Теорія Ламарка про успадкування набутих ознак, хоча й існувала до 20-х років ХХ століття, проте не отримала свого експериментального підтвердження у генетиці, ембріології. Доведено, що не успадковуються батьківські інтереси, страхи, етичні та естетичні стандарти, професійна майстерність. Дітям передається тільки те, що є у генах.
Спадковість, навколишнє середовище і мінливість.
З одного боку, існує переконання, що, якщо щось виявилося як спадкове, то його вже нічим або майже нічим не замінити. Однак спадкові захворювання не є ані неминучими, ані невиліковними. Їх можна запобігти і виліковувати. Існує мало спадкових ознак, які не можуть бути зміненими відомими чинниками навколишнього середовища. Такими незмінними ознаками є група крові, колір очей.
З іншого боку, є думка, що ознаки або відмінності між індивідами, що відносяться до впливу навколишнього середовища, можна легко змінити, що вони швидкоплинні, штучні і навіть нереальні. Неправильно вважати, що стійкими є тільки спадкові властивості; набуті властивості теж можуть бути стійкими.
Поведінка, що не є результатом научіння
Поведінка, що не є результатом научіння, детермінована структурними (анатомо-фізіолого-біохімічного) властивостями організму. Вони успадковуються, передаються несвідомо, їм не навчаються в процесі онтогенезу, соціалізації. Часто така поведінка є такою, що призводить до загибелі істоти, однак вона слугує іншим видовим цілям.
Виділяють такі види: тропізми, рефлекси, інстинкти.
Тропізми – це поведінка, що є орієнтовною реакцією організму в цілому (поворот, підхід, відхід), на стимул, на його фізичні і хімічні властивості. Прикладом може бути поворот рослини до сонця або до іншого джерела світла.
Рефлекс – специфічна відповідь частини організму на певну форму стимуляції ззовні.
Інстинкт існує при наявності більш складної поведінки, що є проявом фізіологічної потреби (до їжі, води). Інстинкти не усвідомлюються, проте спрямовують поведінку на те, щоби вижити, продовжити рід тощо.