• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Прийоми стрільби з автомата

ПРИЙОМИ ТА ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ

Прийоми стрільби – це найбільш доцільні дії стрільця при підготовці до стрільби, веденні вогню та його припиненні, які закріпленні у посібниках зі стрілецької справи.

Стрільба зі стрілецької зброї складається з виконання трьох прийомів:

– приготування до стрільби;

– виконання стрільби (пострілу);

– припинення стрільби.

Правила стрільби – це комплекс обґрунтованих положень, закріплених посібниками зі стрілецької справи, точне дотримання яких, у поєднанні з прийомами стрільби, забезпечує виконання бойових завдань.

Правила містять у собі: порядок спостереження у бою, оцінку і вибір цілі, визначення відстані до неї, порядок вибору установки прицілу і точки прицілювання при стрільбі у різноманітні цілі за сприятливих та несприятливих метеорологічних умов, порядок вибору режиму вогню та моменту його відкриття, ведення спостереження за результатами стрільби та її коректування.

Прийоми і правила стрільби перебувають у взаємному зв’язку, тому вивчення та правильне використання їх дозволяє досягати високих показників при стрільбі.

Прийоми стрільби з автомата

Стрільба з автомата складається з виконання таких прийомів:

Кожен автоматник, керуючись загальними правилами виконання прийомів стрільби і враховуючи свої індивідуальні особливості, повинен відпрацювати і застосовувати найбільш вигідне і стійке положення для стрільби, домагаючись одноманітного положення голови, корпусу, рук і ніг.

Приготування до стрільби. Тому, що стрільба виконується системою “стрілець – зброя”, то прийом приготування до стрільби складається з приготування до стрільби стрільця (прийняття ним положення для стрільби) та приготування до стрільби зброї (заряджання її).

Залежно від умов місцевості та вогню супротивника, автоматник при діях у пішому порядку та веденні вогню з місця, може приймати самостійно або за командою, такі положення для стрільби: стоячи, з коліна або лежачи.

Для прийняття положення для стрільби лежачи (рис. 5.1), якщо автомат у положенні “на ремінь”, треба просунути праву руку по ременю трохи вгору і, знімаючи автомат з плеча, підхопити його лівою рукою за спускову скобу та ствольну коробку, потім взяти автомат правою рукою за ствольну накладку і цівку дуловою частиною вперед.

Рис. 5.1. Прийняття положення для стрільби лежачи

Одночасно зробити повний крок правою ногою вперед і трохи праворуч.
Нахиляючись вперед, опуститися на ліве коліно і поставити ліву руку на землю поперед себе пальцями праворуч, потім, опираючись послідовно на стегно лівої ноги і передпліччя лівої руки, лягти на лівий бік і швидко повернутися на живіт, розкинути ноги трохи в боки носками назовні; автомат при цьому покласти на долоню лівої руки.

Для прийняття положення для стрільби з коліна потрібно: взяти автомат
у праву руку за ствольну накладку і цівку дуловою частиною вперед, одночасно з цим, відставивши праву ногу назад, опуститися на праве коліно і присісти на каблук; гомілка лівої ноги при цьому повинна залишитися у вертикальному положенні, а стегна повинні бути під кутом приблизно 90°; перекласти автомат цівкою в ліву руку, направивши його в бік цілі.

Для прийняття положення для стрільби стоячи потрібно повернутися
півоберта праворуч відносно напрямку на ціль і, не приставляючи лівої ноги, відставити її ліворуч приблизно на ширину плечей так, щоб зручно було автоматнику, при цьому розподілити вагу тіла рівномірно на обидві ноги. Одночасно подати праву руку за ременем трохи вгору, зняти автомат з плеча, підхопити його лівою рукою знизу за цівку і ствольну накладку і енергійно подати дуловою частиною вперед, в бік цілі.

