Значення окремих елементів живлення для росту і розвитку рослин.

У склад кожної рослини входить вода і суха речовина, яка представлена хімічними і мінеральними сполуками.

Співвідношення між кількістю сухої речовини і води в різних рослинах та їх органах неоднакове і залежить від біологічних особливостей рослин, їх віку, умов вирощування.

У плодах овочів води набагато більше ніж наприклад, у зерні злаків чи насінні олійних культур.

Наприклад: плоди огірків, помідорів містять - 4-8% сухої речовини і 92-96% води. Бульби картоплі містять - 20-25% сухих речовин і 75-80% води , а зерно злакових і бобових культур — 85-88% сухих речовин, 12-15% води. Суха речовина нагромаджується за рахунок СО₂, повітря, Н₂О і мінеральних солей, тобто при поєднанні повітряного і кореневого живлення . Вона в середньому складається з 4 так званих органічних елементів: С, О2, Н₂ і № (відповідно 45, 42, 6,5 і 1,5).

Всі хімічні елементи поділяються на макро-, мікро, та ультрамікроелементи.

Макроелементи входять до складу рослин у значних кількостях (від сотих частинок до декількох десятих ) від маси сухої речовини. До них належать крім кисню, водню, вуглецю і азоту ще й фосфор, калій, кальцій, сірка, магній, залізо, натрій, алюміній, кремній.

Мікроелементів (марганець, бор, мідь, цинк, бром, фтор, молібден, кобальт, йод та інші) в рослинах містяться мало - від 10-5 до 10 -3 %.

Ультрамікроелементи в рослинах становлять 10-12 - 10-6 °/о. Це миш'як, германій, рубідій, золото , кадмій, радій, ртуть, срібло.

На основі аналізів про вміст елементів живлення в рослинах можна визначити винос їх з ґрунту всім урожаєм. Ці показники беруться до уваги при визначенні норм добрив на запланований урожай. Значення окремих елементів живлення для росту і розвитку рослин:

Кожен елемент живлення в житті рослин виконує конкретну фізіологічну функцію і тому його не можна замінити іншим елементом. Нестача того чи іншого елементу призводить до порушення життєвих процесів у рослині і до зниження урожайності.

Азот - входить в склад амінокислот, білків, РНК, ДНК, які відіграють важливу роль в обміні речовин, хлорофілу, ліпоїдів, ферментів, алкалоїдів і інших органічних сполук.

За нестачі азоту ріст всіх організмів затримується, листя стає світло-зеленим і дрібним, знижується врожайність. Надмірне азотне живлення посилює утворення зеленої маси, в зв'язку з чим затримується цвітіння і плодоношення. У картоплі наприклад утворюється велика гичка та зменшується врожай бульб.

Фосфор - входить в склад нуклеопротеїдів (білки ядра клітини), нуклеїнових кислот, АТФ, фосфатидів та інших сполук. АТФ містить велику потенційну енергію, яка вивільнюється при диханні і яку рослини використовують для біосинтезу білків, крохмалю,, сахарози та інших сполук.

Фосфор підвищує зимостійкість і засухостійкість, прискорює розвиток і дозрівання рослин, підвищує вміст крохмалю в бульбах картоплі.

Оскільки чутливі до нестачі фосфору культурні рослини бувають на початку життя, саме тоді слід вносити локально невеликі дози фосфорних добрив в рядки, лунки, або гнізда. Це переважно роблять при сівбі або посадці овочів, картоплі або коренеплодів.

Калій також відіграє важливу роль в житті рослин, особливо при формуванні їх молодих частинок.

Засвоюється він у вигляді К₂О бере участь у вуглеводному і білковому обміні, покращує синтетичну діяльність ферментів, сприяє нагромадженню в рослинах складних вуглеводів і підсилює утворення білків і амінокислот.

Оптимальна забезпеченість калієм сприяє збільшенню вмісту цукру в овочах, плодах і ягодах, крохмалю в бульбах картоплі. Нестача калію знижує інтенсивність фотосинтезу через уповільнене утворення хлорофілу, стійкість рослин до грибкових і бактеріальних захворювань.

Сірка входить в склад білків, вітамінів, рослинних масел, бере участь в окислювально-відновних процесах у рослинах. Багато сірки міститься в хрестоцвітих рослинах, соняшнику, бобових культурах. Нестача сірки затримує синтез і ріст рослин.

Кальцій активізує синтез білків з амінокислот, підсилює процес асиміляції, бере участь у перетворенні цукрі. Він покращує азотне живлення, надає рослинам стійкості до підвищеної кислотності ґрунту, сприяє розвитку потужної кореневої системи і утворенню великої кількості кореневих волосків. Кальцій входить в склад клітинних стінок і надає їм стійкості до захворювань, нейтралізує шкідливу кислотність.

Нестача кальцію порушує процеси синтезу в рослинах, коренева система ослизнюється і втрачає стійкість до захворювання.

Магній обов'язковий компонент молекули хлорофілу, підсилює роботу ферментів, впливає на окислювально-відновні процеси.

Найбільшу потребу в ньому мають картопля, буряки та бобові культури. Мало магнію є в кислих ґрунтах легкого механічного складу і бідних на гумус.

Залізо входить в склад ферментів, що беруть участь у синтезі хлорофілу, регулює процеси відновлення і окислення органічних сполук. Нестача заліза веде до затримання синтезу і розпаду ростових речовин (ауксинів).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція № 6	\|	Теоретичні основи живлення рослин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.