• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Камеральна та безвиїзна документальна перевірка.

Камеральна перевірка проводиться уповноваженими посадовими особами органу ДПС згідно зі службовими обов`язками без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС ії зміст полягає у встановленні правильності обчислення сум податків, зборів і податкових платежів, заповнення відповідних форм звітності, незалежно від способу їх подачі та перевірці їх взаємозв`язку.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова [1].

Існує нормативно затверджена методика проведення камеральної перевірки, згідно з якої перевірка складається з декількох етапів.

Основними етапами камеральної перевірки є:

1) візуальна перевірка правильності оформлення документів податкової звітності (повноти та чіткості заповнення всіх необхідних реквізитів тощо);

перевірка своєчасності представлення податкової звітності; перевірка обгрунтованості застосування платником ставок податку й пільг, їх відповідності чинному законодавству; перевірка правильності арифметичного підрахунку підсумкових сум податків, що підлягають сплаті до бюджету; перевірка правильності обчислення бази оподаткування.

Слід зазначити, що обов`язок платника щодо подання податкової звітності не може вважатися виконаним за умов неможливості ідентифікувати подані документи, а саме:

а) за відсутності у документах будь-якого з обов`язкових реквізитів, передбачених нормативними правовими актами;

б) при нечіткому заповненні окремих реквізитів документа, що робить неможливим їхнє однозначне прочитання;

в) при заповненні документів олівцем;

г) за наявності виправлень, що не підтверджені підписом платника податків, тощо.

При виявленні таких фактів податковий орган повинен повідомити платника про невиконання ним обов`язку щодо внесення відповідних виправлень у встановлений термін та застосувати до нього міри відповідальності згідно з чинним законодавством.

При проведенні перевірки здійснюється аналіз, що включає перевірку логічного зв`язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, необхідними для обчислення бази оподаткування, взаємозв`язок показників фінансової звітності та податкових декларацій (розрахунків), оцінку фінансової і податкової звітності з погляду к відповідності наявним у податковому органі даним про діяльність платника тощо;

2) безпосередньо камеральна перевірка і звірки. Перевірка з місцевих податках і зборах, збору за першу реєстрацію транспортних засобів, фіксованому сільськогосподарському податку, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, збору за спеціальне використання води тощо проводиться протягом 30 календарних днів після граничного терміну представлення звітності. Камеральна перевірка по вказаних податках проводиться інспекторами в ручному режимі. По деяких податках (ПДВ, податок на прибуток) камеральна перевірка включає «доперевірочний аналіз», який включає аналіз податкової історії і податкових ризиків платника податків. В ході цього етапу можливі зустрічі з платниками податків, прийняття від них пояснень і підтверджуючих додаткових документів, що стосуються їхньої фінансово-господарської діяльності. За результатами до перевірочного аналізу складається довідка довільної форми, яка в подальшому використовується при камеральній перевірці і в податковій історії платника податків;

3) реалізація результатів камеральної перевірки та її оформлення. Результати камеральної перевірки оформляються актом і є підставою для подальшого проведення перевірок.

Акт камеральної перевірки складається у разі виявлення порушень методологічного і арифметичного характеру. В акті камеральної перевірки фіксується короткий зміст порушення і у вигляді таблиці вказується найменування податку (збору), сума податкового зобов`язання за даними платника податку і за даними камеральної перевірки, а також суми відхилень.

В акті про результати камеральної перевірки обов`язково вказується:

1) повна назва платника податку (збору);

2) код за ЄДРПОУ чи номер ДРФО;

3) назва платежу;

4) дата й місце складання акта;

5) особа, якою складений акт;

6) звітний податковий період.

Якщо виявлено порушення і передбачається накладення штрафних санкцій, про це теж зазначається у висновку акта.

Акт камеральної перевірки складається у двох примірниках, один із яких отримує платник податку.

Акт підписується інспектором і представником платника податків - директором або головним бухгалтером.

