Структура лексеми і семеми зачиняти.

Отже, у змістовому плані лексема складається з семем, які актуалізуються у процесі мовлення.

Мінімальною складовою частиною елементарного значення, або семеми, є сема.

Сема – мінімальна (елементарна, далі неподільна) однопланова одиниця плану змісту лексеми, що являє собою елементарне відбиття в мові ознак (властивостей) позначуваних словом явищ (реалій).

Сема виділяється тільки в результаті компонентного аналізу (семантичний компонент, диференційний семантичний елемент, семантична доля, семантичний множник, семантичний маркер) – гранична однопланова одиниця плану змісту. Всі семи співвідносні, і залежно від контексту будуть здобувати статус архісеми, інтегральної семи, диференційної семи або контекстуальної семи.

Компонентний аналіз (КА)- як частина опозитивного аналізу (метод семантичних досліджень або метод опозиції) є методом семантичного аналізу й синтезу.

Виник у фонології (Трубецькой), потім у граматиці (Булигіна).

За допомогою компонентного аналізу здійснюється протиставлення й ототожнення одиниць за семантичними ознаками - семами.

Завдання КА- розчленовування й упорядкування ЛЗ.

Кожне ЛЗ складається із семантичних компонентів і словниковий склад мови може бути описаний за допомогою обмеженого числа типових семантичних ознак.

Передумови:

1) побудова універсальних описових мов (метамов),

2) створення ідеографічних словників (Пиці, Дорнзайт, Касарес),

3) спроба виділення граничних елементів плану змісту (Ельмслев).

Принципи:

1) опис значення слова за допомогою кінцевого набору елементарних семантичних одиниць - компонентів (Ломтев спростував: «КА замкнутий у вузьких лексичних межах, і не здатний створити універсальний необмежений алфавіт для опису семантичної структури мови в цілому»);

2) компоненти незалежні від конкретних мовних репрезентацій (Ломтев спростував: компоненти різних мов не універсальні);

3) подання про семантичні компоненти, як про концептуальні (понятійної системи).

Об'єкти:

1) мікроструктура - значення одного слова;

2) макроструктура - тематично близькі поля й сфери.

Кожна семема являє собою ієрархічну організовану структуру сем. Типи сем:

Інтегральна – це такий тип семи (архісема), що є спільною для семантичних одиниць певного класу (ознака-сема) у всіх прикметниках.

Диференційна – це сема, відмінна, специфічна для семантичної структури окремої лексеми, що входить до певного класу лексем.

Когнітивна (денотативна) сема – це сема, що відповідає інформації про об’єктивні характеристики позначуваного.

Конотативна сема – сема, що відповідає суб’єктивно-оцінній інформації про позначуване.

Гіперсема – родова сема, за якою семантичні одиниці можуть об’єднуватись у лексико-семантичну групу (клас).

Гіпосема – сема видова, за якою в межах 1 лексико-семантичної групи лексем ці лексеми організовані у певні підгрупи.

Використання терміна сема на позначення елементарних граматичних значень є небажаним, оскільки зумовлює такі негативні явища як багатозначність термінів і синонімію термінів (існує термін грамема на позначення поняття елементарного граматичного значення).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Одиниці лексикології	\|	Розвиток і формування особистості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.