Більшість хімічних елементів є металами. Межа між металами та неметалами проходить в періодичній системі по елементах: Be-Al-Ge-Sb-Po. S і р – елементи, які знаходяться ліворуч від діагоналі, є металами, праворуч від діагоналі – неметалами. Всі d i f – елементи відносяться до металів. Деякі елементи за властивостями займають проміжне положення між двома групами елементів. Тому поділ елементів на метали та неметали деякою мірою є умовним.
З точки зору хімії, метали - це елементи, здатні легко віддавати свої валентні електрони. Кількісно здатність елементів до віддання електронів виражається енергією іонізації. Метали, на відміну від неметалів, не можуть приєднувати електрони. Також металічні властивості можна кількісно характеризувати електронегативністю. Метали мають невеликі електронегативності (менше 2.0), неметали – великі (більше 2,0).
В періодичній системі металічні властивості збільшуються в групах зверху донизу, в періодах – з кінця до початку. З усіх елементів найбільшою мірою металічні властивості проявляє францій.
Для металів характерні деякі загальні фізичні властивості: високі тепло – та електропровідність (найкращі провідники Ag, Au), здатність до пластичної деформації(висока ковкість). Усі метали, за вийнятком меркурію, тверді речовини. Загальні фізичні властивості металів зумовлені тим, що в металах здійснюється металічний зв’язок. У металах невелика кількість електронів одночасно з’єднує велику кількість ядер, а самі електрони можуть вільно переміщуватись у металах, отже, у металах має місце сильно делокалізований хімічний зв'язок.
За густиною метали поділяють на легкі (густина менше ніж 5000 кг/м3) і важкі (густина більше ніж 5000 кг/м3).