Митна служба України та міжнародні організації

Важливу роль у розвитку митного права України відіграють зв'язки Держмитслужби з міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана з вирішенням питань митної справи. Щодо цього ч. 1 ст. 36 МК закріплює норму, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи представляє Україну у Всесвітній митній організації, інших міжнародних митних організаціях.

Центральне місце у правовому регулюванні відносин, пов'язаних з вирішенням питань митної справи, належить саме Всесвітній митній організації — єдиній всесвітній міжнародній міжурядовій організації з митних питань.

Враховуючи кількість держав-учасниць, яких станом на січень 2007 р. нараховувалося 170, її інколи називають ще Організацією Об'єднаних Націй з митних питань.

ВМО (назва є неофіційною і вживається з 1994 р.), як вже зазначалось, була заснована і діє під назвою «Рада митного співробітництва» відповідно до положень Конвенції про створення РМС 1950 р.

Конвенція вступила в дію 4 листопада 1952 р., а перша сесія Ради, участь у якій брали 17 європейських країн, відбулася 26 січня 1953 р. Саме ця подія стала підставою проголошення 26 січня Міжнародним днем митника, який відзначається майже у всьому світі.

ВМО є незалежним міждержавним органом, діяльність якого на сьогодні зосереджена в таких сферах: вирішення питань безпеки та поліпшення світової торгівлі, розвиток потенціалу національних митних служб, боротьба з підробками та контрафактом.

Організацією розробляються і подаються державам-членам пропозиції і рекомендації, які стосуються різноманітних напрямів їхньої діяльності у митній справі, здійснюється підготовка проектів конвенцій і поправок до вже діючих конвенцій з митних питань, здійснюється співробітництво з іншими міжурядовими організаціями з питань, що входять до її компетенції, тощо.

Вищим органом ВМО є Рада, яка складається з представників держав-учасниць і повинна скликатися не менш ніж два рази на рік. На практиці засідання Ради відбуваються один раз на рік, як правило наприкінці червня. Однак під час його проведення Радою розглядаються матеріали по двох її сесіях. Так, Делегація Держмитслужби України взяла участь у 107/108 сесіях Ради ВМО, що проходили наприкінці червня — початку липня 2006 р.

Кожна держава має один голос і може бути представлена одним делегатом, при якому можуть бути один або декілька заступників, а також радники. За роботою Ради також можуть спостерігати представники урядів, які не є її членами. Рада щорічно обирає з числа делегатів членів Ради, Голову і його заступників, кількість яких залежить від кількості регіональних представництв організації. Рішення Ради приймаються більшістю в 2/3 голосів присутніх її членів, які, до того ж, повинні мати право голосувати.

Члени Ради повинні надавати їй за запитом будь-яку інформацію і документи, необхідні для здійснення нею своїх функцій за умови, що жодному з членів не доведеться надавати секретну інформацію, викриття якої буде зашкоджувати застосуванню його законів чи в інший спосіб буде суперечити державним інтересам або зачіпати законні торговельні інтереси будь-якого підприємства, як державного, так і приватного.

Крім Ради ВМО, на окрему увагу заслуговують також такі її підрозділи, як Генеральна Політична комісія і Фінансовий комітет.

Генеральна Політична комісія (далі — Комісія) була заснована у 1978 р. і повинна проводити свої засідання не менш ніж два рази на рік. До її повноважень входить обговорення важливих питань функціонування і розвитку світової митної системи, які в подальшому виносяться на розгляд Ради: розроблення, впровадження і поновлення міжнародних конвенцій й інших правових інструментів у галузі митної справи, застосування резолюцій ВМО з безпеки та спрощення міжнародного ланцюга торгових постачань, стратегія підвищення потенціалу митних служб, питання Гармонізованої системи. Комісія затверджує порядок функціонування і плани роботи робочих органів Організації, а також розглядає питання її стратегічного планування (методологія планування і стратегічний план діяльності). Комісія в межах своєї компетенції може давати рекомендації Раді, а в тих питаннях, що потребують термінового вирішення, звертатися до Генерального секретаря Ради з вимогою здійснити такі дії, які Комісія вважає необхідними в інтересах Ради.

