Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Економічна інформація: класифікація, види, властивості

Література

План

Лекція № 1.

Інформаційні системи та їх роль в управлінні економікою.

Тема № 1

1. Предмет і зміст курсу, методологічні особливості та зв язок з іншими дисциплінами.

2. Загальна характеристика та класифікація інформаційних систем обліку.

1. Л.М. Дибкова “Інформатика та комп’ютерна техніка”, Київ 2003

2. В. С. Пономаренко «Інформаційні системиі технології в економіці» Київ 2002

В останні роки досить уживаним, стало поняття інформації. Відомо багато визначень цього поняття, що даються при різних підходах до нього в різних наукових галузях. Кібернетикою, для якої інформація є центральним поняттям, вона визначається як співвідношення між відомостями (даними) і їхнім одержувачем. Тут під відомостями розуміються будь-які дані, факти, знання щодо чого-небудь або будь-кого. У теорії АСОЭИ інформація ототожнюється з будь-якими відомостями (даними), у цьому випадку вона трактується як сукупність відомостей про що-небудь або про кого-небудь. При кібернетичному підході інформацією є тільки нові, корисні, центральні для одержувача відомості, і завдання полягає в їхньому отриманні. При підході до поняття інформації з позицій теорії АСОЭИ задачі надається інший відтінок: з одних даних потрібно одержати інші іншого виду або змісту. Цю задачу можна сформулювати інакше: з «сирої» інформації одержати «готову» інформацію.

Відзначені два підходи до поняття інформації можна використовувати не тільки при аналізі різних об'єктів, але і при дослідженні однієї загальної проблеми, наприклад керування народним господарством. За тим або іншим тлумаченням інформації випливає застосування відповідного апарату аналізу.

Розглянемо ще одне тлумачення терміна інформації, під якою розуміється об'єкт збереження, передачі й обробки. Такий зміст в інформацію вкладається при технологічному до неї підході.

Кожна наукова область, людська практика зв'язані з «своєю» інформацією. Економічна наука, економічна діяльність суспільства мають таку інформацію, що називається економічної. Поняття економічної інформації є центральним в економічної, кібернетиці і служить основним предметом теорії економічної інформації. Економічна .інформація як поняття належить, з одного боку, до категорії «інформація», а з іншого боку - нерозривно зв'язана з економікою, з керуванням народним господарством.

Економічна інформація служить інструментом керування, одночасно вона належить до його елементів. Її потрібно розглядати як одну з різновидів управлінської інформації, що забезпечує рішення задач організаційно-економічного керування народним господарством. Отже, економічна інформація представляє сукупність зведень (даних), що відбивають стан або визначальні напрямки зміни і розвитку народного господарства і його ланок. У керуванні виробництвом виділяються інформаційні процеси, у яких інформація виконує роль предмета праці («сира інформація») і продукту праці («оброблена інформація»). Якщо підійти до поняття економічної інформації з кібернетичних позицій, то тоді інформаційний процес керування можна кваліфікувати як перетворення зведень (вихідних даних) в економічну інформацію, необхідну для прийняття рішень, спрямованих на забезпечення заданого стану народного господарства, і оптимального його розвитку.

Економічна інформація невіддільна від інформаційного процесу керування, здійснюваного у виробничій або невиробничій сфері. Тому економічна інформація використовується у всіх галузях народного господарства і, природно, у всіх органах загальнодержавного керування.

Економічної інформації властиві деякі особливості, що випливають з її сутності.

Властивості економічної інформації:

- Перевага алфавітно-цифрових знаків як форми представлення даних з переважним зображенням чисельних величин у дискретному виді;

- Ведуча значимість операцій АОД при забезпеченні високої точності операцій обчислень;

- Необхідність оформлення таких результатів у формі, зручної для сприйняття людиною;

- Широке поширення документів як носіїв вихідних даних і результатів обробки,

- Значні обсяги інформації при використанні, що переробляється, у процесі обробки і перемінних і постійних даних.

- Необхідність одержання великого числа підсумків при ОД за різними критеріями.

Економічна інформація нараховує багато різновидів (типів), що виділяються на підставі відповідних класифікаційних схем за обраними критеріями.

Економічна інформація розрізняється:

- по приналежності до сфери матеріального виробництва і невиробничій сфері,

- по галузях народного господарства, підгалузям відповідно до прийнятого угруповання народного господарства .

- по її приналежності до галузей народного господарства і їхніх ланок. З цих позицій відокремлюється інформація з міністерств і відомств, промисловим об'єднанням і комбінатам, виробничим об'єднанням і підприємствам, цехам і ділянкам і т.д.

- по її приналежності до органів адміністративно-територіального керування й інших підрозділів народного господарства, наприклад по територіально-виробничих комплексах.

- по стадіях відтворення й елементам виробничого процесу, розглянутим як об'єкт керування. Тому виділяється інформація постачання і розподілу, по матеріальних і трудових ресурсах і т.д.

