Технічний контроль корпусних деталей включає перевірку площин, отворів і їх розташування, а також шорсткості оброблених поверхонь. При перевірці площин вимірюється прямолінійність, площинність і контролюється відсутність дефектів у вигляді ливарних раковин, вибоїн і т.д. Відхилення від прямолінійності визначається за допомогою лекальних і перевірочних лінійок та щупів, за допомогою яких вимірюється найбільший зазор між поверхнею, що перевіряється, і лінійкою. Цей розмір і показує відхилення від прямолінійності у вимірюваній площині. Для контролю площинності виміряється відхилення від прямолінійності площини в різних перетинах.
Контроль отворів полягає в перевірці їх діаметральних розмірів і відхилень форми. З цією метою використовуються граничні калібри чи універсальні вимірювальні прилади (дрібносерійне й індивідуальне виробництва).
Розміщення поверхонь оцінюється по відхиленнях від паралельності і від перпендикулярності. Відхилення від паралельності двох площин визначається шляхом встановлення деталі однією площиною на контрольну плиту, а розміщення іншої площини контролюється за допомогою індикаторної головки, що закріплена на штативі, який переміщують по контрольній плиті. Відхилення від перпендикулярності площин деталей встановлюється звичайно за допомогою лекальних косинців і щупів.
а - співвісності отворів; б - паралельності площини осі отворів;
в - перпендикулярності осей отворів
Контроль розміщення отворів включає перевірку відхилень від співвісності, паралельності і перпендикулярності, вимір торцевого биття і міжосьової відстані.
Взаємне розташування отворів і площин контролюється по відхиленню від паралельності і по відхиленню від перпендикулярності осі отвору до площини.
Значення відхилень визначаються за допомогою контрольних приспосіблень, до складу яких входять різні точно оброблені осі, втулки й індикаторні головки. Приклади контролю деяких відхилень приведені на рис. 2.