Членство в Комісії є обмеженим і дорівнює на сьогодні 24 представникам, з яких 17 представників держав-членів обираються на регіональній основі з найбільш активних членів конкретного регіону, а місця інших 7 членів обіймають Голова Ради та його заступники. Члени Комісії обираються Радою на дворічний строк, а Голова і заступники — на 1 рік. Як правило, в засіданнях Комісії беруть участь керівники митних служб або їх заступники.

Рішення Комісії, що потребують фінансування, перед їх розглядом на сесії Ради передаються на розгляд Фінансового комітету, який і вирішує ці питання.

Фінансовий комітет є виборним органом, який формується загальним голосуванням членів ВМО на її сесіях у складі 17 членів. Комітет має своїм завданням: здійснювати контроль за правильністю фінансових витрат коштів ВМО її Генеральним Секретарем та особами, яким він має право передоручати підписувати фінансові витратні документи Секретаріату ВМО; готувати фінансові документи (у прибуткових та витратних частинах) до сесії ВМО про розміри фінансових щорічних внесків до ВМО її країн-членів та про витрати за напрямами діяльності ВМО на наступний рік.

Фінансовий комітет проводить свої засідання залежно від потреб та відповідно до рішень сесій ВМО, але не менше одного разу на рік. На своєму (щорічному) засіданні Фінансовий комітет дає фінансову оцінку (на підставі матеріалів аудиту) діяльності Секретаріату ВМО та складає фінансовий річний проект (прибутків та видатків) ВМО на підставі політичних рішень, які були прийняті Політичною комісією.

Обрання будь-якої країни у члени Фінансового комітету ВМО, а тим більше її Генеральної Політичної комісії завжди було й залишається ознакою великої поваги до її митної служби та митної адміністрації з боку всіх членів ВМО, та, конкретно, її митного регіону.

Постійно діючим виконавчим органом ВМО є Генеральний секретаріат. Він очолюється Генеральним секретарем, який призначається Радою строком на 5 років. Цю посаду на сьогоднішній день обіймає пан Мішель Дане (Франція).

На виконання цілей, передбачених Конвенцією про створення РМС, Рада може створювати комітети, які, в свою чергу, можуть мати підкомітети, а також утворювати для своїх потреб передсесійні або постійно діючі робочі групи.

Ключовими комітетами ВМО є: Постійний технічний комітет, який включає Підкомітет управління інформацією; Комітет з боротьби проти шахрайства; Комітет з Гармонізованої системи опису та кодування товарів, який включає Підкомітет з перегляду Гармонізованої системи та Науковий підкомітет; Технічний комітет з митної вартості; Технічний комітет з правил походження товарів.

Аналізуючи положення Конвенції про створення РМС 1950 р., можна зробити висновок, що серед перелічених Комітетів головним є саме Постійний технічний комітет.

Постійний технічний комітет поряд із Генеральним секретаріатом має сприяти роботі Ради і скликатися не менше чотирьох разів на рік. Його склад має утворюватися з представників членів Ради. Кожний член Ради може призначити одного делегата та одного або більше заступників як представників у Комітеті, при яких можуть бути експерти. Представники повинні бути посадовими особами зі спеціальними знаннями з питань митної практики.

Головним завданням Комітету є досягнення найвищого ступеня гармонізації і уніфікації митних систем. З цією метою ним розробляються методи спрощення і гармонізації митного законодавства і процедур. До того ж Комітет проводить порівняльні дослідження, видає словник міжнародних митних термінів, розробляє проекти міжнародних митних конвенцій і дає рекомендації в галузі спрощення і гармонізації митних процедур. Прикладом проведеної роботи Комітету в цьому напрямі виступає Конвенція Кіото.

Штаб-квартира організації знаходиться у Брюсселі. Офіційними мовами організації, на яких видаються її документи і матеріали, є англійська і французька. Ведуться переговори щодо використання в роботі організації також іспанської та російської мов.

