Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Митна служба України та міжнародні організації

Важливу роль у розвитку митного права України відіграють зв'язки Держмитслужби з міжнародними організаціями, діяль­ність яких пов'язана з вирішенням питань митної справи. Що­до цього ч. 1 ст. 36 МК закріплює норму, що спеціально упов­новажений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи представляє Україну у Всесвітній митній організації, ін­ших міжнародних митних організаціях.

Центральне місце у правовому регулюванні відносин, пов'язаних з вирішенням питань митної справи, належить саме Всесвітній митній організації — єдиній всесвітній міжнародній міжурядовій організації з митних питань.

Враховуючи кількість держав-учасниць, яких станом на січень 2007 р. нараховувалося 170, її інколи називають ще Ор­ганізацією Об'єднаних Націй з митних питань.

ВМО (назва є неофіційною і вживається з 1994 р.), як вже зазначалось, була заснована і діє під назвою «Рада митного спів­робітництва» відповідно до положень Конвенції про створення РМС 1950 р.

Конвенція вступила в дію 4 листопада 1952 р., а перша сесія Ради, участь у якій брали 17 європейських країн, відбулася 26 січня 1953 р. Саме ця подія стала підставою проголошення 26 січня Міжнародним днем митника, який відзначається майже у всьому світі.

ВМО є незалежним міждержавним органом, діяльність якого на сьогодні зосереджена в таких сферах: вирішення питань безпе­ки та поліпшення світової торгівлі, розвиток потенціалу націо­нальних митних служб, боротьба з підробками та контрафактом.

Організацією розробляються і подаються державам-членам пропозиції і рекомендації, які стосуються різноманітних напря­мів їхньої діяльності у митній справі, здійснюється підготовка проектів конвенцій і поправок до вже діючих конвенцій з мит­них питань, здійснюється співробітництво з іншими міжурядови­ми організаціями з питань, що входять до її компетенції, тощо.

Вищим органом ВМО є Рада, яка складається з представни­ків держав-учасниць і повинна скликатися не менш ніж два ра­зи на рік. На практиці засідання Ради відбуваються один раз на рік, як правило наприкінці червня. Однак під час його проведен­ня Радою розглядаються матеріали по двох її сесіях. Так, Делега­ція Держмитслужби України взяла участь у 107/108 сесіях Ради ВМО, що проходили наприкінці червня — початку липня 2006 р.

Кожна держава має один голос і може бути представлена од­ним делегатом, при якому можуть бути один або декілька зас­тупників, а також радники. За роботою Ради також можуть спостерігати представники урядів, які не є її членами. Рада що­річно обирає з числа делегатів членів Ради, Голову і його зас­тупників, кількість яких залежить від кількості регіональних представництв організації. Рішення Ради приймаються більшіс­тю в 2/3 голосів присутніх її членів, які, до того ж, повинні ма­ти право голосувати.

Члени Ради повинні надавати їй за запитом будь-яку інфор­мацію і документи, необхідні для здійснення нею своїх функцій за умови, що жодному з членів не доведеться надавати секрет­ну інформацію, викриття якої буде зашкоджувати застосуванню його законів чи в інший спосіб буде суперечити державним ін­тересам або зачіпати законні торговельні інтереси будь-якого підприємства, як державного, так і приватного.

 

Крім Ради ВМО, на окрему увагу заслуговують також такі її під­розділи, як Генеральна Політична комісія і Фінансовий комітет.

Генеральна Політична комісія (далі — Комісія) була засно­вана у 1978 р. і повинна проводити свої засідання не менш ніж два рази на рік. До її повноважень входить обговорення важли­вих питань функціонування і розвитку світової митної системи, які в подальшому виносяться на розгляд Ради: розроблення, впровадження і поновлення міжнародних конвенцій й інших правових інструментів у галузі митної справи, застосування ре­золюцій ВМО з безпеки та спрощення міжнародного ланцюга торгових постачань, стратегія підвищення потенціалу митних служб, питання Гармонізованої системи. Комісія затверджує порядок функціонування і плани роботи робочих органів Орга­нізації, а також розглядає питання її стратегічного планування (методологія планування і стратегічний план діяльності). Комі­сія в межах своєї компетенції може давати рекомендації Раді, а в тих питаннях, що потребують термінового вирішення, зверта­тися до Генерального секретаря Ради з вимогою здійснити такі дії, які Комісія вважає необхідними в інтересах Ради.