Для заряджання автомата потрібно:

– приєднати до автомата споряджений магазин (якщо він не був приєдна-ним). Для безпомилкового приєднання магазина піднесіть його подавачем угору до автомата так, щоб великий палець знаходився на передній частині спускової скоби. В цьому випадку магазин буде знаходитись під вікном ствольної коробки. Залишається ввести верхню передню частину магазина у вікно ствольної коробки і повернути його на себе до клацання;

– зняти автомат із запобіжника (перевести перевідник у нижнє положення і поставити на необхідний вид вогню);

– енергійно відвести за рукоятку затворну раму назад до упору і відпустити її не супроводжуючи (дослати патрон у патронник);

– поставити автомат на запобіжник (перевести перевідник у крайнє верхнє положення), якщо не потрібно негайно відкривати вогонь або не було подано команди “Вогонь”. Обхопити правою рукою пістолетну рукоятку, при цьому вказівний палець на спусковий гачок не накладати (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Положення для стрільби лежачи після заряджання автомата

Для спорядження магазина патронами (рис. 5.3) потрібно взяти магазин у ліву руку горловиною угору і випуклою стороною від себе, а у праву руку – патрони кулями до мізинця так, щоб дно гільзи було трохи вище рівня вели-кого і вказівного пальців. Утримуючи магазин з невеликим нахилом донизу,
вкладати патрони по одному на подавач (попередній патрон), дном гільзи до задньої стінки магазина, та натисканням великого пальця лівої руки заводити
їх під загини бокових стінок і просувати до задньої стінки магазина.

Рис. 5.3. Спорядження магазина патронами

Для спорядження магазина патронами з обойми (рис. 5.4) необхідно: взя-
ти магазин у ліву руку, правою рукою приєднати до нього перехідник так,
щоб його загини увійшли у відповідні пази на горловині магазина; тримаючи
магазин у лівій руці, правою рукою вставити обойму з патронами у перехід-
ник, при цьому патрони повинні бути спрямовані кулями вгору; натискаючи
вказівним пальцем правої руки на корпус гільзи верхнього патрона (біля дна) і пропускаючи обойму між середнім і вказівним пальцями, утопити патрони в
магазин; вийняти з перехідника порожню обойму, вставити нову обойму з
патронами і доспорядити магазин; зняти з магазина перехідник. Використання обойми прискорює спорядження магазина патронами.

Рис. 5.4. Спорядження магазина Рис. 5.5. Спорядження обойми

патронами з обойми: 1 – магазин; патронами: а – за допомогою

2 – перехідник; 3 – обойма; 4 – патрони перехідника; б – без перехідника

Для спорядження обойми патронами вставити її в перехідник так, щоб вона увійшла у пази перехідника й уперлася в його упор. Тримаючи обойму з надітим перехідником у лівій руці, правою рукою, утримуючи патрон за кулю і верхню частину гільзи трьома пальцями ( великим, вказівним і середнім), вставити його в пази обойми (рис. 5.5, а).

Обойму можна споряджати патронами і без перехідника; для цього взяти в ліву руку обойму, а в праву патрон; натиснувши на зачіп пружини, вставити
кулю між обоймою і пружиною (утопити зачіп); вставити патрони в пази обойми (рис. 5.5, б); вийняти кулю патрона з-під пружини обойми.

Виконання стрільби (пострілу). Вогонь із автомата ведеться за командами або самостійно залежно від завдання та обстановки.

У команді на відкриття вогню вказується: кому стріляти, ціль, приціл (цілик), вид вогню та точка прицілювання. Наприклад: “Рядовий Петренко, прямо – спостерігач, п’ять, короткими, під ціль – ВОГОНЬ”.

При стрільбі у цілі на відстанях до 400 м приціл і точка прицілювання
можуть не вказуватися. Наприклад: “Автоматнику, орієнтир 1, піхота супротивника, короткими – ВОГОНЬ”. За цією командою автоматник веде вогонь з прицілом 4 або “П”, а точку прицілювання вибирає самостійно.