Після приєднання України до Конвенції про створення РМС 1950 р.1 Держмитслужба отримала можливість представляти нашу державу в рамках цієї організації. На сесіях Ради, що проходять у штаб-квартирі ВМО, нашу державу представляє Голова Держмитслужби або його заступник. За дорученням керівництва Держмитслужби для забезпечення безпосереднього зв'язку з Секретаріатом ВМО, а також для роботи у деяких заходах організації також залучається Радник з митних питань Представництва України при Європейських Співтовариствах.

Посаду Радника з митних питань було створено у 1993 р. при Посольстві України в Королівстві Бельгія, а з 1996 р. відповідні повноваження здійснювалися при Представництві України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі). Відповідно до Указу Президента України від 19 квітня 2004 р. № 445/2004 цю посаду було офіційно введено до складу Представництва України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі).

За результатами проведеної роботи Радник з митних питань Представництва України при ЄС надсилає до Держмитслужби детальні звіти з перекладом необхідних матеріалів, а також викладенням висновків і пропозицій щодо можливостей вдосконалення роботи митної служби України у відповідних сферах митної діяльності. Радник з митних питань також вивчає питання приєднання до Конвенцій ВМО, надає пропозиції щодо імплементації положень Конвенцій, членом яких є Україна.

Представники Держмитслужби беруть участь у щорічних сесіях ВМО, залучаються до роботи конференцій голів митних адміністрацій європейського регіону ВМО, а також до діяльності комітетів з різних напрямів митної справи, які є її робочими органами.

У 1997 та 1998 роках Україна була обрана до двох вищих керівних органів ВМО — Генеральної Політичної комісії та Фінансового комітету строком на 2 роки. До Фінансового комітету Україну було обрано на 1997-1999 роки, до Генеральної Політичної комісії — на 1998—2000 роки. У зв'язку з тим, що одна країна не може засідати одразу у двох керівних органах ВМО, Україна обрала Генеральну Політичну комісію і, таким чином, поступилася своїм членством у Фінансовому комітеті. Держмитслужба України неодноразово отримувала пропозиції направити кандидатури співробітників митних органів України для роботи у Секретаріаті ВМО.

Відповідно до регіональної структури представництва ВМО Україна входить до складу європейського регіону ВМО, на конференції голів митних адміністрацій якого Держмитслужба України у 2005 р. взяла участь в опрацюванні питання підготовки звіту Політичної комісії ВМО, взаємодії митних адміністрацій європейського регіону та розширення інституціональних можливостей ВМО. Вона також брала участь у роботі чергових сесій Комітету з Гармонізованої системи ВМО та Підкомітету з перегляду Гармонізованої системи ВМО.

Україна надає ВМО матеріали про свою участь в діяльності свого регіону. Такі матеріали враховуються при підготовці щорічних звітів Генерального секретаря перед Політичною комісією та Радою про діяльність в кожному з регіонів ВМО протягом року. Користуючись цим, Держмитслужба має можливість звернутися до ВМО із запитом залучити її до участі в тих чи інших заходах, що становлять для неї інтерес.

Проявом високої оцінки роботи Держмитслужби України стало проведення у травні 2000 р. у Києві Дня відкритих дверей ВМО. Вперше День відкритих дверей було проведено поза межами штаб-квартири цієї авторитетної міжнародної організації. Учасники форуму ознайомилися з основними напрямами розвитку митної справи в Україні.

Як член ВМО Держмитслужба України може скористатися технічною допомогою та навчальними послугами, шо пропонуються ВМО.

Участь України у ВМО сприяє становленню і подальшому розвитку митної системи нашої країни, впровадженню у практику митної справи багатого міжнародного досвіду'.

Великого значення для розвитку митної справи в Україні набуває досвід, який отримує Держмитслужба під час роботи в

1 Деркач Л.В. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. — К., 2000. — С. 130.

рамках Комітету з внутрішнього транспорту Європейської Економічної Комісії ООН (КВТ ЄЕК) і безпосередньо з ООН.

Комітет є одним із головних органів Європейської Економічної Комісії — одного з найстаріших органів ООН. КВТ ЄЕК займається питаннями міжнародного співробітництва в галузі транспорту і зв'язку, координації залізничного, автомобільного і водного транспорту. Для цього у його структурі на постійній основі працюють три основні робочі групи (з питань автомобільного, водного і залізничного транспорту), які мають розгалужену структуру допоміжних робочих груп.

