• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Індивід – передумова особистості

Слово „індивід”, з одного боку означає „єдину неподільну істоту”, а з іншого – „окремого представника людської спільноти”. Ці якості потім проявляються у його індивідуальності як унікальні, притаманні тільки даній людині властивості і як цілісна характеристика. Отже, індивід – окрема істота, яка презентує окремого представника людської спільності.

Індивідний рівень властивостей – статевозрілі та конституційні особливості, які прийнято вважати безособовими передумовами розвитку суб’єкта. Індивідний рівень відображає природні особливості організації психічних процесів, а особистісний – соціально привнесені.

Проте варто завважити, що властивості індивіда ще не визначають властивостей особистості. Доречним у зв’язку з цим є зауваження В. С. Мерліна про те, що вивчення нейродинамічних і психодинамічних (темпераментальних) властивостей у школі Б. М. Теплова і В. Д. Небиліцина відбувалося без зв’язку з вивченням спрямованості особистості, і, навпаки, спрямованість та мотивація особистості у школі О. М. Леонтьєва вивчалися поза зв’язком з нейрофізіологічними і темпераментальними властивостями.

Не дивно, що потужна критика конституційних типологій темпераменту Е. Кречмера та У. Шелдона з боку О. Г. Асмолова, Б. Г. Ананьєва була спричинена тим, що окремі індивідні властивості (особливості тілобудови і соматотипу) не просто закладалися в основу темпераменту, а й безпосередньо пов’язувалися з формуванням характеру людини.

Намагаючись виділити місце індивід них властивостей у процесі регуляції людської поведінки, О. Г. Асмолов зазначає, що індивідні властивості характеризують переважно формально-динамічні особливості поведінки особистості, енергетичний аспект протікання психічних процесів, а також визначають діапазон можливостей вибору тієї чи іншої діяльності у межах, що не мають соціально суттєвого пристосовницького значення.

В. С. Мерлін припускає, що між індивідними властивостями існують багато-багатозначні зв’язки, що забезпечує широку варіативність біологічного функціонування людини і, як можна припустити, широкі компенсаторні можливості. Зокрема, він зауважує, що «опосередкованою ланкою у багато-багатозначних зв’язках між біохімічними властивостями і властивостями нервової системи є компенсуючи функція індивідуального режиму харчування й моторної активності».

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. IV. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.
5. V. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ
6. VIІ. Соціалізація особистості у сучасній школі
7. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
8. Адаптація індивіда в організації
9. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
10. Активність особистості та самоуправління
11. АКЦЕНТУЙОВАНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ
12. Алельні гени, знаходячись у гетерозиготному стані, не зливаються, не змінюють один одного і, не втрачаючи своєї індивідуальності, передаються в гамети.

Переглядів: 987