Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Термінологічний словник

Абстракціонізм(лат. abstractus –віддалений) – художній світогляд, модерністська мистецька течія ХХ ст., що ґрунтується на відмові від зображення реальних предметів і явищ

Абсурдизм–художній світогляд, який базується на ідеї безсенсовості людського буття

Авангард, авангардизм –(франц. avant-garde – передовий загін) – загальна назва новаторських напрямків у художній культурі ХХ ст.

Автокефалія–(грец. autos – сам і kephal – голова) – незалежність, самоврядування у православних церквах і братствах

Автохтони–(грец. місцевий, корінний) – споконвічні або давніші жителі країни, місцевості

Агіографія –опис життя святих та видатних церковних діячів (житійна література)

Академізм– художній напрямок ХVІ–ХІХ ст., що ґрунтувався на наслідуванні зовнішніх форм мистецтва античності та епохи Відродження

Акварель–(лат. aqua –вода) – фарба на рослинному клеї, що розчиняється водою; живопис цими фарбами

Ампір –(франц. empire – імперія) – архітектурно-мистецький стиль перших десятиліть ХІХ ст., що завершив еволюцію класицизму

Андеґраунд –(англ. underground – підпілля) – напрям у сучасному мистецтві з рисами бунтарства і епатажу, відмови від загальних цінностей, ідеології, норм, традицій

Анімалістичний жанр –зображення тварин у живописі, скульптурі, графіці

Анімізм –(лат. anima, animus – душа, дух) – віра в існування душі

Антропогенез – процес виникнення і формування фізичного типу людини

Антропоцентризм –погляд на людину як центр Всесвіту і кінцеву мету світобудови

Апокрифи –стародавні твори на біблійні сюжети,не визнані церквою як канонічні (старозавітні, новозавітні, есхатологічні)

Апсида(абсида) – (грец. дуга, склепіння) –півкруглий у плані або гранчастий виступ у східній частині храму, призначений для влаштування церковного вівтаря

Арабески –європейська назва мусульманського (арабського) орнаменту

Арка –дуга, склепіння, перекриття

Аркада – ряд однакових за формою і розмірами арок

Аркатура –прикраса стіни у вигляді глухих замурованих арок

Артефакт –(лат. штучно зроблений) – предмет, що має штучне, а не природне походження

Археографія –наукова галузь, що вивчає історію, теорію і практику видання писемних джерел та розробляє принципи і методи публікації документів

Археологічна культура – комплекс археологічних пам’яток

Археологія –наука, яка вивчає давні періоди розвитку людського суспільства на основі речових пам’яток

Архімандрит –настоятель великого чоловічого монастиря

Архітектура –мистецтво проектування і спорудження будівель

Архітектурний ордер– система конструкції будівель, що виникла у стародавній Греції (основні ордери – доричний, іонічний, коринфський)

Асиміляція – розчинення народу чи його частини у середовищі іншого народу із втратою національних традицій, звичаїв, мови, культури тощо

Аттик –стінка, низький поверх над головним карнизом будівлі, зазвичай прикрашена рельєфами

Бабинець –приміщення у західній частині храму, прилегле до нави, у якому під час літургії знаходилися жінки (притвор,нартекс)

Базиліка –(грец. – царський дім) –прямокутна у плані будівля зального типу, розділена поздовжніми рядами колон на нефи(нави)

Балада – віршований ліро-епічний, вокальний або інструментальний твір

Балет –вид музично-театрального мистецтва на основі хореографії

Бандура,кобза–український народний струнно-щипковий інструмент

Барельєф –низький рельєф, вид рельєфної скульптури

Бароко –(італ. barocco – вигадливий, химерний) – мистецький стиль XVI–XVIII ст.

