Елементоорганічні сполуки та їх пожежонебезпечність
Метали з органічними сполуками утворюють металоорганічні сполуки з сильно полярними зв’язками. Вони нелеткі й нерозчинні в органічних розчинниках.
Більшість елементорганічних сполук можна одержати в результаті реакцій елементів з галогеноалканами:
Таким чином реагує з галогенпохідними велика кількість елементів. Цей засіб найчастіше застосовується для отримання магнійорганічних сполук (реактивів Гриньяра) й літійалканів.
Металоорганічні сполуки відрізняються дуже великою реакційною здатністю, деякі з них на повітрі самозаймаються.
Для металоорганічних сполук характерні реакції зі сполуками, які мають активний гідроген:
СН3MgJ + HA ® CH4 + J – Mg – A.
Наприклад:
СН3MgJ + H2O ® CH4 + Mg(OH)J
СН3MgJ + H2N – R ® CH4 + R – NH – MgJ .
Диоксид вуглецю легко приєднує металоорганічні сполуки з утворенням карбонових кислот:
За невеликим винятком, металоорганічні сполуки токсичні для людей та тварин. Токсичність залежить від природи елемента й будови сполуки. Найбільш токсичні сполуки арсену, стибію, меркурію.
Найбільш активні, з хімічної точки зору, елементоорганічні сполуки натрію, літію, калію. Вони розкладаються без плавлення при нагріванні, на повітрі самозаймаються .
Розглянувши хімічні властивості елементоорганічних сполук, можна зробити висновок, що ці сполуки не можна гасити водою, а також диоксидом карбону.
Запитання для самоконтролю.
1. Які функціональні групи відповідають: а) нітросполукам, б) амінам?
2. Що таке реакція нітрування?
3. Який кінцевий продукт відновлення нітросполук?
4. Чому аміни проявляють основні властивості?
5. Що таке білки? Яке вони мають значення?
6. Які нітрогенвмісні сполуки вибухонебезпечні?
7. Які сполуки назвають елементоорганічними?
8. У чому складність гасіння елементоорганічних сполук?