Поняття про предмет гендерної соціології.

На рубежі XX—XXI ст. пострадянська соціологія сміливіше стала освоювати нові підходи та напрями, серед них і гендерні дослідження.
Гендерні студії увійшли до наукового обігу в західноєвропейських країнах, США і Канаді на початку 80-х років XX ст. А ще в 60-ті роки поняття «гендер» в сучасному розумінні — «співвідношення людей різної статі», «соціальний конструкт статі» — було невідоме і вживалось лише на позначення граматичної категорії, яка дослівно перекладається українською мовою як «рід». Активне використання в багатьох європейських країнах поняття «гендер» у новому значенні свідчить, що в останні десятиріччя відбулось не лише переосмислення проблеми відносин статей, а й про те, що їх тепер стали розглядати як форму соціальної організації.

Гендерна соціологія повинна враховувати у своїх дослідженнях відмінність в економічному, сімейному і соціальному статусах, особливості стану здоров'я, віку, політичних поглядів об'єктів. Її цікавить не знеосібнена більшість, а окремі специфічні соціальні групи. Не стають на заваді цьому нечисельність і нерепрезентативність цих груп, оскільки лише врахування всіх розбіжностей дає змогу адекватно пізнати реальність у всій її різноманітності.
Гендерна соціологія — галузь соціології, що вивчає закономірності диференціації чоловічих і жіночих ролей, статеві відмінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування, співіснування, на особливості соціальної організації, специфіку чоловічої та жіночої соціальних спільнот.

Українська дослідниця Наталя Лавріненко пропонує розглядати гендер одночасно і як соціальний інститут, і на індивідуальному рівні. Елементами гендеру як соціального інституту є:

- Гендерні статуси, тобто обумовлені суспільством ролі, норми, поведінкова, жестикуляційна, емоційна і психологічна задатність;

- Гендерний поділ праці. Робота, що розподіляється залежно від чоловічого чи жіночого гендерного статусу;

- Гендерно передбачені права і можливості для кожного статусу в сімейній (родинній) сфері;

- Гендерно сексуальні сценарії (нормативні зразки сексуального бажання і поведінки залежно від гендерного статусу);

- Гендерні якості особистості (комбінації характерних рис особистості);

- Гендерний соціальний контроль, який складається з формального і неформального схвалення, винагороди конформної поведінки, покарання ганьбою, соціальною ізоляцією, презирством, лікуванням тощо нонконформістської поведінки;

- Гендерна ідеологія, що випрадовує існування гендерних статусів, особливо різної їх оцінки в суспільстві;

- Гендерні іміджі (образи), культурні репрезентації гендеру, його тілесності в символічній мові і творах мистецтва, що відтворюють і легітимують гендерні статуси.

На індивідуальному рівні гендер утворюють:

- Категорії біологічної статі, обумовленої з народженя і заснованої на наявності певних фізичних ознак;

- Гендерна ідентичність (особистісне осмислення і прийняття своєї належності до певної статті);

- Гендерний шлюбний і репродуктивний статус (участь в шлюбі чи відмова від нього, сімейні ролі);

- Гендерні сексуальні орієнтації, соціально і індивідуально прийняті зразки сексуальних почуттів , бажань, сексуальної практики та ідентифікації з ними;

- Гендерна особистість, яка характеризується засвоєними моделями соціально схвалюваних почуттів, емоцій;

- Процеси творення гендеру, соціальної практики навчання гендерно «правильній» поведінці, у тому числі і на вербальному рівні;

- Гендерна презентація себе як особистості, яка має відповідні гендерні якості, за допомогою одягу, косметики, прикрас та ін..

Отже, гендерний підхід фіксує наявність системи гендерних ролей, тобто очікуваних від індивідів відповідно до створених суспільством уявлень про «чоловіче» і «жіноче» моделей поведінки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гендерна соціологія.	\|	Співвідношення понять «стать» та «гендер».

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.