Мінливість настрою клієнта

Психічні стани.

Несподівані, незрозумілі і, здавалося б, безпричинні зміни настрою доставляють багатьом людям занепокоєння і чималі неприємності в житті. Тривога людини із цього приводу викликається, по-перше, тим, що йому властиво шукати пояснення всьому. Якщо це удається зробити, то людина зазвичай втихомирюється, а якщо не удається, то випробовує підвищену емоційну напруженість.

Зв'язок між задоволеністю людини і його можливістю пояснити що відбувається з ним спирається на популярну серед психологів теорію когнітивного дисонансу. Відповідно до цієї теорії люди переживають негативні емоції при виникненні протиріч між знаннями, що є у них, і переживають почуття задоволення тоді, коли їм удається зняти це протиріччя, наприклад, зрозуміти і пояснити свій стан або поведінку, а також вчинки інших людей, погоджувати між собою

наявні вистави і знання. Людина, що усвідомлює, що її настрій часто і непередбачувано змінюється, але що не розуміє до кінця, чому це відбувається, постійно переживатиме почуття занепокоєння.

Непередбачувана зміна настрою людини несприятливо впливає на його взаємини з людьми, роблячи ці взаємини також не цілком зрозумілими і непослідовними.

У сфері міжособових стосунків людей, так само як і в області власної психології, людині властиво прагнути у всьому розібратися. Якщо цього не відбувається, то у нього виникає відчуття незадоволення, що породжується когнітивним дисонансом. Більш того, оскільки кожна людина має схильність оцінювати і настрій інших людей, що спілкуються з ним, то їх поганий настрій зазвичай сприймається ним як ознака недоброго особистого відношення цих людей до нього. Неясність причин породжує, крім того, відчуття дискомфорту.

На самій же справі причина поганого настрою іншої людини може полягати зовсім в іншому, що не має прямого відношення до партнерів по спілкуванню. Так або інакше, але непередбачувана зміна настрою складає серйозну проблему і для самої людини, і для людей, що оточують його, і з цим психологові-консультантові доводиться на практиці мати справу.

Консультувати клієнта із цього приводу необхідно не лише у тому випадку, коли він сам прямо скаржиться на існування у нього такої проблеми, але і тоді, коли клієнт про це нічого не говорить, але з боку добре помітно, що він є людиною з непередбачуваною зміною настрою, при явному домінуванні пригніченості і похмурості настрою.

В цьому випадку перед консультантом встає додаткове завдання: постаратися переконати клієнта в тому, що така проблема дійсно є у нього і її необхідно вирішувати. Останній з обговорюваних випадків є ситуацією, що найчастіше зустрічається в практиці проведення психологічного консультування, тому почнемо з неї.

Уточнимо спочатку, по яких ознаках психолог-консультант може судити про те, що у клієнта є відповідна проблема. Таких ознак може бути декілька, і всі вони можуть зустрічатися як порізно, так і в будь-якому їх поєднанні. Чим більше всіляких ознак з нижче перерахованих виявляє психолог в поведінці клієнта, тим більше упевненим він може бути в тому, що проблема незрозумілої і непередбачуваної зміни настрою у клієнта дійсно існує і є для нього актуальною.

Серед ознак, про які йде мова, можуть виявитися наступні:

• Знервована, безпричинно неспокійна поведінка клієнта під час проведення консультації.

• Поява у клієнта виразу обличчя, міміки, яка свідчить про несподівану і швидку зміну настрою.

• Загостреність емоційних реакцій клієнта на слова і дії психолога-консультанта. Вочевидь, що клієнт явно неадекватно реагує на поведінку консультанта, вкладаючи в його слова і дії зовсім інший сенс, не той, який мав на увазі сам психолог-консультант.

• Перебування клієнта в похмурому, пригніченому настрої під час консультації.

• Явно виражені і погано приховувані клієнтом сумніви в правильності того, що йому говорить психолог-консультант, прояв недовіри до консультанта.

