товарами на території відповідної зони. Перелік видів товарів та операцій визначено в Законі про конкретну СМЗ. Щоб забезпечити виконання законів, беручи до уваги характер товарів, можуть бути запроваджені деякі заборони й обмеження щодо здійснення операцій із товарами в СМЗ.

Сьогодні у світі існує приблизно 300 СМЗ і подібних до них інституцій. Функціонують вони здебільшого на території морських портів або аеропортів. Популярність СМЗ у світі потребувала встановлення спільних норм для їх регулювання. Міжнародним актом, який спрямований на уніфікацію і спрощення митних норми, є Конвенція з Питань спрощення і гармонізації митних процедур, прийнята 1973 року. 19 березня 1979 р., із наступними змінами 1996 року, набув чинності додаток Р1 до цієї Конвенції, який і передбачає спрощення митних процедур щодо товарів на території СМЗ.

Друга група митних режимів, «митний склад»; «магазин безмитної торгівлі»; «транзит»; «тимчасове ввезення»: «переробка на митній території України», «переробка поза митною територією України».

Читайте також:

1. II. Спеціальна література
2. Вантажна митна декларація як основний документ при здійсненні митного оформлення вантажів
3. Всесвітня митна організація— основний суб'єкт регулювання митно-тарифних відносин на мегарівні
4. Економічна соціологія як спеціальна соціологічна теорія
5. Лекція 1. Митне право та митна політика. Законодавство України з питань митної справи.
6. Митна політика
7. Митна політика і митна справа в Україні: поняття та загальна характеристика їх законодавчого регулювання
8. Митна служба України та міжнародні організації
9. Перша група митних режимів: «імпорт» «експорт», «реімпорт», «реекспорт», «спеціальна митна зона»
10. Поняття позовної давності (загальна і спеціальна позовна давність).
11. Спеціальна діагностика професійно важливих якостей.
12. СПЕЦІАЛЬНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

Переглядів: 383