Виникнення і еволюція ісламу.

Лекція 7. Іслам.

Методика проведення навчальних занять по фізичній культурі у ВУЗе.

Структура навчальних занять. Кожне навчальне заняття повинне складатися з трьох частин: підготовчої, основн і заключної.

1. Підготовча частина (15-20 хв).

Вирішує задачі:

- організації;

- активізації уваги що займаються;

- підготовці до майбутньої роботи в основній частині заняття;

Структура підготовчої частини: побудова, перевірка форми, спортивного взуття, зовнішнього вигляду що учиться, облік відвідуваності студентами занять, повідомлення задач заняття, ходьба, біг у повільному або помірному темпі, РЕПЕТУЮ з урахуванням змісту основної частини заняття.

2. Основна частина (55-60 хв).

Вирішує задачі:

- формування знань студентів, рухових умінь і навичок;

- розвиток рухових якостей;

- виховання морально-вольових якостей.

Засоби основної частини заняття – роздільні вправи, передбачені програмою навчання.

Якщо коштує на занятті задача «ознайомити», то вона вирішується раніш, ніж задачі «учити», «повторити», «закріпити», «удосконалювати».

На початку основної частини заняття студентам варто пропонувати вправи на розвиток швидкості і координації (складні вправи), наприкінці заняття – на розвиток сили і витривалості, спортивні ігри, змагання, комплексне тренування.

3. Заключна частина (5-10 хв).

Задачі:

- приведення організму студентів у спокійний стан (ходьба, біг у повільному темпі, вправи на глибокий подих і розтягання м'язів).

- підведення підсумків заняття, завдання для самостійної роботи.

Іслам(покірність) – друга за кількістю після християнства світова монотеїстична релігія, її сповідують близько 1 млрд. людей. Це наймолодша зі світових релігій. Символом ісламу є зелений прапор, який повинен стверджувати молодість і вічність цієї релігії. Найбільш поширений іслам в країнах Близького та Середнього Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії.

Іслам виник на початку VII ст. у Західній Аравії в епоху переходу арабів від первіснообщинного до феодального ладу. Формування феодалізму вимагало відповідної ідеології, котра б об'єднала арабські племена. Такою ідеологією в той час могла стати лише монотеїстична релігія.

Виникнення ісламу пов'язується з іменем Мухаммеда, що народився в 570 р. у м. Мекка. Під час одного з постів він побачив постать у білому, котра випромінювала яскраве світло та веліла проповідувати нову, істинну віру.

Першу релігійну громаду Мухаммед створив у м. Медина. Її члени сповідували його віровчення. Вірність цьому вченню ставилася вище за вірність рідним і близьким. До общини не могли належати ті, хто не сповідував ідеї Мухаммеда (невірні). У Медині було побудовано перший храм нової релігії (мечеть). Під час релігійних служб, віддаючи шану Мухаммеду, мусульмани почали молитися в напрямку Мекки – місця народження засновника ісламу. У 630 р. під тиском мусульман мединської общини мешканці Мекки також прийняли іслам. Відтоді іслам швидко поширився, й під владу пророка перейшла більшість аравійських племен. Сам же Мухаммед зосередив у своїх руках керівництво релігійними громадами та світську владу.

Мухаммед встановив нову для арабів форму служіння Богові, що складалася із декількох поз, які виражають благоговіння і багаторазове повторення фраз «Хвала Аллаху» і «Аллах великий». Завершуючи молитву, людина повинна була простертися ниць. Це небачена раніше поза самоприниження – земний поклін. У світогляді Мухаммеда і в заснованій ним релігії відсутній ідеал людської досконалості або довершеного з’єднання людини з Богом. Мусульманство вимагає від віруючого не безмежного вдосконалення, а тільки акту безумовної відданості Богу. Іслам не говорить людям: будьте досконалі, як Батько ваш небесний, тобто досконалі у всьому; він вимагає від них тільки загального підкорення себе Богу і дотримання в своєму житті тих зовнішніх меж, які встановлені божественними заповідями.

У 632 р. Мухаммед відвідав Мекку (здійснив паломництво) та повернувся до Медини, де незабаром помер. Поховали Мухаммеда в головній мечеті, що отримала назву «Мечеть Пророка» і стала місцем паломництва мусульман.

Маулід – день народження пророка Мухаммеда, він співпадає із днем смерті пророка. Символічний збіг дат народження і смерті, тобто народження для вічного життя, був даний Мухаммеду Творцем в знак його особливої місії носія Прозріння, останнього Пророка в історії людства. Згідно з переказами, народження Мухаммеда було передбачене пророками Ібрагімом (Авраамом), Ісмаїлом, Мусою (Мойсеєм) і та Ісою (Ісусом Христом). Це зумовлене тим, що іслам відноситься до так званих авраамічних релігій і мусульмани нарівні з юдеями та християнами шанують одних і тих же старозавітних пророків, а також Ісуса Христа як одного з них.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лотман Ю. М. Куклы в системе культуры // Избранные статьи. В 3-х т.т. Т. I. Таллинн, 1992, с. 377-380.	\|	Священні книги мусульман.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.