ВИСНОВКИ

1. Відносини між учасниками процесу управління базуються на людській поведінці, її психологічній сутності, індивідуальності, інших соціально-психологічних факторах, роль яких підкреслюється зростанням складності управлінських завдань.

2. Менеджеру необхідно знання складу і змісту властивостей особистості, вміння організовувати насамперед себе, бути психологом, уміти "читати" і формувати психологічні портрети підлеглих, володіти прийомами самоорганізації, самоконтролю і самоврядування з метою ефективного управління людьми та досягнення поставлених цілей.

3. Управлінське рішення несе на собі відбиток особистісних факторів, до яких належать психічні процеси (пізнавальні, вольові, емоційні, мотиваційні), психічні стани (бадьорість, утома, стрес тощо), психічні властивості (пам'ять, логіка, інтуїція, судження, темперамент тощо). Однією з важливих і специфічних складових моделі менеджера є темперамент управлінця (холеричний, сангвінічний, флегматичний, меланхолійний), який впливає на процес прийняття рішень.

4. Усі психологічні властивості безпосередньо впливають на формування індивідуального стилю прийняття рішень у керівника й побічно на якість прийнятих ним рішень. Найбільш загальна класифікація стилів прийняття рішень за різними ознаками: 1) за співвідношенням зусиль менеджера на стадіях розробки і критики альтернатив (інертний, обережний, урівноважений, ризикований, імпульсивний стилі): 2) за ступенем участі підлеглих у процесі прийняття рішень (авторитарний, демократичний): 3) за рівнями організації управлінських рішень (диктаторський, реалізаторський, організаторський, координаторсь-кий, маргінальний).

5. Основними "психологічними" рекомендаціями щодо проблеми прийняття управлінських рішень можна вважати такі: на початку "знайомства" з певною проблемою недоцільно акцентувати увагу на аспектах і деталях: вибір "моменту" стає важливим елементом "мистецтва" менеджера: передумова вибору правильного рішення - "критичність" і "позитивність" мислення менеджера: "погляд зі сторони" корисний, але не завжди правильний: мистецтво топ-менеджменту виявляється у здатності оцінити новаторську ідею, креативну розробку певної управлінської проблеми.

Вінницький кооперативний інститут

Назва дисципліни: Управлінські рішення

Тема лекції: Класифікація методів прийняття управлінських рішень

Прізвище автора: Тимофеєв Д.Г.

Розглянуто на засіданні кафедри маркетингу

Протокол № 1 від 30.08.2014 р.

Зав. кафедри Л.В. Дибчук

Рік написання: 2014р.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Неформальні аспекти розробки рішень	\|	МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.