Бастіон –фортифікаційна споруда-виступ на кутах фортеці

Башта –(італ. bastia – укріплення) – вежа

Билини(старини)–народні епічні пісні, що беруть початок з часів Київської Русі

Бійниця –проріз для стрільби у фортечній стіні

Брама –великі ворота, башта або комплекс башт з ворітним прорізом

Братства– національно-релігійні громадські об’єднання

Бріколаж–нашарування несумісних у реальності подій

Будителі – діячі культурно-просвітницького руху у Закарпатті

Бут –будівельний камінь з неправильними „рваними“ формами

Бюст –погруддя, портретне зображення людини в круглій скульптурі

Варварство –період в історії розвитку первісного суспільства після дикості

Вертеп –старовинний український ляльковий театр

Веснянка –народна обрядова пісня

Вишивка –вид декоративно-ужиткового мистецтва

Вівтар –жертовник; місце для жертвоприношень; головна (східна) частина християнського храму

Відродження,ренесанс – назва культурної епохи у розвитку європейських країн XIV–XVI ст.

Вітраж –(лат. vitrum – скло, віконне скло) – орнаментальна або сюжетна композиція із кольорового скла та ін. матеріалів, що пропускають світло

Водевіль –театральна вистава-комедія з музикою, піснями і танцями

Волхви –служителі релігійних культів язичницької Русі

Ґалерея –довге крите світле приміщення; художній музей (картинна галерея); верхній ярус зали для глядачів (гальорка)

Гедонізм –(грец. насолода) – філософсько-етичне вчення, за яким найвищим благом, до якого прагне людина, є насолода (духовна, чуттєво–моральна)

Генеалогія –(грец. родовід) – спеціальна дисципліна, що досліджує походження родів, окремих осіб, родинні зв’язки

Геральдика –спеціальна дисципліна, що вивчає походження і функції символів, емблем і гербів

Герб –(нім. Erbe - спадщина) – особливий знак, що виражає характерні риси та особливості держави, території, роду тощо; станова відзнака

Глаголиця –давньослов’янська азбука (алфавіт)

Гонт –дерев’яна черепиця

Горельєф –високий рельєф, вид рельєфної скульптури

Городище –історико-культурна пам’ятка, залишок укріпленого поселення

Готика, готичний стиль –(італ. gotico – готський) –художній напрям у розвитку європейського середньовічного мистецтва ХІІ–ХV ст.

Гравюра –(франц. graver – вирізати, висікати) – вид графічного мистецтва; друкований відбиток, спосіб розмножування малюнка за допомогою друкарської форми з дерева, металу, пластмаси чи каменю (дереворит, дереворіз, ліногравюра, літографія, офорт та ін.)

Графіка –(грец. живопис) –вид образотворчого мистецтва, основним зображувальним засобом якого є малюнок або рисунок, виконаний переважно на папері твердими (олівець, вугіль, крейда, пастель тощо) чи рідкими (чорнило, туш. акварель і т. п.) матеріалами, а також друкована графіка (гравюра, літографія, офорт тощо)

Графіті –видряпані на речах, стінах будівель написи та малюнки

Гротеск –(франц. grotesque – химерний, комічний) – термін на позначення контрастного поєднання реального і фантастичного, комічного і трагічного, прекрасного і потворного (химерні орнаменти і т. п.)

Гуаш(букв. водяна фарба) – фарби, розтерті на воді з клеєм і домішкою білила; також живопис цими фарбами

Гуманізм –(лат. humanus – людський, людяний) – система ідей і поглядів на людину, як на найвищу цінність; ідеологія і культурна течія епохи Відродження

Гута, гутне скло –склодувна майстерня та скляні вироби, виготовлені способом вільного дуття, без застосування форм

Дадаїзм –модерністська літературно-художня течія у Європі у 1916–1922 рр.

Декор,декорація–(лат. dekoro – прикрашаю) – прикраси; художнє або архітектурне оформлення

Декоративне мистецтво –галузь пластичних мистецтв

Декоративно-ужиткове мистецтво –галузь художньої творчості, спрямованої на створення мистецьких виробів для побуту

