Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Класифікація та номенклатура неорганічних сполук

Речовини за складом поділяються на прості та складні. Серед простих речовин розрізняють метали та неметали. Складні речовини поділяються на органічні та неорганічні. До органічних сполук відносять сполуки карбону, крім оксидів карбону, карбонатної (вугільної) кислоти, солей карбонатної кислоти та сполук карбону з металами (карбідів). До неорганічних сполук відносять сполуки всіх інших елементів. Вони поділяються на такі основні класи: оксиди, основи, кислоти та солі.

Оксидами називаються речовини, що складаються з двох елементів, одним з яких є оксиген зі ступенем окиснення –2. Назва оксиду складається зі слова «оксид» та назви елемента. Після назви елемента, який має змінну ступінь окиснення, вказується його ступінь окиснення. Наприклад, NO – оксид нітрогену(ІІ), N2O- оксид нітрогену(І). Оксиди поділяються на солетворні та несолетворні. Оксиди, які не утворюють солей, називаются, несолетворними (NO, N2O, CO). Солетворні оксиди поділяються на основні, кислотнітаамфотерні.

Основні оксиди – це оксиди, яким відповідають їх гідрати – основи. До основних оксидів відносяться оксиди лужних, лужноземельних, а також інших металів у нижчих ступенях окиснення. Вони реагують з кислотними оксидами, кислотами та амфотерними основами і оксидами з утворенням солей:

CaO + CO2 = CaCO3; K2O + 2HCl = 2KCl + H2O;

Na2O + Al2O3 = 2NaAlO2.

Оксиди лужних і лужно-земельних металів утворюють з водою основи (луги):

K2O + H2O = 2KOH; CaO + H2O = Ca(OH)2.

Кислотні оксиди – це оксиди, яким відповідають їх гідрати – кислоти. Більшість кислотних оксидів взаємодіють з водою з утворенням кислот:

SO3 + H2O = H2SO4; 2NO2 + H2O = HNO2 + HNO3.

З лугами кислотні оксиди утворють сіль і воду:

SiO2 + 2KOH = K2SiO3 + H2O.

З основними та амфотерними оксидами кислотні оксиди утворюють солі:

P2O5 + 3CaO = Ca3 (PO4)2; P2O5 + Al2O3 = 2AlPO4.

Амфотерними називаються оксиди, які, залежно від умов, виявляють властивості основних або кислотних оксидів. До амфотерних належать оксиди деяких металів головних підгруп (Be, Al), а також оксиди багатьох металів побічних підгруп періодичної системи елементів у проміжних ступенях окиснення ( MnO2, Fe2O3, ZnO ).

Якщо в сполуках з іншими елементами оксиген має ступінь окиснення –1, то такі сполуки називаються пероксидами, а якщо –1/2, то – супероксидами. Найбільш відомий пероксид – пероксид гідрогену Н2O2.

Основами називають сполуки, які складаються з атома металу та гідроксигруп ОН.Носієм основних властивостей є гідроксигрупа. Основи також називають гідроксидами. Назви гідроксидів складаються зі слова «гідроксид» і назви елемента з указанням ступені окиснення елемента (якщо елемент може мати різні ступені окиснення). Наприклад, Cu(OH)2 – гідроксид купруму (ІІ), Fe(OH)3 – гідроксид феруму (ІІІ). Основи реагують зі своєю хімічною протилежністю – кислотами – з утворенням солі та води. Такі реакції називаються реакціями нейтралізації:

КОН + HCl = KCl + H2O.

Основи також реагують з кислотними та амфотерними оксидами:

Ca(OH)2 + CO2 = СаСО3 + Н2О, 2КОН + Сr2O3 = 2KCrO2 + H2O.

Сильні основи (луги) реагують з амфотерними гідроксидами:

NaOH + Al(OH)3 = Na[Al(OH)4].

Кислотами називаються сполуки, до складу яких входять атоми водню, здатні заміщуватися атомами металів. Носієм кислотних властивостей є іон водню Н+. Хімічною протилежністю кислот є основи, з якими вони реагують, утворюючи сіль і воду:

2НCl + Cu(OH)2 = CuCl2 + 2H2O.

Кислоти взаємодіють з основними та амфотерними оксидами:

2HNO3 + CaO = Ca(NO3)2 + H2O, ZnO + 2HCl+ = ZnCl2 + H2O.

Характерною особливістю кислот є здатність їх реагувати з металами:

Fe +2HBr = FeBr2 + H2,­, Cu + 4HNO3(конц) = Cu(NO3)2 +2NO2­ + 2H2O.