Виконання стрільби (пострілу) складається з таких дій:

– установлення прицілу;

– установлення перевідника на потрібний вид вогню;

– прикладки;

– прицілювання;

– спускання курка (натискання на спусковий гачок);

– утримання автомата при стрільбі.

Для установлення прицілу (рис. 5.6) потрібно, наблизивши автомат до себе, великим і вказівним пальцями правої руки стиснути защіпку хомутика і пересунути хомутик до суміщення його переднього зрізу з рискою (насічкою) під відповідною цифрою на прицільній планці.

Для установлення перевідника на потрібний вид вогню (рис. 5.7) треба, натиснувши великим пальцем правої руки на виступ перевідника одночасно від ствольної коробки та донизу, повернути його униз:

– до першого клацання – для ведення автоматичного вогню (АВ);

– до другого клацання – для ведення одиночного вогню (ОД).

Рис. 5.6. Установлення Рис. 5.7. Установлення перевідника на потрібний
прицілу вид вогню: а – автоматичний (АВ); б – одиночний (ОД)

Для прикладання автомата потрібно: винести зброю вперед у напрямку цілі; спостерігаючи за ціллю, приставити приклад до плеча таким чином, щоб відчувати щільне прилягання до плеча всього затильника; нахилити голову трохи вперед і, не напружуючи шиї, притиснути щоку до приклада.

При стрільбі лежачи особливу увагу звертайте на правильне положення
ніг і тулуба. Прямі ноги повільно, без напруги розміщуйте на ширину плечей,
ступні розгорніть назовні, а п’ятки щільно притисніть до землі.

Для надання зброї найбільшої стійкості і зручності при стрільбі необхідно, щоб кут між віссю корпуса стрільця і повздовжньою віссю автомата складав приблизно 15–25° (рис. 5.8). Величина цього кута зале-жить від довжини рук. Якщо руки короткі, то корпус доцільно розташовувати під більшим кутом до площини стрільби, а якщо довгі – під меншим. Ні в якому разі не слід згинати корпус у попереку, бо це призведе до надмірного напруження м’язів і до зниження влучності стрільби.

Приклад автомата повинен торкатися плеча всією площиною затильника. Якщо він буде упиратися у плече верхнім (тупим) кутом (низьке прикладання), то кулі при стрільбі, як правило, будуть відхилятися донизу, а при упиранні нижнім (гострим) кутом (високе прикладання) – угору. Щоб перевірити правильність прикладання приклада, треба відвести праву руку вбік на висоту плеча. Якщо приклад притиснутий неправильно, то він висковзне униз або вгору. При правильному прикладанні (рис. 5.9) приклад повинен залишитися на місці.

Рис. 5.9. Перевірка правильності Рис. 5.10. Утримання автомата

прикладання при стрільбі лежачи

Автомат слід класти цівкою на долоню біля основи великого пальця, при цьому пальцями без особливих зусиль утримувати цівку за бокові площини, кисть лівої руки не напружувати. Не слід класти зброю цівкою на пальці лівої руки і сильно стискати її. Лікоть правої руки трохи відвести вбік, а кистю цієї руки без зусиль утримувати автомат за пістолетну рукоятку, вказівний палець правої руки витягнути вздовж спускової скоби і на спусковий гачок не накладати.

Після закінчення перевірки правильності прикладання слід звернути увагу на те, щоб лікті обох рук твердо впиралися у землю. При правильному прикладанні відстань між ліктями по перпендикуляру до площини стрільби повинна бути 8–12 см, а відстань ліктів один від одного – приблизно ширина плечей (рис. 5.11). Щоб знайти правильне місце для постановки ліктя правої руки, необхідно лівою рукою притиснути затильник приклада до плеча і, утримуючи автомат у цьому положенні, підняти лікоть правої руки у горизонтальне положення, а потім повільно опустити його на землю і залишити у тому місці, де він опустився.