Дерев’яна архітектура –мистецтво спорудження дерев’яних будівель

Джаз –вид музично-естрадного мистецтва; джазовий оркестр або ансамбль

Дзвіниця –башта (вежа) з відкритим верхнім ярусом для підвішування дзвонів

Дидаскал –учитель у братських школах

Дизайн –проектування предметного середовища

Дикість,дикунство–первісна епоха у розвитку людства, що передує варварству

Дисиденти,дисидентство–інакомислячі особи, морально-політична опозиція

Дитинець –укріплена центральна частина давньоруських міст

Діаспора (грец. - розсіяння) – розселення поза межами батьківщини

Донжон –центральна башта (вежа) середньовічного замку або фортеці, що одночасно виконувала функції оборонної споруди, житла, складу, тюрми і була останнім притулком захисників під час нападу ворога

Дума –жанр української народної поетичної творчості, що виконується речитативним наспівом під акомпанемент кобзи чи бандури

Драма –один із основних (поряд з епосом і лірикою) родів літературної творчості

Екзистенціалізм –світогляд, який утверджує унікальність існування світу людської суб’єктивності

Еклектизм –поєднання художніх елементів різних стилів

Екслібрис – (лат. ex libris – букв. з книг) – книжковий знак

Експресіонізм – (лат. expressio – вираження) – художній світогляд, напрям у європейській культурі перших десятиліть ХХ ст., що проголошував духовні цінності єдиною реальністю та ставив своєю метою вираження внутрішніх переживань людини

Екуменізм, екуменічний рух –(грец. ойкумена, заселена земля)–рух за об’єднання християнських церков

Емаль –(франк. smeltan – плавити)–тонкий шар склоподібної речовини на поверхні керамічних або металевих виробів, техніка декорування ювелірних виробів (виїмчаста, перегородчаста, на скані, розписна тощо)

Енкаустика –(грец. – палю, випалюю) – восковий живопис, що виконується гарячим способом розплавленими фарбами

Епіграф –(грец. напис) – цитата, крилатий вислів, афоризм, вміщені перед текстом

Епіграфіка – допоміжна наукова дисципліна, що вивчає давні написи

Епітафія –надгробний напис

Епос –(грец. – слово, розповідь) – різновид художньої літератури, народна творчість (билини, думи, казки, легенди, міфи, оповідання, пісні, поеми тощо)

Ескіз(графічний, живописний, скульптурний) – попередній начерк, що відображає задум художнього твору у загальних рисах

Естамп –літографічний або гравюрний відбиток, станковий твір художньої графіки

Етюд –твір, виконаний з натури з метою її вивчення

Євхаристія –одне з християнських таїнств – причастя, причащання

Жанр –(лат. рід, вид) – різновид художнього твору, напр., в образотворчому мистецтві – історичний, батальний, портрет, пейзаж, натюрморт, міфологічний, релігійний, анімалістичний та ін.

Живопис– вид образотворчого мистецтва (монументальний, станковий, театрально-декораційний, мініатюра), художнє зображення фарбами на будь-якій поверхні (полотно, дерево, папір тощо)

Зáмок –середньовічна оборонна споруда, що поєднувала у собі оборонні та житлові функції

Заставка –орнаментальна композиція на початку розділу чи сторінки

Звіриний стиль(зооморфний) –умовна назва стилізованого зображення тварин

Зернь –дрібні золоті або срібні кульки, які у ювелірних виробах напаюють на орнамент із філіграні; ювелірна техніка напаювання дрібних кульок

Золотарство –вид декоративно-ужиткового мистецтва; виготовлення прикрас, предметів побуту й культу із дорогоцінних металів та інших коштовних матеріалів

Зруб –чотиристінна дерев’яна споруда

Ігумен –керівник монастиря

Ідол –(грец. – зображення, образ, подоба) – у релігії об’єкт культу, поклоніння, уособлення божества

Ізборники –збірники літературних творів

Ієрархія –(грец. – священний, влада) – порядок підлеглості; поділ на посади, чини, соціальні групи

Ікона –(грец. зображення, образ) –у християнській традиції живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Богоматері, Ісуса Христа, сцен зі Святого письма, святих тощо; предмет релігійного поклоніння

Іконографія –характерна, визначена для певної епохи система зображень персонажів і сюжетів, пов’язаних з релігійним культом і ритуалами; їх опис і систематизація

Іконопис –вид культового станкового живопису

Іконостас –перегородка з іконами у два–п’ять ярусів, що відокремлює основний простір православного храму від вівтаря

