Податки бувають двох видів. Перший вид — податки на дохід і майно: прибутковий податок і податок з прибутку корпорацій (фірм); на соціальне страхування і на фонд заробітної плати, робочої сили (так називані соціальні податки, соціальні внески); майнові податки, у тому числі податки на власність, включаючи землю й іншу нерухомість; податок на переказ прибутку і капіталів за кордон і інші. Вони стягуються з конкретної фізичної або юридичної особи, їх називають прямими податками.
Другий вид — податки на товари і послуги: податок з обороту — у більшості розвинутих країн замінений податком на додану вартість; акцизи (податки, що прямо включаються в ціну товару або послуги); на спадщину; на угоди з нерухомістю і цінними паперами та інші. Це непрямі податки. Вони частково або цілком переносяться на ціну товару або послуги.
У залежності від використання податки діляться на загальні і специфічні. Загальні податки використовуються на фінансування поточних і капітальних витрат державного і місцевих бюджетів. Специфічні податки мають цільове призначення (наприклад, відрахування на соціальне страхування або відрахування на дорожні фонди).
Крім того податки поділяються ще у відповідності до бази обкладання:
З натуральною базою обкладання:
- домові податки;
- душові податки;
- специфічні мита;
З вартісною базою обкладання:
а) податки на базі валового прибутку:
- акцизи;
- податки з обороту;
- мита;
- податки на майно, капітали і т.д.;
- податки на відсотки, дивіденди і т.д.;
б) податки на базі очищеного прибутку:
- корпоративний податок;
- податок на індивідуальні прибутки;
- податок на додану вартість;
- податок на спадщину.
Ставка податку - визначає розмір податку на одиницю обкладання (грошова одиниця прибутку, одиниця земельної площі, одиниця виміру товару і т.п.).
Розрізняють тверді, пропорційні, прогресивні і регресивні податкові ставки