Якщо ви відчуєте, що знаходитесь у напруженому (не природному) стані, а зброя увесь час “тягне” кудись у бік від цілі, перевірте ще раз правильність прикладання. Після закінчення прикладання зброя повинна бути спрямована у ціль. Якщо вона дивиться в бік від цілі, то слід спрямувати її у ціль за рахунок переміщенням тулубу праворуч, ліворуч, вперед або назад. Не можна після приготування та прикладання направляти зброю в ціль нахилом або переміщенням Рис. 5.11. Положення положення рук.

рук при стрільбі Для перевірки зробіть декілька вдихів та видихів.

Якщо при диханні зброя переміщується вздовж цілі вертикально, це означає, що положення для стрільби знайдене правильно.

Прицілювання складається з декількох елементів: вирівнювання мушки у прорізі прицілу по вертикалі та горизонталі (взяття рівної мушки) з одночасною перевіркою правильності її положення, підведення мушки до точки прицілювання та утримання її у цьому положенні.

Перед прицілюванням перевірте, яке око у вас ведуче, тобто, яким оком вам краще видно ціль під час прицілювання. Для цього візьміть аркуш паперу розміром 15×20 см і зробіть у ньому круглий отвір діаметром 2,5–3 см. Потім, утримуючи голову нерухомо, а аркуш – вертикально у витягнутій руці, дивіться обома очима крізь отвір на мішень, закріплену на світлому фоні. Далі, почергово заплющуючи праве та ліве око, слідкуйте за мішенню. Припустимо, що ви заплющили ліве око. Мішень була видна. Заплющили праве – вона сховалась за папером. Це свідчить, що ведуче око – праве. Після цього потренуйтеся в заплющуванні неведучого ока. Якщо прицілювання із заплющеним (неведучим) оком ускладнено, прицілюйтесь з відкритими обома очима.

Око не може однаково чітко бачити проріз цілика, мушку та ціль, які знаходяться на різній відстані. Якщо чітко бачите мушку, то проріз цілика та мішень будуть здаватися розпливчатими; якщо зосередите зір на мішені, розпливуться мушка і проріз. Тому при прицілюванні намагайтесь бачити чітко один з цих трьох предметів. Досвідчені стрільці вибирають мушку (рівну мушку).

Прицілюйтесь у всіх випадках однаково, намагайтесь не допускати коли-вань зброї та слідкуйте за правильним положенням мушки у прорізі прицілу.

Для прицілювання треба заплющити ліве око (якщо у вас праве око ведуче), а правим дивіться через проріз прицілу на мушку так, щоб мушка була посередині прорізу, а вершина її була на рівні з верхніми краями гривки прицільної планки. Таке положення називають “рівною мушкою” (рис. 5.12).

Затримуючи дихання на видиху, переміщенням ліктів, а якщо потрібно, корпуса і ніг (тулуба), підвести рівну мушку до точки прицілювання. Під час прицілювання необхідно стежити за тим, щоб гривка прицільної планки займала горизонтальне положення. Рис. 5.12. Рівна мушка

Для спуску курка (натискання на спусковий

гачок) потрібно: міцно утримуючи автомат і затримавши дихання, покласти вказівний палець правої руки першим суглобом на спусковий гачок і почати плавно та рівномірно, протягом 8–12 с, натискати на спусковий гачок прямо назад, доки курок непомітно для автоматника не спуститься з бойового зводу, тобто доки не відбудеться постріл (рис. 5.13). Якщо при цьому рівна мушка значно відхилилась від точки прицілювання, то потрібно, не підсилюючи і не послаблюючи тиску на спусковий гачок, відновити наведення і знову посилити тиск на спусковий гачок. При натисканні на спусковий гачок не слід придавати значення легким коливанням рівної мушки біля точки прицілювання. Намагання дотиснути спусковий гачок у момент найкращого збігу рівної мушки з точкою прицілювання, як правило, призводить до смикання спускового гачка і, як наслідок, до невлучного пострілу.

