Неметали утворюють водневі сполуки згідно з місцем елементів у періодичній системі та відповідно до їх електронегативності. У цих сполуках елементи-неметали мають негативний ступінь окиснення, що видно з таблиці 4. У молекулах гідрогеновмісних сполук зв'язок Н-Е – ковалентний полярний. Полярність зв'язку залежить від електронегативності елемента й закономірно змінюється в періодах і групах, як видно з таблиці 14. Кристалічні ґратки цих сполук молекулярні. Тому всі вони за звичайних умов-гази з низькими температурами плавлення, крім води. Молекули водневих сполук мають різну термічну стійкість. У групах вона зменшується, бо збільшується довжина зв'язку (розміри атомів збільшуються) й відповідно зменшується енергія (міцність) зв'язку. Ось чому, наприклад, молекули води розкладаються на водень і кисень під дією електричного струму, а молекули гідроген селеніду й гідроген телуриду розпадаються на відповідні елементи вже при несильному нагріванні без доступу повітря.
Вам відомо, що водневі сполуки розчиняються у воді, але по різному.
У чому ж причина різної розчинності водневих сполук? Звернемося до електронної будови молекул водневих сполук другого періоду:
З формул видно, що лише в молекулі метану всі ковалентні зв'язки насичені. В молекулах інших речовин є вільні електронні пари, які зумовлюють полярність молекул і сприяють донорно-акцепторній взаємодії з протоном води. Саме тому метан практично не розчинний, а аміак і Гідроген фторид добре розчинні у воді.