– уміло вести вогонь по різноманітних цілях та за різних умов бойових обставин як удень, так і вночі; для ураження групових і найбільш важливих одиночних цілей застосовувати зосереджений вогонь;
– спостерігати за результатами вогню та вміло його коректувати;
– стежити за витратою патронів у бою та вживати заходи щодо своєчасного їх поповнення.
Спостереження за полем бою та цілевказування
Спостереження ведеться з метою своєчасного виявлення розташування і дій супротивника. Крім того, в бою необхідно спостерігати за сигналами і знаками командира та за результатами свого вогню. Якщо немає особливих вказівок командира, військовослужбовці ведуть спостереження в зазначено-му їм секторі обстрілу.
Вибір цілі
Для автоматів найбільш характерними є живі цілі – обслуга кулеметів і гармат, групи стрільців або окремі фігури, які ведуть вогонь з різних положень, а також жива сила на автомобілях, мотоциклах і т.п. Крім того, з автоматів вогонь ведеться і в повітряні цілі. Цілі на полі бою можуть бути нерухомими, рухомими і такими, що з’являються на обмежений час.
Якщо ціль для ураження не зазначена командиром, то в першу чергу необхідно уражати найнебезпечніші та найважливіші цілі, наприклад: обслугу кулеметів і гармат, командирів і спостерігачів супротивника. З двох однакових за важливістю цілей вибирати для обстрілу найближчу і найбільш уразливу.