Однією з таких робочих груп є Робоча група з митних питань, пов'язаних з транспортом ЄЕК (або Група експертів з митних питань, пов'язаних з транспортом) — орган спеціального характеру, який діє в Женеві як допоміжний орган Економічної та Соціальної Ради ООН. Цей орган засновувався з метою створення активного міжнародного апарату, який займався би розробкою і втіленням у життя уніфікованих митних систем, розвитком та вдосконаленням митної техніки, митного законодавства держав, а також спрощенням митних формальностей на кордонах.

Держави — члени ЄЕК ООН для участі у роботі Робочої групи з митних питань (далі — Робоча група) зазвичай представлені в особі Голови національної митної служби або його уповноваженого представника. Робоча група, як правило, збирається на своїх сесіях два або три рази на рік у Женеві. В діяльності Робочої групи можуть брати участь всі держави—члени ООН і зацікавлені міжнародні організації.

Треба зазначити, що оскільки Робоча група функціонує у складі КВТ ЄЕК, то основна увага у її роботі, природно, приділяється різним питанням, пов'язаним з діяльністю митних органів з усіма видами транспорту в Європі.

Такі питання вносяться державними або міжнародними організаціями, пов'язаними у своїй діяльності з митними відносинами, на розгляд сесій. В результаті дискусій на таких сесіях приймаються рішення щодо уніфікації деяких принципів і методів митного контролю, спрощення митних формальностей (за поданням відповідних транспортних відомств).

В подальшому розроблені на сесіях Робочої групи рекомендації і резолюції щодо спрощення, обмеження й уніфікації митних формальностей та документів, що застосовувалися у міжнародному товарообігу, використовувалися у роботі з кодифікації й прогресивного розвитку міжнародного митного права в рамках ВМО.

За результатами роботи Робочої групи було прийнято ряд міжнародних конвенцій: Митна конвенція про контейнери від 18 травня 1956 р., Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП від 15 січня 1959 р.

(переглянута в подальшому і затверджена в новій, нині діючій, редакції від 1975 р.) та ін.

Що ж до участі України у діяльності цих органів, то у 2005 р. Держмитслужба України брала участь у роботі 110-ої сесії Робочої групи з митних питань, пов'язаних з транспортом, яка була присвячена обговоренню питань митного оформлення й контролю'.

Україна є членом таких конвенцій, укладених під егідою ООН: Міжнародної конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах (Женевська конвенція 1982 р.); Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП 1975 р.); Конвенції про контейнери 1972 р. (Женевська конвенція 1972 р.).

Виходячи з цього, Держмитслужба бере участь у виконанні положень згаданих конвенцій, у тому числі й залучається до участі у роботі органів, створених відповідно до цих конвенцій. Так, Держмитслужба України в рамках ЄЕК бере участь у роботі сесій Виконавчої Ради Митної конвенції про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 р., а також залучається до сесій Адміністративного Комітету Міжнародної конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах 1982 р.

Крім того, Держмитслужба співпрацює з ООН у напрямі отримання міжнародної технічної допомоги ООН. За Програмою ООН «Білорусь, Україна, Молдова проти наркотиків» (ВІШАО) протягом 2005 р. Держмитслужба України отримала обладнання на суму 668 тис. грн., зокрема, три детектори вибухових та наркотичних речовин, 5 ендоскопів, рентгенівський прилад.

Таким чином, зв'язки Держмитслужби України з ООН випливають, переважно, з членства України в міжнародних конвенціях, укладених під егідою ООН, а також здійснюються в рамках отримання українською стороною міжнародної технічної допомоги.

Держмитслужба залучається також до діяльності такої міжнародної організації, як Світова Організація Торгівлі (далі — СОТ). Представники Держмитслужби входять до складу Робочої групи з розгляду заявки України на вступ до СОТ та беруть участь в її діяльності. Засідання Робочої групи проводяться щороку. У 2005 р. представники Держмитслужби брали участь у роботі 14-го засідання Робочої групи з розгляду заявки України на вступ до СОТ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Адміністративна відповідальність за порушення митних правил	\|	Економічна інформація: класифікація, види, властивості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.