• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ЗВОРОТНА СТОРОНА ПОСВІДЧЕННЯ ПРО ВІДРЯДЖЕННЯ

Позначки про вибуття у відрядження, прибуття до пунктів призначень,
вибуття з них і прибуття до місця постійної роботи

Термін відрядження в межах України, який встановлює керівник установи, не може перевищувати 30 календарних днів, а закордонного — 60 календарних днів. Виняток становить відрядження за кордон на навчання, стажування, підвищення кваліфікації на двосторонній (міждержавній) основі військовослужбовців, аспірантів і студентів відповідно до підписаних сторонами угод.

Установа, що посилає працівника у відрядження в межах України, перед від’їздом забезпечує його коштами у вигляді авансу на поточні потреби в межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення, добові, користування постільними речами у потягах, бронювання місць у готелях.

Аванс видається відрядженому готівкою через касу установи, через корпоративну платіжну картку або зарплатну картку.

Невидача авансу на відрядження є порушенням законодавства про працю посадовими особами установи.

Добові виплачують за кожен день (включно із днем приїзду й днем від’їзду) перебування працівника у відрядженні в межах України з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів і часу перебування в дорозі, згідно з Нормами відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів,затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. № 663 (зі змінами і доповненнями).

Якщо в посвідченні відсутні відмітки про прибуття і вибуття, то добові не виплачуються. Кількість днів відрядження для виплати добових визначають з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.

У разі відрядження працівника терміном на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

Працівникові, відрядженому в межах України, відшкодовується плата за бронювання місця в готелі в розмірі не більш як 50 % його вартості за добу згідно з поданими документами, що це підтверджують.

Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати на проїзд до місця відрядження та назад у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування з урахуванням усіх витрат, пов’яза­них з придбанням проїзних квитків, користуванням постільними речами у потягах, страхових платежів на транспорті, суми податку на додану вартість за придбані проїзні документи.

Для державних службовців, а також інших осіб, котрі відряджають установи, й котрі цілком утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, установлюють додаткові обмеження в частині забезпечення коштами при відрядженні відповідно до чинного законодавства, а саме:

· витрати на харчування, вартість якого включено до рахунків на оплату вартості проживання в готелях або проїзних документів, оплачують відрядженим за рахунок добових;

· відшкодування витрат вартості проживання понад встановлені граничні норми й оплата витрат на перевезення понад 30 кілограмів багажу здійснюють згідно з підтверджувальними документами в оригіналі лише з дозволу керівника;

· витрати на проїзд у м’якому вагоні, на суднах морського флоту в каютах 1-ї і 2-ї категорії, а також повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу відшкодовуються в кожному окремому випадку з дозволу керівника;

· витрати на побутові послуги, що надаються в готелях (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття та білизни) відшкодовують не більш як 10 % норми добових витрат за всі дні проживання.

У разі відрядження працівників за кордон установи забезпечують їх коштами в національній валюті країни, куди вирушає працівник, або у вільно конвертованій валюті у вигляді авансу на поточні витрати в розмірах, зумовлених реальними потребами в країні перебування згідно з установленими нормами. Крім цих витрат, аванс може видаватися на оплату телефонних розмов, а також на оформлення закордонних паспортів, дозволів на від’їзд (віз), на комісійні (у випадку обміну валюти), обов’яз-
кове страхування, інші витрати, пов’язані з правилами в’їзду й перебування в місці відрядження, включно з будь-якими зборами і податками, що підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат.

Перерахунок граничної норми витрат, встановленої у доларах США, у валюту країни відрядження здійснюють за крос-курсом, обчисленим за встановленим іноземним банком валютним (обмінним) курсом національної валюти країни перебування до валюти країни відрядження та долара США на день здійснення розрахунку витрат на відрядження.

Якщо відряджений за кордон працівник згідно з умовами запрошення забезпечується стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країні відрядження, то добові витрати відшкодовують у розмірах, що визначаються у відсотках до норм затверджених добових витрат для даної зарубіжної країни, зокрема: 80 % — за одноразового, 55 % — за дворазового, 35 % — за триразового харчування.