Ілюстрація –зображення, що наочно пояснює або доповнює друкований текст

Імпресіонізм –(франц. impression – враження) – художній напрям у культурі останньої третини ХІХ –початку ХХ ст., що витончено відтворював скороминущі враження, відчуття і переживання митців у відтворенні дійсності

Ініціал –збільшена заголовна літера будь-якого розділу у тексті рукописної чи друкованої книги, оздоблена орнаментом, малюнком

Інкрустація –(лат. incrusto – покриваю, викладаю) – декорування виробів і будинків (інтер’єру, фасаду тощо) різними візерунками і зображеннями зі шматочків мармуру, металу, кераміки, дерева, перламутру та ін.

Інкунабули -(лат. incunabula –колиска, початок, роки дитинства) – першодруки; назва перших друкованих книг у ХV ст.

Інтелект –(лат. intellektus – пізнання, розуміння) – розум, здатність мислення, раціонального пізнання

Інтелігенція –соціальна група людей, які професійно займаються творчою розумовою працею

Інтер’єр –внутрішній простір будівлі

Інтермедія,інтерлюдія– короткі сценки, переважно гумористичного характеру, що ставилися між актами основної драми

Інформація – (лат. information – пояснення, викладання) – одне з загальних понять науки; нові відомості про навколишній світ

Ірмос –церковна пісня, гімн

Кавальєр -мала сторожова вежа, розташована на фортечній стіні або на куті бастіона

Канон –(грец. правило, норма) – твердо встановлене, загальноприйняте правило, норма

Кант –(лат. cantus – спів, пісня) – жанр поезії, віршований твір; спів, поширений в Україні у ХVІ–ХVІІІ ст.

Кантата –(лат. canto - співаю) – великий вокально-інструментальний твір

Капище –культова споруда, місце поклоніння ідолам

Капітель –верхня частина колони або пілястри

Карниз –горизонтальний виступ на стіні, що підтримує дах і захищає стіну від стікаючої води

Картуш –скульптурна (ліпна) або графічна прикраса у вигляді щита чи сувою із зображенням герба, емблеми тощо

Катехізис – (грец. повчання, настанова) – твір у формі питань і відповідей з викладом основних догматів та положень християнського віровчення

Кахлі –декоративні плитки з випаленої глини, покриті кольоровою глазур’ю

Квадривіум –освітній цикл навчальних дисциплін у середньовічних закладах, що складався із чотирьох дисциплін – арифметики, геометрії, астрономії і музики та вивчався після тривіуму (граматика, риторика й діалектика)

Кераміка –(грец. keramos – глина, гончарне мистецтво) – галузь декоративно-ужиткового й монументального мистецтва, вироби (матеріали) з керамічної сировини (теракота, майоліка, фаянс, фарфор тощо)

Кирилиця –давньослов’янський алфавіт (азбука)

Кінематографія –галузь культури і господарства, яка здійснює виробництво, тиражування і прокат кінофільмів

Кіномистецтво –вид мистецтва, що оперує рухомим зображенням (художнє, ігрове кіно, документальне кіно, мультиплікаційне кіно, науково-популярне кіно)

Кіч, кітч –(нім. Kitsch – халтура, несмак) – один з проявів масової культури, низькопробний твір

Класика, класичне мистецтво –(лат. classicus - взірцевий) – культурна спадщина світового рівня, що віками не втрачає свого визнання, зокрема, мистецтво античної доби

Класицизм–(лат. classicus - взірцевий) – напрям у європейському мистецтві ХVІІ – початку ХІХ ст.

