• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Забезпечення заняття

1. Навчальне місце: Аудиторія №51.

2. Література:

1. Наказ Міністер­ства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 про затвердження "План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій" та "Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерсько­го обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій".

2. Н.М.Грабова . Теорія бухгалтерського обліку. – Київ. – 2003.

3. О.В.Лишиленко. Бухгалтерський облік. - Київ.- 2003.

Структура заняття:

1. Організаційний момент.
2. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності, повідомлення теми, мети, плану заняття

План:

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх при­значення та побудова.

2. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку.

3. Подвійне відображення операцій на рахун­ках та його обґрунтованість.

4. Взаємозв'язок між синтетичними рахун­ками, субрахунками і аналітичними рахун­ками.

5. Оборотні відомості по синтетичних і аналітичних рахунках.

1. Самостійна робота:

1. План рахунків бухгалтерського обліку.

1. Підведення підсумків заняття.
2. Закріплення нового матеріалу:

1) Суть активного та пасивного рахунку.

2) Метом подвійного запису, поняття.

3) Види бухгалтерських проведень.

1. Домашнє завдання: опрацювати конспект та питання до самостійного вивчення.

Викладач: Денисюк О.В.

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення та побудова

Предметом бухгалтерського обліку, як зазначалося раніше, виступають господарські засоби, джерела утворення гос­подарських засобів та господарські процеси. Предмет обліку зна­ходить своє відображення в бухгалтерських документах у хроно­логічній послідовності.

Для управління господарською діяльністю підпри­ємства інформація, яка міститься безпосередньо у великій кількості в первинних облікових документах, не може бути ви­користана без відповідної систематизації і комплексного підрахунку. Тому для забезпечення системного обліку і контролю за господарськими засобами і джерелами їх утворення, а також за здійснюваними на підприємствах господарськими операціями використовують бухгалтерські рахунки. При цьому інформація із первинних облікових документів попередньо системати­зується, узагальнюється, а потім переноситься на відповідний рахунок.

Отже, бухгалтерський рахунок виступає засобом групу­вання (узагальнення) господарських засобів, джерел їх утворен­ня, а також господарських процесів, які підтверджені докумен­тально і згруповані за економічно однорідними ознаками з ме­тою систематичного контролю за змінами в процесі діяльності підприємства.

Бухгалтерський рахунок являє собою форму двосторон­ньої таблиці: ліва сторона називається Дебет (від латинської — він винен), а права — Кредит(від латинської - він вірить).

Спрощену схему бухгалтерського рахунку показано на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Спрощена схема бухгалтерського рахунку.

Сукупність всіх рахунків, на яких знайшли відображення господарські засоби, джерела їх утворення та господарські про­цеси складає систему бухгалтерських рахунків,яка практично знайшла своє відображення у Плані рахунків бухгалтерського обліку.

Треба зазначити, що для кожної групи господарських засобів, джерел утворення господарських засобів та процесів у Плані рахунків передбачено окремий бухгалтерський раху­нок.

В свою чергу класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом дає можливість згрупувати рахунки в належності від того, що безпосередньо на них обліковується.

В залежності від поділу бухгалтерського балансу на актив і пасив, рахунки бухгалтерського обліку поділяються на активні і пасивні. Активні рахункипризначені для обліку господарських засобів, а пасивні рахункидля обліку джерел утворення госпо­дарських засобів. За зовнішнім виглядом активні і пасивні рахун­ки не відрізняються один від одного.

Бухгалтерські рахунки відкриваються на певний період (місяць). Для відкриття рахунків в них записують (вносять) по­чатковий залишок (сальдо), використовуючи дані балансу на по­чаток звітного періоду. Після того, як рахунки відкриті, в них за­писують відповідні суми по дебету і по кредиту згідно здійснюва­них господарських операцій.

На активних рахунках початковий залишок (сальдо) по­казують по дебету. В свою чергу збільшення (+) господарських засобів показують по дебету, а зменшення (-) господарських за­собів —- по кредиту.

Загальна сума запасів по рахунках на протязі місяця по де­бету або по кредиту називається оборотом.Треба зауважити, що до обороту не включається початковий залишок (сальдо) по рахунку.

Для визначення кінцевого залишку (сальдо) на кінець місяця по активному рахунку необхідно до початкового дебето­вого залишку (сальдо) додати дебетовий оборот (збільшення) і від одержаної суми відняти кредитовий оборот (зменшення). Кінцеве сальдо по активному рахунку знайде своє відображення по дебету.

Схему активного рахунку і порядок здійснення за ним за­писів показано на рис. 4.2.

Порядок здійснення записів по активному рахунку розг­лянемо на прикладі рахунку "Каса" (рис. 4.3). Початковий зали­шок (сальдо) по рахунку "Каса" склав 3000 грн. На протязі періоду відбулися наступні операції: 1) отримано гроші у касу із розрахункового рахунку -- 4000 грн., 2) виплачено із каси за­робітну плату працівникам — 2500 гри., 3) повернуто у касу за­боргованість підзвітних осіб — 300 гри. Якнаслідок, оборот по дебету склав (4000+300) = 4300 грн.,оборот по кредиту -2500 грн.,а сальдо кінцеве (3000+4300-2500) = 4800 грн.

