Продуктивність сільськогосподарських тварин та шляхи і способи їх підвищення.

Продукція сільськогосподарських тварин надзвичайно різноманітна. В її асортимент входить продукція, яка використовується безпосередньо для харчування – молоко, м’ясо, сало, яйця та інші вироби харчової промисловості – молочні продукти (масло, сир, сметана); м’ясні продукти ( ковбаси, шинки та інші), а також консерви, порошки (м’ясні, молочні, яєчні); сировина для легкої промисловості – вовна, шкіра, кістки тощо: сировина для приготування медичних препаратів – ендокринні залози, шлунковий сік, кров’яна сироватка, а також гній, гноївка використовуються як органічні добрива.

Продуктивність – це кількість якісної продукції, яку одержують від тварин за певний проміжок часу.

Продуктивність залежить від фізіологічних і морфологічних можливостей організму тварин та умов утримання.

Молочна продуктивність. Молоко є продуктом секреції молочної залози.

Свиноматки і кролиці виділяють його орієнтовно стільки, скільки його потрібно для вигодування приплоду.

Корови, кози, буйволи виділяють молока більше, ніж потрібно для приплоду, тому їх регулярно доять.

Молоко– цінний поживний продукт, який містить легкозасвоювані поживні речовини, ферменти, вітаміни. Його використовують свіжим, а також для виготовлення рідин молочних продуктів, (масла, вершків, сметании, сиру, кефіру, морозива та інших).

З овечого молока виготовляють бринзу, а молока кобил – лікувальний напій кумис.

Хімічний склад молока залежить від виду тварин, типу годівлі, умов утримання тощо.

Процес утворення молока відбувається у вимені в результаті біосинтезі складових частин молока (вбираються з крові у секреторних клітинах молочної залози, за виключенням вітамінів, ферментів, гормонів, мінеральних речовин, які безпосередньо надходять з крові в плазму молока).

Цей процес регулюється нервовою системою. Молоко у самок утворюється після народження приплоду.

Період, протягом якого молоко не утворюється називається запуском.

Проміжок часу від початку утворення молока до запуску називається лактаційним періодом, або лактацією.

Тривалість лактації у тварин різних видів неоднакова.

Так, у корів лактація триває протягом 305 днів (10 місяців).

У овець – 4 місяців, кіз – 5, кобил – 6-8 місяців.

Період від запуску до народження приплоду називається сухостійним. У перші дні лактації (у корів 7-10 днів) продуктують молозиво, яке за зовнішнім виглядом, хімічним складом і філологічною дією відрізняється від молока.У молозиві вищий вміст білків, жирів, мінеральних речовин.

Молочна продуктивність тварин залежить від багатьох факторів, основним з яких є тривалість лактації, що визначається (від розтелення до запліднення). Корова після отелення повинна запліднюватись наприкінці другого місяця лактації. У молодих корів після першого і другого отелень надої нижчі, ніж у дорослих тварин. Вищі надої часто мають у четвертому-п’ятому лактаційних періодах, а потім найбільше впливають особливості годівлі.

М’ясна продукція. М’ясо – висококалорійний продукт харчування людини. Воно містить 35-55% сухих речовин, 10-20% білка, 15-45% жирів, а також вітаміни А, D та групи В.

У м’ясному балансі країни найбільшу питому вагу має яловичина (45-48% загального виробництва), потім 2 місце займає свинина, а третє – баранина.

М’ясну продукцію визначають за тижня (попередньо) і після забою. Попередньо її оцінюють зважуванням тварин та обмірами висоти, довжини тіла, ширини та обхвату грудей. На основі зважувань вираховують добові та місячні прирости.

Забійна маса – це маса туші з внутрішнім салом без голови, хвоста, шкіри, внутрішніх органів та кінцівок.

Забійним виходом називають відношення забійної маси до живої маси тварин перед забоєм, виражене в процентах.

У ВРХ забійний вихід коливається від 40 до 70%, у свиней становить 60 – 80%, у овець – 38-60%, у птиці – до 85%.

Вовнова продуктивність. Вовну одержують переважно від овець. Значно менше її дають кози, верблюди і ВРХ. Вовнова продуктивність залежить від породи, статі, віку, умов годівлі та утримання. Найкраща якість у тонкорунних овець – однорідна пухова вовна (5-6 кг на голову).