Клейнод,клейноди–(нім. Kleinod –дорогоцінність) – відзнака, атрибути влади (інсигнії)

Клір –духовенство, церковнослужителі

Комедія –вид драми з відтворенням подій у смішній формі

Колегіум–(лат. collegium – товариство, братство, співпраця) – навчальний заклад

Колекція –зібрання творів, предметів мистецтва за певними ознаками

Коломийка –жанр народних пісень у Прикарпатті; гуцульський танець

Колона –архітектурно оформленавертикальна опора, що складається з бази, стовбура й капітелі; несучий елемент ордерної конструкції

Колонада –ряд колон, розташованих під загальним горизонтальним перекриттям

Колонізація– заселення і господарське освоєння земель

Колт –підвісна жіноча прикраса у Київській Русі

Конструктивізм–(лат. construktivus – необхідний, доцільний) – художній напрям у мистецтві, зокрема в архітектурі, у 20-30-х рр. ХХ ст.

Контрфорс –вертикальний зовнішній виступ, що підтримує стіну

Концептуалізм –художній світогляд, у якому дійсність замінюється її вербалізованою концепцією

Коренізація– назва національної політики більшовиків в СРСР у 1920-х – на початку 1930-х рр. з метою зміцнення Радянської влади у національних республіках

Корогва,хорогва–бойовий прапор; церковне знамено; атрибут багатьох сучасних громадських організацій у вигляді штандарта із зображенням емблеми і відповідним написом

Космологія –уявлення давніх людей про будову і розвиток Всесвіту

Крипта –(грец. – тайник) – таємний хід, підземне приміщення, каплиця під вівтарною частиною храму

Ксилографія –гравюра на дереві (дереворит, дереворіз)

Ктитор –(грец. – засновник) – особа, на кошти якої побудовано або оздоблено храм

Кубізм–(франц. cube – куб)– авангардистська течія в образотворчому мистецтві першої половини ХХ ст. з використанням комбінації перехресних ліній і геометричних форм (куб, конус, квадрат, циліндр тощо)

Культ(лат. cultus – вшанування, поклоніння) – звеличення, обожнювання; сукупність дій, обрядів, ритуалів, пов’язаних з вірою у надприродне

Культура–(лат. cultura – обробіток, виховання, освіта) – сукупність матеріальних і духовних надбань; у вужчому розумінні – сфера духовного життя суспільства і людини

Культура елітарна –протилежна поняттю масової культури; культура, що поглиблює ідеї класичної художньої спадщини та відповідає запитам високих духовних стандартів

Культура масова –культурна продукція, у т. ч. низькопробна і вульгарна, яка щоденно виробляється у великих обсягах і поширюється (тиражується) засобами масової інформації та комунікації

Культура традиційна –культура, яка сприймається як споконвіку існуюча і передається шляхом усної і невербальної комунікації

Культурно-історична епоха –відрізок історичного часу, певна культурна спільність (античність, середньовіччя, Відродження та ін.)

Купол,баня–просторове покриття будинків, споруд, храмів

Курган(тюрк.),могила– земляний, рідше кам’яний, насип над похованням

Лібретто –словесний текст, сценарій музично-драматичного твору

Ліра –давньогрецький струнно-щипковий інструмент; є емблема музики

Лірика –один з трьох основних (поряд з епосом і драмою) родів художньої літератури

Література –сукупність писаних і друкованих творів, різновид мистецтва (мистецтво слова)

Літературознавство –наукова галузь, що вивчає літературну творчість, закономірності та особливості розвитку літератури

Ліплення –створення скульптури з м’яких матеріалів (глина, віск, пластилін і т. п.)

Літопис –історико-літературний твір з викладом подій за роками (літами)

Літургія –церковна відправа з таїнством причащання у християн

Магдебурзьке право– право середньовічних міст на самоврядування

Магія –(грец. чаклунство) – сукупність обрядів і дій, пов’язаних із вірою у здатність людини надприродним шляхом впливати на інших людей, тварин та явища природи

Мандрівні дяки –вихованці середньовічних шкіл в Україні, що ходили по містах і селах з вертепом, навчали дітей грамоти, складали вірші, співали духовні і світські пісні

Масони, масонство (вільномулярство) – наднаціональний, альтернативний до державних структур, громадський рух

Матріархат –період в історіїпервіснообщинного ладу з переважним становищем жінки–матері у суспільстві

Меандр –геометричний орнамент у вигляді ламаної під прямим кутом безперервної лінії або кривої з завитками