Авансова сума коштів для виплати на відрядження за кордон отримується згідно з Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України № 119. При цьому для отримання іноземної валюти готівкою з поточного рахунка установа подає до вповноваженого банку заявку на видачу готівки у валюті. В заявці обов’язково записують:

· номер і дату наказу;

· прізвище, ім’я, по батькові осіб, які виїжджають за кордон;

· термін перебування за кордоном;

· склад витрат.

Крім того, надається доручення на отримання валюти на відрядження в касі вповноваженого банку (табл. 3.13). За цими документами банк видає кожному відрядженому належну суму валюти і довідку, потрібну для декларування вивезення інвалюти понад встановлену суму. Загалом відрядженим дозволено вивозити за кордон інвалюту в сумі, що не перевищує 10 тис. доларів США, або її еквівалент.

Таблиця 3.13

Для відрядження за кордон працівників бюджетних установ установлено ліміт валюти на відрядження на одного працівника. Обмеження прописано в правилах використання готівкової інвалюти:

· для оплати добових і витрат на наймання житла за кордоном видають готівку із каси установи в сумі, що не перевищує 300 дол. США готівкою на добу;

· для забезпечення транспортних витрат — до 1000 дол. США.

У разі купівлі інвалюти бюджетна установа як розпорядник бюджетних коштів відкриває валютний рахунок в установі банку, після чого подає до Державного казначейства відповідну довідку. Щоб придбати інвалюту на міжбанківській валютній біржі, установа подає до Державного казначейства заявку та платіжне доручення на перерахування коштів в національній валюті та підтверджувальні документи: запрошення, контракт, реєстр зобов’язань тощо. Крім того, бюджетні установи при купівлі іноземної валюти сплачують збір на обов’язкове пенсійне страхування. Суму збору — 1,5 % від суми у гривнях, витраченої на купівлю валюти — прописують у заявці на купівлю-продаж безготівкової валюти окремим рядком.

Порядок видачі й використання підзвітних сум на проведення наукових експедицій регламентується інструктивними матеріалами про порядок організації, проведення й оплати наукових експедицій науково-дослідними установами Національної академії наук України.

Видатки на наукові експедиції здійснюються через підзвітних осіб авансом відповідно до затвердженого кошторису, масштабів та умов роботи експедиції. Авансові суми видаються начальникам експедицій чи загонів на виплату заробітної плати, оплати проїзду членів експедиції до місця роботи експедиції та назад, добових, квартирних, орендної плати за користування транспортом, технікою, для здійснення земляних робіт, наймання приміщення для тимчасових комор, лабораторій, на придбання паливно-мастильних матеріалів, а також малоцінного інвентарю для потреб експедицій, поштово-телеграфних витрат, на оплату замовлень, виконуванихзатрудовими угодами, та інших витрат.

За фактом витрачання коштів на відрядження як у межах України, так і за кордоном підзвітна особа складає Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (табл. 3.14).

До Звіту обов’язково додають підтверджувальні документи: посвідчення на відрядження, проїзні документи (транспортні квит-
ки, багажні квитанції, страхові документи), документи про наймання житла, чеки, квитанції.

Таблиця 3.14

Розрахунки штрафу та сума утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або підзвіт.

За несвоєчасного повернення суми надміру сплачених коштів пізніше граничного терміну (до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт), але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного терміну:

Сума штрафу____ (грн) = несвоєчасно повернута сума ____ (грн) х 15: 100.

За неповернення суми надміру витрачених коштів упродовж звітного місяця, на який припадає граничний термін повернення:

Сума податку____ (грн) = неповернута сума_____ (грн) х ставка оподаткування (пункт 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб») : 100.

Сума штрафу _______ (грн) = не повернута сума _______ (грн) х 15: 100.

Підпис особи, що склала розрахунок_____

Дата складання розрахунку_____200__р.

