Одиниці лексикології

Лекція 2

1. Одиниці лексикології.

2. Лексема як основна одиниця лексикології.

3. Слово і лексема.

4. Поняття про сему і семему.

5. Типи сем.

6. Співвідношення між лексемою, семемою і семою.

Основна одиниця лексикології – слово (=лексема).

Елементарна одиниця - слово-поняття (Щерба), лексико-семантичний варіант слова (далі ЛСВ, семема).

У мовознавстві існує понад 70 визначень слова.

Ці дефініції вказують лише на окремі властивості і ознаки слова, тому вони є неповними. Крім них, існує визначення слова, яке різнобічно характеризує його, вказує на зв'язки слова з дійсністю:

Слово – найменша самостійна, вільно відтворювана в мовленні структурно-функціональна і значеннєва одиниця мови, що вказує на пізнані елементи дійсності.

Ознаки слова:

Фонетичні ознаки	Цільнооформлене, складається зі звуків, має один основний наголос.
Семантичні ознаки	Слово є назвою якогось поняття чи явища – має лексичне значення – повнозначне; слово не має лексичного значення, а виражає відношення між значеннями – неповнозначне; проміжний рівень – вигуки.
Морфемний склад	У слові виявляють своє значення морфеми. За кількістю кореневих морфем у слові – прості й складні.
Словотвірні ознаки	Похідні / непохідні.
Граматичні ознаки	Певний набір граматичних ознак для якоїсь частини мови.
Морфологічна словозміна	Змінні / незмінні.
Синтаксичні властивості	Слово пов’язується з іншими словами в реченні змістовими і граматичними зв’язкамиі; можуть виконувати роль члена речення.

Поняття «слово» вживається для позначення не тільки мовної одиниці, а й одиниці мовлення, що зумовлює незручності. Тому одиницю мови ще називають лексемою.

Лексема (грец. lexis – слово, мовний зворот) –така двопланова одиниця лексико-семантичного рівня мови, що становить слово у сукупності всіх його форм і значень. План вираження лексеми – звукоряд і його відтворення за допомогою графічних засобів. План змісту лексеми – лексичне значення.

Конкретна реалізація лексеми в мовленні (тексті), за допомогою однієї із можливих граматичних форм називається лексою. Звідси → лексема – це сукупність лекс, виражених сукупністю можливих словоформ

Словоформа – граматична форма слова – відрізняється від іншої його форми лише граматичним значенням і є одиницею мовлення. Лексема може реалізуватися у багатьох словоформах, зберігаючи у кожному випадку своє лексичне значення.напр.: стіл – столу, столом, на столі, столи, столів і т. д. Терміном словоформа позначають лише відмінювані слова. Невідмінювані слова мають тільки одну граматичну форму, тому їх доцільно називати словами, а не словоформами.

Ототожнення у лексемі усіх словоформ певного слова становить проблему для лексикології, оскільки продукує ряд дискусійних питань. Наприклад, окремими лексемами чи словоформами однієї лексеми є слова:

ворон і ворона (це дві окремі лексеми, які мають різні граматичні значення (чоловічий і жіночий рід), відрізняються лексичним значенням (біологічна стать);

вода і води, пісок і піски, спирт і спирти (також є окремими лексемами, адже категорія числа у них виконує функцію словотворчого засобу);

дописати – дописувати, підпиляти – підпилювати, стерти – стирати (можна вважати словоформами однієї лексеми);

писати – дописати (дві лексеми – другий член опозиції відрізняється не тільки значенням доконаного виду, а й лексичним значенням – «завершеність дії»).

Як мовна (інваріантна) одиниця лексема являє собою сукупність усіх можливих лексико-семантичних (змістових) варіантів слова (ЛСВ). Звідси → лексема - це сукупність ЛСВ.

Елементарне значення лексеми, що реалізується в тексті називають семемою. Семеми у словниках подаються як окремі ЛСВ. Звідси → лексема – це сукупність семем.

Отже, семема – це однопланова одиниця плану змісту, лексико-семантичний варіант, формально-змістова лексична одиниця, яка є реалізацією лексеми у процесі мовлення.

Наприклад, іти – йде людина, вода з крана, дощ, хвиля, імпульс, час, поїзд, дні тижня, вікна виходять на схід і т.д.

У системі мови семема виявляється як складова частина лексеми, носій одного з її значень: одна звукова форма представляє кілька семем, а отже, і кілька значень. У мовленні одній семемі завжди відповідає співвіднесеність однієї звукової форми з одним значенням, а інші семеми, пов'язані з цим звуковим комплексом, залишаються нереалізованими.

Структура лексеми і семеми:

У словниках значення семем позначають цифрами, причому першим подають головне номінативне значення, що є первинним, на ґрунті якого в результаті розвитку семантики лексеми утворилися вторинні значення. Так, у лексемі зачиняти первинним, головним значенням є «закривати (двері, вікна тощо)». Від цього значення утворилися два інші значення: «припиняти на якийсь час діяльність закладу, установи» (якщо зачинити (замкнути) двері установи, вона припинить діяльність); «поміщати кудись, позбавляючи свободи» (якщо зачинити (замкнути) двері, то людина не зможе вийти з приміщення).

Значеннєва структура лексеми розвивається, що виявляється у семантизації і десемантизації. Семантизація полягає у появі нових значень лексеми, а десемантизація – у занепаді старих її значень.

Прикладами семантизації є всі багатозначні слова, які спочатку мали одне значення і набули інших у процесі розвитку мови. Прикладом десемантизації є лексема мито, яка до XVII ст. мала два значення: «податок з товарів», «місце із заставою, двір, де збирали податок із товарів». У сучасній українській мові збереглося лише одне із цих значень – перше, а друге занепало у зв'язку з утворенням слова митниця. Якщо занепадають усі значення лексеми, то слово зазнає повної десемантизації, що характерне для фразеологізмів. Так, лексема байдики, яка є компонентом фразеологізму бити байдики, цілком десемантизувалася і за межами цього сталого вислову не вживається. Повна десемантизація відбувається при переході повнозначних частин мови у неповнозначні, зокрема іменників у прийменники (край, пор.: рідний край і сидить край столу), у вигуки (матінко! лишенько!) та ін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжнародна мікроінтеграція	\|	Структура лексеми і семеми зачиняти.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.358 сек.