Мегаліти – (грец. великий камінь) – давні споруди, складені з одного або багатьох блоків необтесаного чи грубо оббитого каменю (дольмени, кромлехи, менгіри)

Мерлони –зубці фортечної стіни; ділянки бруствера між бійницями (кренеляж)

Мечеть -(араб. місце поклоніння) – мусульманський храм, культова споруда

Мистецтво –художня творчість; високий ступінь майстерності у будь-якій сфері

Мистецтвознавство –комплекс дисциплін, що вивчають теорію мистецтв і художню культуру у цілому, а також окремі види мистецтва (літературознавство, музикознавство, театрознавство, кінознавство тощо) у їх розвитку та художній критиці

Митрополія– церковна структура на чолі з митрополитом; головне місто, столиця

Мінарет –(араб. - букв. маяк) – висока циліндрична або гранована вежа з кільцевою галереєю та шпилем при мечеті

Мідьорит –графічна техніка глибокого друку на мідній пластині

Мініатюра –(лат. minium – кіновар, сурик) – твір образотворчого мистецтва невеликого розміру на папері, кістці, металі, фарфорі тощо, що потребує витонченої техніки виконання (емаль, гуаш, акварель, лак, олія, темпера тощо)

Міф –(грец. переказ) – сакральна історія, продукт народної творчості, фантастичні символічні уявлення стародавніх людей про світ, богів, надприродних героїв тощо

Модерн –(франц. moderne –новітній, сучасний) – художній напрям, стиль у світовому мистецтві, що сформувався наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Модернізм –узагальнююча назва способів світобачення тахудожніх напрямків і течій ХХ століття

Мозаїка –(італ. mosaico, від лат. musivum – букв. присвячене музам) – зображення, виконане з однорідних або різних за матеріалом частинок (камінь, смальта, кераміка тощо)

Монастирі –(грец. букв. келія самітника) – основна форма організації чернецтва; чернечі громади, які володіють культовими і побутовими спорудами, іншою власністю і керуються єдиними правилами (статутом) з аскетичним способом життя

Монотеїзм –форма релігійних вірувань, яка полягає у поклонінні єдиному богові

Монумент -(лат. monumentum, від moneo – нагадую) – архітектурна чи скульптурна споруда великих розмірів на честь визначних історичних подій або діячів

Монументальне мистецтво –рід пластичних мистецтв; твори, призначені для архітектурного (природного) середовища, у взаємодії з яким набувають образної завершеності (пам’ятники, монументи, оздоблення будинків, вітражі тощо)

Музи –у грецькій міфології богині-покровительки поезії, мистецтв, наук

Музика –(грец. букв. мистецтво муз) – вид мистецтва, що відображає дійсність у художньо-звукових образах

Муляж –точне відтворення, зліпок, маска

Нартекс,притвор – вхідне приміщення, приміщення перед входом у храм

Натюрморт -(франц. nature morte – мертва природа) – жанр, твір образотворчого мистецтва, зображення речей, що оточують людину у побуті

Неолітична революція –перехід до відтворюючих форм господарства

Неф,нава–(лат. navis– корабель) – витягнуті у довжину приміщення у базиліках та хрестово-купольних храмах, відокремлені одне від одного стовпами, колонадами або аркадами, на які спирається перекриття

Нумізматика –наука про монети; допоміжна історична дисципліна

Обеліск –меморіальна споруда, пам’ятник

Образотворче мистецтво –пластичні мистецтва (живопис, скульптура, графіка, фотомистецтво)

Оклад –оправа книг, декоративне покриття ікони

Опера –(лат. opera – праця, твір) – синтетичний вид музичного мистецтва, зміст якого втілюється у сценічних музично-поетичних образах з поєднанням вокально-інструментальної музики, драматургії, образотворчого мистецтва, хореографії тощо

Оперета –жанр музично-театрального мистецтва комедійного характеру, у якому спів і танці поєднуються з розмовним діалогом

Оранта –іконографічний образ Богородиці, яка молиться

Орнамент -(лат. ornamentum – прикраса) – візерунок з геометричним, рослинним, антропоморфним, зооморфним та ін. мотивами

Офорт –вид гравюри на металі

Палеографія –наукова дисципліна, яка досліджує виникнення та розвиток письма

Палімсест -рукопис, на якому стерто попередній текст і написано новий

Палітра –невелика дошка для змішування фарб; перелік колірних сполучень

Пантеїзм –ототожнення Бога з природою

Пантеон –храм усім богам; усі боги культу; місце поховання визначних людей

Парсуна –назва творів портретного живопису в Україні ХVІІ–ХVІІІ ст.