Шкіряна, овчина і смушкова продуктивність. Шкіряну сировину від сільськогосподарських тварин одержують після забою як другорядну, але цінну продукцію. Якість шкіри залежить від виду, породи, віку, вгодованості та інших факторів. Шкіри масою до 25 кг називаються легкими, а понад 25 кг – важкими.

Залежно від використання вичинену шкіру поділяють на чотири класи: для виготовлення взуття, технічна і для виготовлення одягу та галантерейних виробів. Шкіру перших трьох класів одержують від ВРХ, коней, свиней, верблюдів. Для виготовлення взуття, одягу і галантерейних виробів використовують шкіру овець, кіз та оленів. З овечих та козинних шкур виготовляють лайкову шкіру. Шкіра, знята з овець, старших за 6 місяців, називається – овчиною.

Смушками називають шкіри ягнят коракульської, сокольської та деяких інших порід овець, забитих у віці від 2 до 5 днів. Смушки високо ціняться за красу і міцність. Із смушків виготовляють шапки, коміри для жіночих пальт та ін. хутрові вироби.

Яйцева продуктивність. Яйця – дієтичний продукт високих поживних цінностей. В їжу вживають курячі яйця. Яйця качок, гусей, індиків використовують здебільшого для інкубації і зрідка для переробки. Курячі яйця містять повноцінні білки (12-19%), жири (12%), вуглеводи (10%), мінеральні речовини, вітаміни (А, В, Д, Е).

Несучість птиці визначається кількістю яєць, знесених за рік, при цьому враховується також і маса яйця. Найбільшу несучість птиця має на другому році життя, а потім вона щороку знижується на 10-15%. Знесення першого яйця є ознакою статевої зрілості. У курей вона настає у 120-180 денному, гусей і качок – 250-300, індиків 200-300 денному віці.

2. Методи розведення сільськогосподарських тварин.

У тваринництві застосовують два основні методи розведення сільськогосподарських тварин: чистопородне і схрещувань.

Чистопородне розведення – це парування самців і самок, які належать до однієї породи. Потомство, одержане від такого парування є чистопородним.

Суть чистопородного розведення полягає в зберіганні та посиленні спадкових якостей тварин бажаного шину, які використовуються в племінній справі.

Схрещування – це парування тварин, які належать до різних порід. Приплід, який при цьому одержують, називають помісним.

У першому поколінні він краще росте і розвивається, ніж батьки, більш скороспілий, плодовитий.

Схрещування тварин, що належать до різних видів, називається гібридизацією, а одержане потомство – гібридами.

Наприклад, від спаровування кобили з ослюком одержують мулів – робочих тварин.

Основним завданням такого схрещування є одержання нових видів з цінними для людини якостями.

Залежно від мети розрізняють такі види схрещування: промислове, перемінне, вбирне, ввідне і відтворювальне, або заводське.

Промислове і перемінне схрещування мають користувальне, а вбирне, ввідне та відтворювальне – племінне значення.

Промислове схрещування це спаровування тварин різних порід з метою одержання помі сей першого покоління.

При промисловому схрещуванні помісі першого покоління використовують для відгодівлі (у свинарстві і скотарстві).

Перемінне схрещування є різновидом промислового схрещування і також використовується для одержання користувальних тварин.

На відміну від промислового при перемінному схрещуванні частину високопродуктивних маток помі сей першого покоління залишають на плем’я, щоб від них при спаровуванні з плідниками третьої породи одержати потомство.

Вбирне (перетворювальне) схрещування застосовують для докорінного поліпшення низькопродуктивних порід тварин.

При цьому схрещуванні спаровують маток низькопродуктивної (поліпшувальної) породи з плідниками високопродуктивної (поліпшуючої) породи.

Відтворювальне, або заводське схрещування застосовують для виведення нових порід тварин з використанням двох, а частіше кількох порід. Якщо при схрещуванні використано дві породи, то воно називається простим, а коли три і більше – складним.

Суть заводського схрещування полягає в поєднанні цінних ознак висхідних порід у новій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція № 15.	\|	Добір та підбір у тваринництві, їх взаємозв’язок.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.