Особистість – психологічний носій соціальних властивостей
Особистість –це соціальний індивід, який поєднує риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально-неповторного.
У понятті „особистість” фіксуються ті ознаки, які визначаються приналежністю індивіда до суспільства (соціальна якість).
На сучасному етапі розвитку психології поняття „особистість” розглядають у зв’язку з джерелами виникнення особистісних рис, аналіз складної природи їх детермінації; прагненням зрозуміти особистість як особливий рівень психічної реальності.
Одні вважають, що джерелом індивідуальної своєрідності організації людської особистості виступають специфіка нервової діяльності або соціальні феномени, що не пов’язані з організмом. Інші певні, що особистість – суто соціальний феномен, ніяк не пов'язаний з поняттям організму.
Л.М. Веккер вважає, що особистість – носій психосоціальних властивостей людини.
Разом із тим, особистість у вищих своїх проявах ніяк не пов’язана з організмічними та індивідними рівнями індивідуальності, якщо не брати до уваги впливу особистості на організмічні процеси, що проявляються у феноменах самонавіювання, аутотренінгу та гіпнозі. Йдеться про так званий феномен негативної індукції, яку здатна здійснювати друга сигнальна система на перше.