Партесний спів –багатоголосний церковний хоровий спів

Пастель –живопис м’якими кольоровими олівцями без оправи

Патерик –збірка оповідань про подвижницьке життя пустельників і ченців

Патріархат –період в історії первіснообщинного ладу з панівним становищем чоловіка–батька у суспільстві

Пейзаж –жанр або твори образотворчого мистецтва, які змальовують природу

Пектораль –(лат. pektoralis – нагрудний) – дорогоцінна нагрудна прикраса

Писало –паличка для письма у давніх слов’ян

Писанки –форма народного розпису; орнаментовані в геометричному, рослинному та анімалістичному стилях пташині яйця (крашанки, дряпанки, мальованки і т. п.)

Плінфа –широка і тонка випалена цегла великого формату часів Київської Русі

Поліс –місто–держава

Поп-арт(англ.)–популярне, загальнодоступне мистецтво

Портрет –зображення людини або групи людей в образотворчого мистецтві; опис зовнішності персонажа у літературі

Постімпресіонізм –умовна назва одного з основних напрямків європейського живопису наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Постмодернізм –один із сучасних напрямків в архітектурі і мистецтві; етап культурного розвитку

Правопис –сукупність правил, спосіб передачі на письмі словоформ, словосполучень і речень (орфографія, пунктуація)

Примітивізм –навмисне спрощування зображувальних засобів, звернення художників до форм первісного, народного (дитячого, наївного) мистецтва

Просвіти – українські національно-культурні товариства, що виникли у ХІХ ст.

Просвітництво,просвітительство–ідеологія поширення освіти, наукових знань і культури серед широких народних мас

Протектор– захисник, покровитель

Псалми –твори релігійної лірики, що складають Псалтир

Рапсодія –вокальний або інструментальний твір на основі народних мелодій

Ратуша –(нім. Rathaus – будинок ради) – будинок міського самоврядування

Раціоналізм –в архітектурі першої половини ХХ ст. сукупність напрямків (конструктивізм, раціоналізм та ін.), для яких характерними були лаконічність форм, зручність, економічність і т. п.

Реалізм –правдиве відображення дійсності у літературі та мистецтві

Революція – докорінна зміна, стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого; переворот у житті суспільства

Реквієм –вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру

Рельєф –скульптурне зображення на площині

Реставрація -відновлення

Реформація – соціально-політичний, ідеологічний та релігійний рух у Європі XVI ст., спрямований проти католицизму

Риторика –наука красномовства

Різьба, різьблення –вид декоративно-ужиткового мистецтва; техніка художньої обробки дерева, кістки, рогу, каменю та інших матеріалів

Рок-музика –вид естрадної музики 2-ї половини ХХ ст.

Рококо –граціозний, вишуканийстиль у європейському мистецтві XVІІI ст.

Романський стиль –напрям у європейському мистецтві Х–ХІІІ ст.

Романтизм –напрям у європейській культурі кінцяXVІІI – першої половини ХІХ ст.

Ротонда –(лат. rotundus – круглий) – кругла у плані споруда, зазвичай перекрита куполом, з колонадою по периметру

Руст, рустування –(лат. rusticus – простий, грубий) – рельєфне облицювання будівель прямокутними, грубо обтесаними каменями (квадрами, рустами)

Садово-паркове мистецтво –мистецтво створення садів, скверів, парків і т. п.