Членство в Комісії є обмеженим і дорівнює на сьогодні 24 представникам, з яких 17 представників держав-членів обира­ються на регіональній основі з найбільш активних членів кон­кретного регіону, а місця інших 7 членів обіймають Голова Ра­ди та його заступники. Члени Комісії обираються Радою на дворічний строк, а Голова і заступники — на 1 рік. Як прави­ло, в засіданнях Комісії беруть участь керівники митних служб або їх заступники.

Рішення Комісії, що потребують фінансування, перед їх роз­глядом на сесії Ради передаються на розгляд Фінансового комі­тету, який і вирішує ці питання.

Фінансовий комітет є виборним органом, який формується загальним голосуванням членів ВМО на її сесіях у складі 17 членів. Комітет має своїм завданням: здійснювати контроль за правильністю фінансових витрат коштів ВМО її Генеральним Секретарем та особами, яким він має право передоручати підписувати фінансові витратні документи Секретаріату ВМО; го­тувати фінансові документи (у прибуткових та витратних части­нах) до сесії ВМО про розміри фінансових щорічних внесків до ВМО її країн-членів та про витрати за напрямами діяльності ВМО на наступний рік.

Фінансовий комітет проводить свої засідання залежно від потреб та відповідно до рішень сесій ВМО, але не менше одно­го разу на рік. На своєму (щорічному) засіданні Фінансовий ко­мітет дає фінансову оцінку (на підставі матеріалів аудиту) діяль­ності Секретаріату ВМО та складає фінансовий річний проект (прибутків та видатків) ВМО на підставі політичних рішень, які були прийняті Політичною комісією.

Обрання будь-якої країни у члени Фінансового комітету ВМО, а тим більше її Генеральної Політичної комісії завжди було й залишається ознакою великої поваги до її митної служ­би та митної адміністрації з боку всіх членів ВМО, та, конкрет­но, її митного регіону.

Постійно діючим виконавчим органом ВМО є Генеральний секретаріат. Він очолюється Генеральним секретарем, який призначається Радою строком на 5 років. Цю посаду на сьогод­нішній день обіймає пан Мішель Дане (Франція).

На виконання цілей, передбачених Конвенцією про ство­рення РМС, Рада може створювати комітети, які, в свою чергу, можуть мати підкомітети, а також утворювати для своїх потреб передсесійні або постійно діючі робочі групи.

Ключовими комітетами ВМО є: Постійний технічний комі­тет, який включає Підкомітет управління інформацією; Комітет з боротьби проти шахрайства; Комітет з Гармонізованої систе­ми опису та кодування товарів, який включає Підкомітет з пе­регляду Гармонізованої системи та Науковий підкомітет; Тех­нічний комітет з митної вартості; Технічний комітет з правил походження товарів.

Аналізуючи положення Конвенції про створення РМС 1950 р., можна зробити висновок, що серед перелічених Комітетів голов­ним є саме Постійний технічний комітет.

Постійний технічний комітет поряд із Генеральним секрета­ріатом має сприяти роботі Ради і скликатися не менше чоти­рьох разів на рік. Його склад має утворюватися з представників членів Ради. Кожний член Ради може призначити одного деле­гата та одного або більше заступників як представників у Комі­теті, при яких можуть бути експерти. Представники повинні бу­ти посадовими особами зі спеціальними знаннями з питань митної практики.

Головним завданням Комітету є досягнення найвищого сту­пеня гармонізації і уніфікації митних систем. З цією метою ним розробляються методи спрощення і гармонізації митного зако­нодавства і процедур. До того ж Комітет проводить порівняль­ні дослідження, видає словник міжнародних митних термінів, розробляє проекти міжнародних митних конвенцій і дає реко­мендації в галузі спрощення і гармонізації митних процедур. Прикладом проведеної роботи Комітету в цьому напрямі висту­пає Конвенція Кіото.

Штаб-квартира організації знаходиться у Брюсселі. Офіційни­ми мовами організації, на яких видаються її документи і матеріа­ли, є англійська і французька. Ведуться переговори щодо вико­ристання в роботі організації також іспанської та російської мов.

Після приєднання України до Конвенції про створення РМС 1950 р.1 Держмитслужба отримала можливість представля­ти нашу державу в рамках цієї організації. На сесіях Ради, що проходять у штаб-квартирі ВМО, нашу державу представляє Голова Держмитслужби або його заступник. За дорученням ке­рівництва Держмитслужби для забезпечення безпосереднього зв'язку з Секретаріатом ВМО, а також для роботи у деяких за­ходах організації також залучається Радник з митних питань Представництва України при Європейських Співтовариствах.