• Незадоволеність клієнта своєю власною поведінкою під час консультації. Це виявляється в тому, що, сказавши або зробивши що-небудь, клієнт тут же міняє свій настрій з хорошого на погане і багато разів намагається поправляти самого себе, вибачається перед консультантом за невдало підібрані дії і слова.

• Клієнт явно соромиться своєї поведінки, поводиться скуто в спілкуванні з консультантом.

Виявивши подібні ознаки в поведінці клієнта, психолог-консультант повинні постаратися переконати його в тому, що проблема нез'ясовної і непередбачуваної зміни настрою у нього дійсно існує.

Зробити це можна наступним способом: вказати клієнтові на те в його поведінці, що дійсно є неадекватним. Далі слід допомогти клієнтові усвідомити відповідні форми поведінки.

Це можна зробити трьома дорогами:

по-перше, запропонувати клієнтові постежити за собою під час проведення консультації;

по-друге, розмовляючи з клієнтом, час від часу вказувати йому на неадекватні форми його поведінка, що свідчить про непередбачувану зміну настрою;

по-третє, провести аудио- або відеозапис поведінки клієнта під час консультації, надавши йому можливість самому прослухати або проглянути відповідні записи з коментарями консультанта.

І лише після того, як клієнт усвідомлює і визнає необхідність вирішення своєї проблеми, можна буде переходити від діагностичної до коректувальної частини психологічного консультування.

У чому ж повинна полягати коректувальна робота психолога-консультанта, що проводиться з клієнтом? Перш за все в тому, аби постаратися сформувати у клієнта установку на постійне самоспостереження, аби навчити його усвідомлювати і контролювати свій настрій. Без цього безглуздо намагатися коректувати його поведінку.

Наступний крок в консультаційній роботі з клієнтом може бути таким. Клієнтові необхідно запропонувати декілька можливих способів дії на його настрій і поекспериментувати з цими способами, послідовно застосовуючи кожен з них і одночасно уважно спостерігаючи за результатами.

Така рекомендація обумовлена тим, що клієнт, як особа, володіє індивідуальністю, і те, що личить для інших людей може особисто для нього виявитися не цілком вдалим. Навіть вельми дослідному психологові-консультантові досить важкий відразу визначити, що личить і не личить для даного клієнта, це може зробити лише він сам.

Після того, як клієнт деякий час поекспериментував над собою, застосовуючи ті або інші способи коректувальної роботи, її результати необхідно буде обговорити разом з клієнтом для того, щоб вибрати найбільш вдалі і закріпити їх у вигляді корисних життєвих звичок в індивідуальному досвіді клієнта.

Не слідує, проте, відразу розраховувати на те, що, врахувавши запропоновані психологом-консультантом поради, клієнт відразу і повністю зможе вирішити свою проблему, раз і назавжди позбавиться від непередбачуваної і нез'ясовної зміни настрою.

Це зв'язано, по-перше, з тим, що багато причин зміни емоційного настрою людини їм не усвідомлюються взагалі, оскільки можуть бути пов'язаними з дією підсвідомих потягів і потреб. По-друге, настрій людини може циклічно мінятися із-за своєрідної організації його темпераменту, що мало піддається вольовій дії і психологічній корекції. Це стосується і того випадку, коли особливості темпераменту вистачає добре усвідомлюються людиною. Маються на увазі періодичні зміни настрої, що викликаються так званими біологічними ритмами.

То, до чого насправді необхідно прагнути при проведенні консультування на цю тему – це добитися того, аби клієнт добре усвідомив суть своєї проблеми і зробив все, від нього залежне, для того, щоб цю проблему вирішити.

Ще одна хороша порада, яку психолог-консультант міг би в цьому випадку запропонувати клієнтові, полягає в наступному: виробити у себе звичку заздалегідь попереджати людей про можливість непередбачуваної зміни свого настрою, аби ці люди не відносили до себе даний факт. Поступити так – означає виключити багато непорозумінь, які можуть виникнути у взаєминах з людьми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психогенні порушення травлення	\|	Депресивні стани

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.