Проектування, запровадження і освоєння сівозмін.

Література:

1. Землеробство. С.С. Рубін. – К.: Вища школа, 1980., с.204-228.

2. Технологія виробництва сільськогосподарської продукції: Навчальний посібник /

Ярош Ю.М., Трусов Б.А. – К.: Український Центр духовної культури, 2005, с. 60-67.

3. Основи землеробства і тваринництва: Підручник / П.Д. Клименко, О.І. Кононенко, В.П. Федоров. – К.: Вища школа, 1991, с. 73 – 87.

1. Поняття про сівозміну та її значення.

Під сівозміною розуміють - науково обґрунтоване чергування с/г культур і чистого пару в часі (по рокам) і на території господарства (по полях).

Чергування культур у часі передбачає щорічну або періодичну зміну одних рослин іншими на даному полі, а чергування по полях означає, що кожна культура проходить через усі поля сівозміни.

Чергування культур у сівозміні пов’язане з системою удобрення, обробітку ґрунту, доглядом за посівами та ін.

Сівозміна вважається раціональною, якщо вона забезпечує максимальний вихід дешевої продукції з кожного гектара, підвищення родючості ґрунту, зростання врожаю всіх с/г культур і створення міцної кормової бази для тваринництва. Склад культур сівозміни і площі під кожною з них визначається спеціалізацією господарства.

Головне агротехнічне завдання полягає в тому, щоб кожна культура розміщувалась на полях з найкращими умовами вирощування і була добрим попередником для наступної культури.

Щоб виявити позитивне значення сівозмін, деякі науково-дослідні установи проводили беззмінний посів окремих культур на одній і тій же ділянці протягом тривалого часу. Таке вирощування називають монокультурою.

Багаторічними дослідами встановлено негативний вплив монокультури на родючість ґрунту і врожай с/г культур.

Не всі рослини однаково реагують на беззмінне вирощування, в зв’язку з цим виділяють такі групи культур:

- дуже чутливі ( льон, ц/буряки, конюшина, соняшник);

- середньо чутливі (жито, пшениця, ячмінь, овес);

- слабочутливі (картопля, кукурудза, конопля, тютюн, бавовник, рис).

Значне зниження врожайності при беззмінному вирощуванні деяких культур одержало назву ґрунтовтоми.

Відомі льоновтома, буряковтома та інші.

При правильному чергуванні культур у сівозміні поліпшуються умови життя рослин порівняно з монокультурою.

Рослини вбирають з ґрунту неоднакову кількість поживних речовин і в різному співвідношенні.

Так, кукурудза, цукрові буряки, картопля виносять з ґрунту поживних речовин більше порівняно з іншими культурами. Картопля і цукрові буряки відносно більше використовують калію, а зернові культури – азоту і фосфору.

Рослини різняться також здатністю засвоювати поживні речовини з малорозчинних сполук ґрунту. Сільськогосподарські культури для росту і розвитку витрачають різну кількість вологи. В конюшини, люцерни, цукрових буряків корені проникають на значну глибину і дуже висушують грунт. Отже, при правильному чергуванні культур у сівозміні рівномірніше використовується ґрунтова волога.

Правильна сівозміна має велике значення у боротьбі з бур’янами. У беззмінних посівах збільшується кількість бур’янів, особливо тих, які найбільш пристосувались до певних культур.

Правильне чергування культур у сівозміні запобігає поширенню шкідників та хвороб с/г культур. Наприклад, гессенська муха може значно пошкоджувати рослини озимої пшениці, а також ярої пшениці, що висівається після неї, тоді як овес цей шкідник не пошкоджує.

Цукрові буряки при повторних посівах більш пошкоджуються буряковим довгоносиком і нематодою.

При тривалому вирощувані зернових на одному місці збільшується ураження їх хворобами: іржею, сажкою та іншими.

На беззмінних посівах картоплі і помідорів поширюється фітофтора.

Особливо терпить від грибних хвороб при беззмінних посівах льон. Отже, правильне чергування культур у сівозміні є одним з основних запобіжних заходів боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами с/г культур.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція № 3	\|	Розміщення основних польових культур і пару в сівозміні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.