Посаду Радника з митних питань було створено у 1993 р. при Посольстві України в Королівстві Бельгія, а з 1996 р. відповід­ні повноваження здійснювалися при Представництві України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі). Відповідно до Указу Президента України від 19 квітня 2004 р. № 445/2004 цю посаду було офіційно введено до складу Пред­ставництва України при Європейських Співтовариствах (Євро­пейському Союзі).

За результатами проведеної роботи Радник з митних питань Представництва України при ЄС надсилає до Держмитслужби детальні звіти з перекладом необхідних матеріалів, а також вик­ладенням висновків і пропозицій щодо можливостей вдоскона­лення роботи митної служби України у відповідних сферах мит­ної діяльності. Радник з митних питань також вивчає питання приєднання до Конвенцій ВМО, надає пропозиції щодо імпле­ментації положень Конвенцій, членом яких є Україна.

Представники Держмитслужби беруть участь у щорічних се­сіях ВМО, залучаються до роботи конференцій голів митних ад­міністрацій європейського регіону ВМО, а також до діяльності комітетів з різних напрямів митної справи, які є її робочими ор­ганами.

У 1997 та 1998 роках Україна була обрана до двох вищих ке­рівних органів ВМО — Генеральної Політичної комісії та Фі­нансового комітету строком на 2 роки. До Фінансового коміте­ту Україну було обрано на 1997-1999 роки, до Генеральної По­літичної комісії — на 1998—2000 роки. У зв'язку з тим, що од­на країна не може засідати одразу у двох керівних органах ВМО, Україна обрала Генеральну Політичну комісію і, таким чином, поступилася своїм членством у Фінансовому комітеті. Держмитслужба України неодноразово отримувала пропозиції направити кандидатури співробітників митних органів України для роботи у Секретаріаті ВМО.

Відповідно до регіональної структури представництва ВМО Україна входить до складу європейського регіону ВМО, на кон­ференції голів митних адміністрацій якого Держмитслужба Ук­раїни у 2005 р. взяла участь в опрацюванні питання підготовки звіту Політичної комісії ВМО, взаємодії митних адміністрацій європейського регіону та розширення інституціональних мож­ливостей ВМО. Вона також брала участь у роботі чергових се­сій Комітету з Гармонізованої системи ВМО та Підкомітету з перегляду Гармонізованої системи ВМО.

Україна надає ВМО матеріали про свою участь в діяльності свого регіону. Такі матеріали враховуються при підготовці що­річних звітів Генерального секретаря перед Політичною комісі­єю та Радою про діяльність в кожному з регіонів ВМО протя­гом року. Користуючись цим, Держмитслужба має можливість звернутися до ВМО із запитом залучити її до участі в тих чи ін­ших заходах, що становлять для неї інтерес.

Проявом високої оцінки роботи Держмитслужби України стало проведення у травні 2000 р. у Києві Дня відкритих дверей ВМО. Вперше День відкритих дверей було проведено поза ме­жами штаб-квартири цієї авторитетної міжнародної організації. Учасники форуму ознайомилися з основними напрямами роз­витку митної справи в Україні.

Як член ВМО Держмитслужба України може скористатися технічною допомогою та навчальними послугами, шо пропону­ються ВМО.

Участь України у ВМО сприяє становленню і подальшому розвитку митної системи нашої країни, впровадженню у прак­тику митної справи багатого міжнародного досвіду'.

Великого значення для розвитку митної справи в Україні на­буває досвід, який отримує Держмитслужба під час роботи в

1 Деркач Л.В. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. — К., 2000. — С. 130.

рамках Комітету з внутрішнього транспорту Європейської Еко­номічної Комісії ООН (КВТ ЄЕК) і безпосередньо з ООН.

Комітет є одним із головних органів Європейської Еконо­мічної Комісії — одного з найстаріших органів ООН. КВТ ЄЕК займається питаннями міжнародного співробітництва в галузі транспорту і зв'язку, координації залізничного, автомобільного і водного транспорту. Для цього у його структурі на постійній основі працюють три основні робочі групи (з питань автомо­більного, водного і залізничного транспорту), які мають розга­лужену структуру допоміжних робочих груп.