Нижче наведені формули і систематичні назви деяких кислот та їх солей (кислотних залишків).

 

Інколи використовують тривіальні (неноменклатурні) назви кислот. Наприклад, H2SO4 – сірчана кислота, НNО3 – азотна кислота, НС1 – соляна кислота.

 

Таблиця 1

Формула Назва кислоти Назва солі Формула Назва кислоти Назва солі
H2SO4 сульфатна сульфат Н23 сульфітна сульфіт
НNО3 нітратна нітрат НNО2 нітритна нітрит
Н3РО4 ортофосфатна ортофосфат НРО3 метафосфатна метафосфат
Н3РО3 фосфітна фосфіт Н2SіО3 метасилікатна метасилікат
Н4SіО4 ортосилікатна ортосилікат Н2СО3 карбонатна карбонат
СН3СООН ацетатна ацетат НF фторидна фторид
НСl хлоридна хлорид НВr бромідна бромід
НІ іодідна іодід Н2S сульфідна сульфід

 

Проміжними за властивостями між кислотами та основами є амфотерні гідроксиди. Їх властивості залежать від умов, тобто від природи другого компонента, який бере участь у кислотно-основній взаємодії:

Al(OH)3 + 3HCl = AlCl3 + 3H2O , Al(OH)3 + KOH = K[Al(OH)4].

Солі – це продукти повного або часткового заміщення водню кислоти металом, або продукти обміну гідроксигрупи гідроксидів металів на кислотні залишки кислот. Солі бувають середні, кислі та основні. Кислі солі мають у складі атоми гідрогену, а основні – гідроксигрупи (КНСО3,, Аl(OH)2Cl). Солі утворюються за реакцією кислот і основ. В залежності від співвідношення реагентів можуть, утворюватися такі різновиди солей:

3H2SO4 + 2Al(OH)3 = Al2(SO4)3 + 6H2O,

H2SO4 + Al(OH)3 = Al(OH)SO4 + 2H2O,

3H2SO4 + Al(OH)3 = Al(HSO4)3 + 3H2O,

під час реакцій утворюються сульфат алюмінію, сульфат гідроксиалюмінію та гідрогенсульфат алюмінію відповідно.

Назви солей складаються з назви кислотного залишку (табл. 1) та назви металу з указанням ступені окиснення (якщо метал має змінні ступені окиснення). Наприклад, Al2(SO4)3 – сульфат алюмінію, Сr2(SO4)3 – сульфат хрому (ІІІ). У назвах кислих солей до назви аніона додають числівник (крім випадку одиниці), що відповідає числу атомів Гідрогену в молекулі, і слово “гідроген”. Наприклад, КНСО3 – гідрогенкарбонат калію, КН2РО4– дигідрогенфосфат калію. Аналогічно складаються назви основних солей. Наприклад, Bi(OН)2 3 – нітрат дигідроксобісмуту (ІІІ).

Крім основних чотирьох класів неорганічних сполук, відомо ще декілька класів сполук, які будуть розглянуті далі.

 

Приклад 39.

Дати назву таким сполукам: K3PO4, K2HPO4, Al(OH)2Cl, SO2, PCl3, Al(OH)3,. До якого класу сполук відносяться ці речовини.

Розв'язання.

K3PO4, – (орто)фосфат калію – сіль, K2HPO4гідрогенфосфат калію – кисла сіль, Al(OH)2Cl – дигідроксид хлорид алюмінію – основна сіль, SO2оксид сульфуру (IV) – оксид, PCl3хлорид фосфору (III), Al(OH)3гідроксид алюмінію – основа.

 

Запитання до самоконтролю

1. Які речовини називаються простими, а які складними?

2. Які речовини відносятся до органічних, а які до неорганічних?

3. Перерахуйте основні класи неорганічних сполук?

4. Які типи оксидів вам відомі?

5. Що таке пероксиди і супероксиди?

6. Які типи солей вам відомі?

7. Як уворюються назви солей, основ і оксидів?

8. Назвить максимально можливу кількість кислот і запишить іх формули.

 

 


Читайте також:

  1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  2. V. Класифікація і внесення поправок
  3. V. Класифікація рахунків
  4. VIII. Реакції, в результаті яких утворюються високомолекулярні сполуки
  5. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  7. Азоновмістні органічні сполуки.
  8. Азосполуки
  9. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
  10. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
  11. Ароматичні сполуки і фітонциди
  12. АТОМНО-МОЛЕКУЛЯРНЕ ВЧЕННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Загальна характеристика металів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.