Вибір прицілу, точки прицілювання та цілика

Підготовка даних для стрільби зі стрілецької зброї включає визначення установки прицілу, цілика, точки прицілювання з урахуванням необхідних поправок на метеорологічні умови стрільби, головним чином на боковий вітер та рух цілі. Причому внесення поправок на умови стрільби, як правило, проводиться без використання таблиць стрільби, за польовими (мнемонічними) правилами, які військовослужбовці повинні знати напам'ять і вміти застосовувати на практиці.

Даними для вибору прицілу і точки прицілювання є дальність до цілі.

При стрільбі на дальності до 400 м треба установлювати приціл 4 або “П”, прицілюючись у нижній край цілі чи в середину, якщо ціль висока (рис. 5.18, а, б).

При стрільбі на дальності понад 400м приціл установлюється відповідно до цієї дальності, округленої до сотень метрів. За точку прицілювання, як правило, береться середина цілі (рис. 5.18, в, г)

Рис. 5.18. Вибір точки прицілювання залежно від дальності до цілі

та її розмірів: а, в – у грудну фігуру; б, г – у ростову фігуру

Якщо умови обстановки не дозволяють змінювати установку прицілу залежно від дальності до цілі, то в межах дальності прямого пострілу необхідно установити приціл “П” і прицілюватися у нижній край цілі.

Нормальними зовнішніми умовами стрільби вважаються температура повітря +15 °С, відсутність вітру та підвищення місцевості над рівнем моря.

У посібниках (настановах) зі стрілецької справи величини поправок даються для середніх умов стрільби: помірному вітрі (4–6 м/с), що віє під кутом 90° до площини стрільби, та швидкості руху цілі 3 м/с (приблизно 10 км/год) – у фігури, що біжать. У реальних умовах на полі бою швидкість і напрямок вітру, як і швидкість руху цілі, визначаються на око. Тому поправки можна враховувати за так званими мнемонічними правилами, зручними для запам’ятовування такими, що дають достатню для практики точність підготовки вихідних даних для стрільби.

Швидкість вітру визначається з достатньою точністю за простими ознаками: при слабкому вітрі (2–3 м/с) носова хусточка і прапор трохи колишуться і ледь розвіваються; при помірному вітрі (4–6 м/с) прапор і хусточка тримаються розгорнутими; при сильному вітрі (8–12 м/с) прапор із шумом тріпоче, а хусточка виривається з рук і т.д.

Бічний вітер значно впливає на політ кулі, відхиляючи її в бік. Величина відхилення кулі залежить від швидкості і напрямку бічного вітру і дальності до цілі. Чим сильніше бічний вітер, чим ближче до 90° кут, під яким він віє, і чим далі ціль, тим на більшу величину під його дією відхилиться куля в бік від площини стрільби. У зв'язку з цим необхідно вносити поправку на бічний вітер. Вона враховується при стрільбі з автомата виносом точки прицілювання у фігурах цілі або метрах. Розрахунок звичайно роблять у величинах найбільш типової цілі – фігурах людини (завширшки 0,5 м). Результат легко перерахувати у фігури інших цілей.Поправки на бічний вітер беруться у той бік, звідки віє вітер, тобто назустріч йому.

При бічному помірному вітрі (4–6 м/с), що віє під кутом 90° до площини стрільби, для стрілецької зброї під гвинтівковий патрон і патрони калібру 5,45-мм мнемонічні правила такі:

– до600м – вітер відносить кулю так, як від прицілу відняти два і поділити все на два, або ППв = (Пр–2)/2, де ППв – поправка на вітер у фігурах людини; Пр – приціл, що відповідає дальності до цілі;

– 700–800м – вітер відносить кулю так, як до прицілу додати два і поділити все на два, або ППв = (Пр+2)/2;

– 800–1000м – вітер відносить кулю рівно на приціл, або ППв = Пр.

У наведених і наступних правилах під словом «приціл» треба розуміти відстань до цілі у сотнях метрів, наприклад: 525 м = 5 сотен = Пр 5.

В усіх випадках величина бічних відхилень куль прямо пропорційна швидкості вітру. Тому при сильному вітрі (швидкість 8 м/с) поправки треба брати вдвічі більшими ніж табличні, а при слабкому вітрі (швидкість 2 м/с) – вдвічі меншими.

Вітер, що віє під гострим кутом до площини стрільби, буде викликати відхилення куль приблизно в два рази менші, ніж при розрахунку для бічного вітру, що віє під прямим кутом до напрямку стрільби.

Відлік фігур при виносі точки прицілювання треба робити від середини цілі, а не від її краю, тому що величини відхилень куль по бічному напрямку розраховувалися від середини фігури.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правила стрільби з автомата	\|	Вибір моменту для відкриття вогню

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.