Однією з таких робочих груп є Робоча група з митних питань, пов'язаних з транспортом ЄЕК (або Група експертів з митних питань, пов'язаних з транспортом) — орган спеціального харак­теру, який діє в Женеві як допоміжний орган Економічної та Со­ціальної Ради ООН. Цей орган засновувався з метою створення активного міжнародного апарату, який займався би розробкою і втіленням у життя уніфікованих митних систем, розвитком та вдосконаленням митної техніки, митного законодавства держав, а також спрощенням митних формальностей на кордонах.

Держави — члени ЄЕК ООН для участі у роботі Робочої гру­пи з митних питань (далі — Робоча група) зазвичай представле­ні в особі Голови національної митної служби або його уповно­важеного представника. Робоча група, як правило, збирається на своїх сесіях два або три рази на рік у Женеві. В діяльності Робочої групи можуть брати участь всі держави—члени ООН і зацікавлені міжнародні організації.

Треба зазначити, що оскільки Робоча група функціонує у складі КВТ ЄЕК, то основна увага у її роботі, природно, при­діляється різним питанням, пов'язаним з діяльністю митних органів з усіма видами транспорту в Європі.

Такі питання вносяться державними або міжнародними ор­ганізаціями, пов'язаними у своїй діяльності з митними відноси­нами, на розгляд сесій. В результаті дискусій на таких сесіях приймаються рішення щодо уніфікації деяких принципів і ме­тодів митного контролю, спрощення митних формальностей (за поданням відповідних транспортних відомств).

В подальшому розроблені на сесіях Робочої групи рекоменда­ції і резолюції щодо спрощення, обмеження й уніфікації митних формальностей та документів, що застосовувалися у міжнародно­му товарообігу, використовувалися у роботі з кодифікації й прог­ресивного розвитку міжнародного митного права в рамках ВМО.

За результатами роботи Робочої групи було прийнято ряд міжнародних конвенцій: Митна конвенція про контейнери від 18 травня 1956 р., Митна конвенція про міжнародні перевезен­ня вантажів із застосуванням книжки МДП від 15 січня 1959 р.

(переглянута в подальшому і затверджена в новій, нині діючій, редакції від 1975 р.) та ін.

Що ж до участі України у діяльності цих органів, то у 2005 р. Держмитслужба України брала участь у роботі 110-ої сесії Робочої групи з митних питань, пов'язаних з транспортом, яка була прис­вячена обговоренню питань митного оформлення й контролю'.

Україна є членом таких конвенцій, укладених під егідою ООН: Міжнародної конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах (Женевська конвенція 1982 р.); Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із зас­тосуванням книжки МДП (Конвенція МДП 1975 р.); Конвен­ції про контейнери 1972 р. (Женевська конвенція 1972 р.).

Виходячи з цього, Держмитслужба бере участь у виконанні положень згаданих конвенцій, у тому числі й залучається до участі у роботі органів, створених відповідно до цих конвенцій. Так, Держмитслужба України в рамках ЄЕК бере участь у роботі сесій Виконавчої Ради Митної конвенції про міжнарод­ні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 р., а також залучається до сесій Адміністративного Комітету Між­народної конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах 1982 р.

Крім того, Держмитслужба співпрацює з ООН у напрямі от­римання міжнародної технічної допомоги ООН. За Програмою ООН «Білорусь, Україна, Молдова проти наркотиків» (ВІШАО) протягом 2005 р. Держмитслужба України отримала обладнання на суму 668 тис. грн., зокрема, три детектори вибухових та нар­котичних речовин, 5 ендоскопів, рентгенівський прилад.

Таким чином, зв'язки Держмитслужби України з ООН випли­вають, переважно, з членства України в міжнародних конвенціях, укладених під егідою ООН, а також здійснюються в рамках отри­мання українською стороною міжнародної технічної допомоги.

Держмитслужба залучається також до діяльності такої між­народної організації, як Світова Організація Торгівлі (далі — СОТ). Представники Держмитслужби входять до складу Робо­чої групи з розгляду заявки України на вступ до СОТ та беруть участь в її діяльності. Засідання Робочої групи проводяться що­року. У 2005 р. представники Держмитслужби брали участь у роботі 14-го засідання Робочої групи з розгляду заявки України на вступ до СОТ.

 


Читайте також:

  1. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
  2. PR-відділ організації: переваги і недоліки
  3. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
  4. А/. Верховна Рада України.
  5. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
  6. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
  7. Аграрні закони України
  8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  10. Адміністративна служба
  11. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
  12. Адміністрація Президента України




Переглядів: 843

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Адміністративна відповідальність за порушення митних правил | Економічна інформація: класифікація, види, властивості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.