З рахунком ознайомлений: підпис __________________ Дата_____________

^{(прізвище, ім’я, по батькові)}

Зворотний бік

Підпис підзвітної особи__________________ Дата_________________

Звіт подається до завершення трьох банківських днів після повернення із відрядження. Залишок невикористаних коштів підлягає поверненню до каси установи у термін здавання Звіту у тій валюті, в якій було видано аванс. Заборгованість працівників установи в разі неповернення у встановлений термін виданого під звіт на службове відрядження авансу в національній валюті України за рішенням керівника установи підлягає утриманню із заробітної плати. Коли сума надміру витрачених коштів надійшла після граничного терміну, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного терміну, то відряджена особа сплачує штраф у розмірі 15 % суми таких надміру витрачених коштів. Якщо суму надміру витрачених коштів не повернуто і впродовж звітного місяця, на який припадає такий граничний термін, то ця сума підлягає оподаткуванню з доходів фізичних осіб за ставкою 13 % з урахуванням коефіцієнта 1,1494. У разі відрядження за кордон таку заборгованість стягують з працівника в розмірі, еквівалентному потрійній сумі, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України.

За вимушеної затримки у відрядженні за кордоном з поважних причин (захворювання, відсутність транспортного засобу), за наявності підтверджувальних документів для відрядженого на підставі наказу по установі чи розпорядження подовжується термін відрядження, з урахуванням того, що загальний термін відрядження не може перевищувати 60 календарних днів.

У бухгалтерії установи здійснюється арифметична перевірка Звітів, перевіряється правильність оформлення первинних документів, законність здійснених видатків. Керівник установи зобов’язаний не пізніше трьох робочих днів прийняти рішення щодо затвердження перевірених Звітів.

Облік розрахунків із підзвітними особами здійснюють на рахунку № 362 «Розрахунки з підзвітними особами». За дебетом зазначеного рахунка фіксуються суми, видані під звіт, а також суми перевитрат, що їх відшкодовує підзвітна особа, за кредитом — витрати суми авансу й повернені залишки підзвітних сум. Операції з обліку розрахунків із підзвітними особами оформлюють такими бухгалтерськими проведеннями:

Видача авансу підзвітній особі:

Дебет субрахунка № 362, Кредит субрахунків № 301, 302.

Списання на видатки установи затвердженої суми витрат згідно з поданим звітом:

Дебет субрахунків № 801, 811, Кредит субрахунка № 362.

Повернення невикористаного залишку авансу до каси установи:

Дебет субрахунків № 301, 302, Кредит субрахунка № 362.

Синтетичний та аналітичний облік розрахунків із підзвітними особами ведеться в меморіальному ордері № 8 «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами», ф. № 386 (бюджет) за кодами економічної класифікації видатків (табл. 3.15).

Операції за розрахунками з підзвітними особами,щоздійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, ведуть в окремому ордері за даною формою.

Залишок на кінець місяця за субрахунком № 362 обчислюють як загальний, так і окремо за кожною підзвітною особою за кодами економічної класифікації видатків. При цьому він може бути як дебетовим, так і кредитовим.

Таблиця 3.15

МЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № 8
за лютий 2006 р.

Читайте також:

1. V Ідентифікація, раціоналізація, проекція, інтроекція, агресія, зворотна реакція та їх комплекси.
2. Аферентний синтез та зворотна аферентація
3. В усній формі договір позики може бути укладений якщо його сторонами є фізичні особи і якщо сума позики не перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку. Документи, що посвідчують права на земельні ділянки.
5. ВИСОКА ДОГОВІРНА СТОРОНА
6. Глава 11 Суб’єктивна сторона складу злочину
7. Глава 9 Об’єктивна сторона складу злочину
8. Грошові кошти видають підзвітним особам для оплати господарських витрат та у випадку відрядження.
9. Ежить від зорієнтованості світлових отворів за сторонами світу (азимут, град),
10. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
11. Закон – внутрішній, істотний, необхідний, повторюваний зв’язок між явищами чи їх сторонами.
12. Зворотна задача

Переглядів: 929