Якщо автоматник, натискаючи на спусковий гачок, відчує, що він не може більше затримувати дихання, потрібно, не підсилюючи і не послаблюючи натискання на спусковий гачок, відновити дихання і, знову затримавши його на видиху, уточнити прицілювання і продовжити натискання на спусковий гачок.

спусковий гачок: Після кожної черги (пострілу) швидко

а – вид зверху; б – вид знизу відновлювати правильність прицілювання.

При стрільбі безперервним вогнем у

широку ціль плавно переміщувати рівну мушку з одного флангу цілі до іншого.

Припинення стрільби буває повним і тимчасовим.

Для тимчасового припинення стрільби подається команда“Стій”, а при стрільбі у русі –“Припинити вогонь”. За цими командами автоматник при-пиняє натискання на спусковий гачок, ставить автомат на запобіжник і, якщо необхідно, замінює магазин.

Для повного припинення стрільби після команди “Стій” чи “Припинити вогонь” подається команда “Розряджай”. За цією командою автоматник ставить автомат на запобіжник, відтягує хомутик назад, установлюючи приціл на “П”, розряджає автомат. При стрільбі з положення лежачи опускає задню частину ствольної коробки на землю, а дулову частину автомата кладе на передпліччя лівої руки (рис. 5.14) і далі діє відповідно до обставин.

Для розряджання автомата необхідно:

– відокремити магазин;

– зняти автомат із запобіжника;

– нахиливши автомат праворуч; повіль-но, відвести затворну раму за рукоятку назад; витягнути патрон із патронника і

Рис. 5.14. Положення автомата відпустити затворну раму;

після припинення стрільби – натиснути на спусковий гачок (спус-

тити курок з бойового зводу);

– поставити автомат на запобіжник, взяти його “на ремінь” – якщо стрільба виконувалась із положення стоячи, або покласти на землю – якщо стрільба виконувалась із положення лежачи;

– вийняти патрони з магазина і приєднати його до автомата;

– підібрати патрон, який був витягнутий із патронника (якщо він випав).

Для виймання патронів із магазина (рис. 5.15) потрібно взяти магазин у ліву руку горловиною угору, опорним виступом до себе, правою рукою за допомогою патрона, пересуваючи патрони по одному від себе, розрядити магазин.

Після закінчення стрільби (розряджання автомата), якщо потрібно, командир (керівник стрільби) подає команду: “Зброю – до огляду”. За цією командою, якщо стрілець находиться у положенні лежачи, потрібно (рис. 5.16):

– від’єднати магазин, оглянути його і покласти біля автомату випуклою частиною назовні, а горловиною до себе;

– зняти автомат із запобіжника, відвести за рукоятку затворну раму назад і, утримуючи її, повернути автомат трохи ліворуч;

– після огляду командиром (керівником стрільби) патронника і магазина відпустити затворну раму вперед та спустити курок з бойового зводу (натиснути на спусковий гачок);

– поставити автомат на запобіжник і приєднати до нього магазин.

Рис. 5.16. Дії за командою Рис. 5.17. Дії за командою “Встати”

“Зброю – до огляду”

Для того, щоб піднятися (рис. 5.17), потрібно:

– підтягнути обидві руки на рівень грудей, утримуючи автомат правою рукою за цівку і ствольну накладку, одночасно з цими діями звести обидві ноги разом;

– різко випрямляючи руки, відірвати груди від землі і винести праву (ліву) ногу вперед;

– швидко піднятися і взяти автомат у положення “на ремінь”.

Читайте також:

1. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
2. Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження.
3. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
4. Види та прийоми пам’яті. Розвиток професійної пам’яті
5. Види, форми, прийоми розумової діяльності
6. Види, форми, прийоми розумової діяльності
7. Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
8. Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу
9. Дайте визначення поняттям «елевація» і «балон». Які методи і прийоми використовуються для розвитку елевації і балона в процесі освоєння великих стрибків?
10. Додаткові методичні прийоми вивчення вищої нервової діяльності.
11. Допоміжні прийоми погладжування
12. Допоміжні прийоми розминання

Переглядів: 4051