При проведенні камеральної перевірки податковий орган має право вимагати від платника додаткові матеріали, пояснення й документи, що підтверджують правильність розрахунків і своєчасність сплати податкових платежів.

На суми донарахувань податкових платежів, виявлених за результатами камеральної перевірки, податковий орган направляє платнику відповідну податкову вимогу про сплату належної суми і пені.

Проведення аналізу сприяє формуванню уявлення про динаміку розвитку діяльності платника податків, основні напрями його діяльності, фінансовий стан тощо. При цьому різкі зміни в основних показниках можуть стати причиною для подальшої документальної перевірки.

Крім камеральних, безвиїзними інколи можуть бути і документальні перевірки, тобто кабінетний аудит. Проведення кабінетного аудиту доцільне у таких випадках:

1) якщо підприємство, що повідомило про свою ліквідацію, не має вже фактичної адреси місцезнаходження, а необхідні для перевірки документи знаходяться у будь-якого з відповідальних керівників за домашньою або іншою адресою;

2) за відсутності можливості організувати перевірку на території підприємства (юридична адреса співпадає з домашньою адресою керівника; відсутність адміністративних приміщень, приміщення опечатане правоохоронними або контролюючими органами; наявність небезпеки для життя і здоров`я перевіряючих та інше);

3) якщо платник податків належить до категорії дрібних і обсяг облікової документації у нього незначний.

Матеріали за результатами проведення камеральної перевірки використовуються для організації та проведення інших видів перевірок платників податків.

3.Планова та позапланова виїзна документальна перевірка.

Документальні перевірки є основною формою контролю, що дозволяє визначити реальний рівень виконання податкових зобов`язань платниками податків.

Податкове законодавство виокремлює планові, позапланові, виїзні і невиїзні документальні перевірки.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середним – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік.

Про проведення документальної перевірки керівником органу ДПС приймається рішення, яке оформлюється наказом. Проведення планових виїзних перевірок здійснюється органами ДПС одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади визначається КМУ.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків.

Право на проведення планової та позапланової виїзної перевірки надається лише у тому випадку, коли платнику податків не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням при врученні копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Тривалість планової перевірки не повинна перевищувати 20 днів, а щодо СМП – 10 днів. Продовження термінів проведення можливе на термін не більше як 10 робочих днів, а стосовно СМП – 5 днів.

Проведення документальної позапланової перевірки проводиться за наявності хоча б однієї з наступних обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства;

2) платником податків не подано у встановлений законом строк відповідної податкової звітності;

3) платником податків подано уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом ДПС;

4) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій звітності, поданій платником податків, якщо платник податк4у не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу ДПС протягом 10-ти робочих днів з дня отримання запиту;

5) платник подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу ДПС під час проведення перевірки;

6) розпочато процедуру реорганізації (ліквідація) підприємства або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

7) стосовно платника податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу.

8) платником подано декларацію з від`ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис.грн;

9) отримано постанову суду про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

10) у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам заробітної плати.

Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 днів, а щодо СМП – 5 днів. Продовження термінів ії проведення можливе на термін не більше як 5 робочих днів, а стосовно СМП – 2 робочих дні.

Посадові особи органу ДПС вправі приступити до проведення перевірок за наявності підстав для їх проведення та за умови надання платнику податків документів на право допуску представників органів ДПС до перевірки.

Проведення перевірок органами ДПС не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків.

Читайте також:

1. Документальна перевірка достовірності об'єкта оподаткування
2. Документальна перевірка єдиного податку
3. Документальна перевірка податку на додану вартість.
4. Документальна перевірка правильності нарахування ПДВ
5. Камеральна перевірка декларації з податку на прибуток підприємства
6. Камеральна перевірка декларацій з ПДВ
7. Камеральна перевірка декларацій з податку на додану вартість
8. Камеральна перевірка єдиного податку
9. Перевірка.
10. Перевірка.

Переглядів: 651