Економічна інформація розрізняється по стадіях керуванняз позицій тимчасових функцій керування. Саме тут виділяються різновиди

а) прогнозна інформація - зв'язана з функцією прогнозування,

б) планова - із плануванням (перспективним, техніко-економічним, оперативно-виробничим) ,

в) облікова інформації – пов’язана з бухгалтерським, статистичним, оперативним обліком;

г) інформація для аналізу господарської діяльності – пов’язана з функцією економічного аналізу,

д)інформація оперативного керування;

є)нормативна інформація - розробляється на стадіях технічної підготовки виробництва. Нормативна інформація включає всілякі норми і нормативи, ціни, розцінки, тарифи, а також деякі інші дані, наприклад заздалегідь обчислені табличні величини.Така інформація використовується переважно при рішенні будь-яких функціональних управлінських робіт: прогнозних, планових, бухгалтерських і ін. Тому носить загальнофункціональний характер, що дозволяє організувати її централізоване ведення в системах керування навіть при відсутності АСОЭИ.

Такої ж властивості має частина економічної інформації, що належить як би усім функціональним її різновидам. Прикладом служать назви підприємств, міністерств, відомств, промислових об'єднань, перелік працюючих на підприємстві, перелік постачальників і покупців і т.п. Цю інформацію прийнято називати довідковою. Звичайно вона ведеться разом з нормативною, утворюючи особливі фонди нормативно-довідкової інформації (НДЇ), призначені для рішення різних управлінських задач.

Економічна інформація підрозділяється за критерієм відповідності явищам, що нею відбиваються:

- достовірну;

- недостовірну.

З позицій стадій виникнення економічна інформація буває:

- первинною;

- вторинною.

Первинна виникає в підсумку дії джерел інформації, до числа яких належать: діяльність народного господарства і його ланок, діяльність органів загальнодержавного керування й інших громадських організацій. Тому первинна інформація з джерел в залежності від характеру джерела інформації підрозділяється на:

- виробничо-господарську і директивну,

- на колективну і індивідуальну.

Вторинна інформація виникає в результаті обробки первинної й іншої вторинної, або тільки первинної, або тільки вторинної. Безпосереднього зв'язку з джерелами інформації тут не потрібно. Серед вторинної розрізняється проміжна й остаточна інформація. Остання часто називається результатною або зведено-підсумковою і служить метою обробки даних. Проміжна інформація, роль якої досить велика, виникає в процесі досягнення цієї мети. Часто на базі такої інформації вибираються варіанти завершення обробки даних у тому або іншому напрямку.

По повноті економічна інформація підрозділяється на:

- достатню,

- надлишкову;

- недостатню.

Для рішення задач необхідна цілком конкретна по змістовності мінімальна інформація – достатня.

Надлишкова містить зайві дані, або зовсім не використовувані при рішенні конкретних задач, або виконуючі контрольно-дублюючі функції. По можливості доцільно обмежувати обсяги дублюючої надлишкової інформації.

При наявності недостатньої інформації вирішити цю задачу неможливо.

Економічна інформація за критерієм стабільності поділяється на:

- постійну,

- умовно-постійну;

- перемінну.

Постійна інформація не змінює своїх значень (прикладом можуть служити звітні дані); умовно-постійна зберігає їхній тривалий період (наприклад, нормативно-довідкова інформація), а перемінна характеризується частою зміною своїх значень (наприклад, відомості випущеної продукції). При цьому важливо підкреслити, що період стабільності носить конкретний характер для визначених задач, управлінських робіт. Стабільність можна, наприклад, установлювати за критерієм тимчасового періоду (припустимо, місяць) або по інших факторах.

З позицій технології рішення економічних задач розрізняється інформація: - вхідна, - перехідна; - вихідна.

Інформація, що підлягає обробці (предмет праці), в управлінському процесі називається вхідною: наприклад, первинна і вторинна інформація і так звані константи – постійні величини. Серед вхідної інформації буває не тільки перемінна, але й умовно-постійна і постійна інформація, причому особливо висока роль умовно-постійної. Вихідна інформація є підсумком обробки (продуктом праці) вхідної інформації, але вона включає, крім результатної інформації, і деякі первинні дані. Специфічне значення надається перехідній інформації, яка потрібна для рішення цих же задач у наступних періодах.

Відомі й інші схеми класифікації економічної інформації: за вхідними і вихідними, внутрішніми і зовнішніми, алфавітними, цифровими і представленими іншими сигналами, оперативна дострокова і т.д. При такій класифікації полегшується вивчення інформації. Її різновид варто брати до уваги при організації обробки даних, побудові АСОЭИ, при виборі варіантів технології рішення тих або інших економічних задач.

Перехідна інформація може використовуватися для рішення задач у наступних періодах.

. Під цим терміном ”економічні задачі” розуміють лише задачі керування організаційно-економічного змісту, що належать до класу інформаційних. Економічні задачі мають ряд особливостей:

- системність,

- масовість,

- повторюваність,

- формалізуємість та ін.

По складності алгоритмічних рішень розрізняють:

- задачі прямого рахунка,

- оптимізаційні,

- інформаційно-пошукові,

- агрегації і дезагрегации,

- факторні і багатофакторні й ін.

У задачах прямого рахунка – реалізація арифметичних операцій для перебування результату. Задачі прямого рахунка домінують у бухгалтерському обліку, оптимізації, плануванні. Оптимізаційні задачі - рішення перебором великого числа варіантів з пошуком більш сприятливої відповіді. Інформаційно-пошукові - зв'язані з пошуком заданої інформації. Задачами агрегації досягається укрупнення інформації. Для факторних і багатофакторних задач властиве визначення впливу одного фактора на всі інші.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІКОЮ

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Митна служба України та міжнародні організації	\|	Основні етапи розвитку інформаційних систем

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.