Сакральний –священний, релігійний

Саркофаг – невелика прикрашена гробниця з каменю чи дерева; домовина

Символізм –напрям у європейському мистецтві кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Символіка– відмінна ознака, розпізнавальний знак

Симфонія –музичний твір для оркестрів

Синкретизм– (грец. з’єднання) – не розчленованість, злитість

Синод (духовна колегія) – вищий керівний орган у церкві

Синопсис – (грец. огляд, стислий виклад) – збірка матеріалів і статей, розміщених у хронологічному порядку

Симулякр–ключове поняття постмодерністської естетики, яке замінило художній образ; знак відсутності дійсності; симуляція, що не має за собою реальності

Скань(філігрань) – вид ювелірної техніки

Скоморохи –мандрівні актори у Київській Русі

Скрипторій –майстерня з переписування рукописних книг

Скульптура–(лат. sculptura – різьблення, висічення) – вид образотворчого мистецтва (монументальна, монументально-декоративна, станкова, скульптура малих форм)

Смальта–(італ. smalto – емаль) – кольорове непрозоре скло у вигляді невеликих кубиків або пластинок, що застосовуються для виготовлення мозаїк

Собор –головний храм міста або монастиря; зібрання єпископів і т.п.

Соната –жанр камерної інструментальної музики

Ставропігія – підпорядкування певних організацій безпосередньо владі патріарха

Станкове мистецтво –твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер (живопис, скульптура, графіка)

Стиль художній –єдність змісту та образних форм

Субкультура –культура груп та об’єднань

Супрематизм –(лат. supremus – найвищий) – авангардистський напрям у мистецтві, засновником якого був К.Малевич

Сфрагістика –допоміжна наукова дисципліна, що вивчає печатки

Сюрреалізм –(букв. надреалізм) – художній світогляд, напрям у світовому мистецтві ХХ ст. (С.Далі та ін.), що абсолютизує сферу підсвідомого (галюцинації, сновидіння, марення, спогади тощо)

Табу -заборона

Талант –високий ступінь духовних і розумових здібностей

Танець –вид мистецтва, творення образів за допомогою рухів тіла

Творчість –діяльність людини, що породжує нові матеріальні і духовні цінності

Театр (грец.) –місце для видовищ; виступ акторів перед глядачами; рід мистецтва (драматичний, комедійний, танцювальний, ляльковий, пантоміма та ін.)

Телебачення –вид мистецтва; одне з найвизначніших явищ світової культури ХХ ст.

Темпера –фарби для живопису; твори, виконані цими фарбами

Теракота –(італ. випалена земля, глина) – вид кераміки

Тиньк –штукатурка

Титул– звання (граф, князь та ін.), що надавало особливі права і привілеї

Тоталітаризм– всеохоплюючий контроль держави над суспільством та особистістю

Тотем –магічний символ, найчастіше тварина чи рослина, якому поклонявся рід як спільному предку

Тотемізм –давня форма релігії

Трагедія –один з видів драми

Традиція –(лат. traditio – передання) – спадщина, що передається через покоління

Тривіум–освітній цикл навчальних дисциплін (граматика, риторика, діалектика), що становив перший рівень вивчення семи вільних мистецтв у середньовічних закладах

Тризна –поховальний обряд, поминки

Триптих –мистецький твір з трьох частин, об’єднаних спільною темою

Українізація– назва більшовицької політики коренізації в УСРР у 1920-х рр.

Унія – єдність, об’єднання, союз

Урбанізація –зростання чисельності і ролі міст у розвитку суспільства

Урбанізм –напрям у містобудуванні ХХ ст.; створення міст-гігантів

Устав, півустав– види почерків стародавніх рукописів (уставне, півуставне письмо)

Фарфор,порцеляна–тонкий щільний, здебільшого білий, керамічний матеріал

Фасад –зовнішній бік будівлі

Фаянс –тонкий пористийкерамічний матеріал

Феєрія –театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом

Фестиваль –масове святкування

Фетиш, фетишизм– амулет, предмет поклоніння; вид первісної релігії

Фібула –(лат. шпилька, застібка) – металева застібка для одягу, прикраса

Філігрань –вид ювелірної техніки

Фольклор –(англ. народне знання) – народна творчість у широкому розумінні

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Культура східної діаспори	\|	Фортифікації – оборонні укріплення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.027 сек.