На пасивних рахунках початковий залишок (сальдо) за­значається по кредиту. В свою чергу збільшення (+) джерел гос­подарських засобів показують по кредиту, а зменшення (-) дже­рел господарських засобів - по дебету.

Для визначення кінцевого залишку (сальдо) на кінець місяця по пасивному рахунку необхідно до початкового кредитового за­лишку (сальдо) додати кредитовий оборот (збільшення) і від одер­жаної суми відняти дебетовий оборот (зменшення). Кінцеве сальдо по пасивному рахунку знайде своє відображення по кредиту.

Схема пасивного рахунку і поряд здійснення по ньому за­писів показано на рис. 4.4.

Порядок здійснення записів по пасивному рахунку розгля­немо па прикладі рахунку "Короткострокові позики" (рис. 4.5). Початковий залишок (сальдо) по рахунку "Короткострокові по­зики" склав 10000 грн. На протязі періоду відбулися наступні опе­рації: 1) отримано короткострокову позику у банку па суму 5000 три., 2) погашено банку заборгованість за позикою на суму 12000 грн., 3) погашено заборгованість перед постачальником за рахунок позики банку на суму 4000 грн. Як наслідок, оборот по дебету склав 12000 грн., оборот по кредиту (5000 + 4000) = 9000 грн., а сальдо кінцеве (10000 + 9000 - 12000) = 7000 грн.

Окрім активних і пасивних рахунків в бухгалтерському обліку є рахунки, яким притаманні властивості і активних, і па­сивних рахунків одночасно. Такі рахунки називаються активно-пасивними,які в свою чергу поділяються: 1) рахунки з односто­роннім сальдо, 2) рахунки з двостороннім сальдо (по дебету і кре­диту одночасно). До таких рахунків, як правило, відносяться ра­хунки, через які здійснюються розрахунки підприємства із різни­ми дебіторами і кредиторами, зокрема такі як: "Розрахунки з по­стачальниками та підрядниками", "Розрахунки за податками й платежами", "Розрахунки з різними дебіторами" та ін.

Треба зауважити, що на активно-пасивних рахунках сальдо початкове може бути па одній стороні рахунку, а сальдо кінцеве може бути виведене па іншій стороні. Як наслідок, на початку міся­ця рахунок може бути активним, а наприкінці стати пасивним.

Що стосується кредиторської заборгованості, то на активно-пасивному рахунку вона заростає по кредиту, а зменшує­ться по дебету; дебіторська заборгованість навпаки по дебету

зростає, а по кредиту зменшується.

Для того, щоб вивести кінцевий залишок (сальдо) по ак­тивно-пасивному рахунку з одностороннім сальдо необхідно до початкового залишку додати суму обороту з тієї сторони рахун­ку, де було зазначено початкове сальдо і відняти оборот з іншої сторони рахунку. Якщо отримана сума більше нуля (із знаком плюс), — то кінцевий залишок (сальдо) буде знаходитись на тій стороні, де було початкове сальдо, а якщо отримана сума менше нуля (із знаком мінус), то кінцевий залишок (сальдо) буде знахо­дитися на іншій стороні у порівнянні із початковим сальдо.

Схему активно-пасивного рахунку і порядок здійснення за ним записів показано на рис. 4.6.

Порядок здійснення записів по активно-пасивному рахунку розглянемо на прикладі рахунку "Рахунки з постачальниками та підрядниками" (рис. 4.7). Початковий кредитовий залишок (саль­до) по рахунку "Рахунки з постачальниками та підрядниками" (за­боргованість постачальнику за поставлені виробничі запаси) склав 8000 грн. На протязі періоду відбулися наступні операції: 1) надій­шли від постачальника виробничі запаси на суму 2000 грн. (збіль­шення кредиторської заборгованості), 2) оплачено постачальнику за раніше поставлені виробничі запаси у розмірі 10000 грн. (змен­шення кредиторської заборгованості), 3)проведена передоплата постачальнику у розмірі 4000 грн. за поставку виробничих запасів у майбутньому (збільшення дебіторської заборгованості).

Як наслідок, оборот по дебету склав 14000 грн.,по кредиту

Розв'язок даного прикладу показав типові зміни, які мо­жуть відбуватися на активно-пасивному рахунку і який не може мати вплив па підсумки по рахунку в результаті.

Треба зауважити, що по активних рахунках і сальдо почат­кове і сальдо кінцеве знайдуть своє відображенні лише в активі ба­лансу. Аналогічна ситуація буде і із пасивними рахунками, де і сальдо початкове і сальдо кінцеве буде знаходитись в пасиві ба­лансу. Що ж стосується активно-пасивних рахунків то треба відмі­тити, що сторона балансу, в якій будуть знаходитись кінцеві саль­до по таких рахунках, не може бути передбачена в силу специфіки відображення на них тих чи інших господарських операцій.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
3. II.1 Програмне забезпечення
4. III. Етапи розробки програмного забезпечення
5. III. Підсумок ЗАНЯТТЯ
6. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
7. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
8. IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
9. IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
10. IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
11. IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ
12. IV. Підсумок ЗАНЯТТЯ

Переглядів: 751