• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Камеральна перевірка декларації з податку на прибуток підприємства

Методичні основи оподаткування прибутку підприємств, які вимагають ведення податкового обліку встановлені ст.133 – 161 розд. III, підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу України.

Платниками податку є:

1. З числа резидентів – юридичні особи, які проводять господарську

діяльність як на території України, так і за її межами; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб - платників податку (далі філії), що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади; управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту, підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту; неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та /або доходів, що підлягають оподаткуванню як на території України так і за її межами;

2. З числа нерезидентів - юридичні особи, що створені у будь-якій

організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом; постійні представництва нерезиденті, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) ті інші функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

До 2013 року декларація з податку на прибуток подавалася платником податку до органу ДПС з урахування квартального зітного (податкового) періоду.

З 01.01.2013 р. докорінно змінівся підхід до декларування та сплати платниками податку на прибуток податкових зобов’язань . Платники податку на прибуток починаючи з 01.01.2013 р. подаватимуть декларацію з податку на прибуток тільки раз за підсумками року.

Відночас є винятки із цих правил для:

1) платників податку, дохід яких перевищує 10 млн.грн., але які за

результатами минулого року не отримали прибутку, а за підсумками Iкварталу стали прибутковими. Такі платники зобов’язані подавати деклараціх за півріччя, три квартали та рік і сплачувати податок за данимим таких декларацій;

2) платників, які за результатами минулого року отримали прибуток, за

підсумками I кварталу стали збитковими. Такі платники щокварталу подають декларації і за II кварталу не сплачують авансові внескі, а сплачують податок за даними квартальних декларацій.

Платники податку на прибуток щомісяця зобов’язанні сплачувати

авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і строки, встановлені для місячного податкового періоду.

Розмір авансового внеску становитиме не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітниі (податковий) рік без подання податкової декларації.

У січні – лютому 2013 р. авансовий внесок з податку на прибуток сплачуватиметься у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев’ять місяців 2012 року.

Авансовий внесок щомісяця сплачуватимуть платники податку на прибуток, у яких об’єкт оподаткування за останній річний звітний податковий період перевищує 10 млн.грн.

Авансові внески не сплачуватимуть:

1) новостворені підприємства;

2) виробники сільськогосподарської продукції;

3) неприбуткові установи (організації);

4) платники податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні

об`екта оподаткування, за останній річний, звітний податковий період не перевищують 10 мл.грн. Такі платники сплачуватимуть податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.

Декларація з податку на прибуток підприємств складається із заголовної та двох основних частин та тринадцяти додатків, Декларація подається органам ДПС всіма платниками податку на прибуток незалежно від того, виникло в них в звітному періоді податкове зобов’язання чи ні. Разом з податковою декларацію платники податку подають фінансову звітність, у якої платник податку визначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленої Міністерством фінансів України.

Податкова різниця – це різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визначення доходів, витрат, активів, зобов`язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності та доходами і витратами, визначеними згідно з розділом «Податок на прибуток підприємств».

Тимчасова податкова різниця – це податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах.

Постійна податкова різниця – податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та не анулюється в наступних звітних податкових періодах.

Податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням

платника податку податковому органу особисто або через уповноважену особу; поштою з повідомленням про вручення та за описом вкладення, засобами електронного зв’язку в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Після подання Декларації з податку на прибуток у податкову інспекцію на протязі 30 календарних днів, що слідують за днем надходження податкової декларації до податкового органу, працівниками органу ДПС повинна бути проведена камеральна перевірка своєчасності її надання, повноти нарахування податку й правильності заповнення декларації.

Камеральні перевірки проводяться без якого-небудь спеціального рішення керівника податкового органа, згоди платника податків на проведення такої перевірки на потрібно.

Камеральна перевірка декларацій з податку на прибуток підприємства проводиться з метою виявлення правильності визначення податкового зобов’язання, арифметичних та методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання, а також з’ясування фактів можливого ухилення від оподаткування.

При перевірці інспектором додатково використовуються:

1) податкові декларації попередніх звітних періодів;

2) відомості про балансову вартість товарних запасів;

3) звіт про результати виконання підприємством довгострокових

договорів (контрактів);

4) розрахунок нарахування та сплати консолідованого податку на

прибуток;

5) звіт про спільну діяльність без створення юридичної особи;

6) дані відділу примусового стягнення податків щодо наявності у

платника заборгованості;

7) акти документальних перевірок;

8) розглядаються терміни та обсяги авансових платежів.

Камеральна перевірка складається з декількох послідовних етапів і здійснюється податковим інспектором на підставі аналізу даних податкової декларації і додатків до неї.

На першому етапі перевіряється:

1) своєчасність надання податкової декларації залежно від звітного податкового періоду (місяць, квартал) і правомірність застосування обраного податкового періоду;

2) правильність заповнення Декларації відповідно до встановлених правил - всі обов'язкові реквізити заповнені, немає виправлень, суми проставлені в повних гривнях, без копійок;

3) достовірність даних наведених у Декларації повинна бути підтверджена підписами директора й головного бухгалтера, скріплена печаткою;

4) наявність необхідних додатків до декларації, залежно від форми

декларації (повна або скорочена).

Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій з попереднього розгляду декларації з податку на додану вартість до першого етапу належить «доперевірочний аналіз», який включає аналіз податкової історії і податкових ризиків платника податку. В ході цього етапу можливі зустрічі з платниками податку, прийняття від нього пояснень і підтверджуючих документів, що стосуються їхньої фінансово-господарської діяльності. За результатами до перевірочного аналізу складається довідка довільної форми, яка в подальшому використовується при камеральній перевірці.

На другому етапі проводиться безпосередньо камеральна перевірка і звірки. В ході цього етапу дані представленої декларації заносяться до програми АРМ «Бест-Звіт», яка за алгоритмом перевіряє правильність заповнення і підсумки за декларацією. На даному етапі проводиться поглиблений аналіз даних декларації (динаміка, ритмічність, порівняння з середніми значеннями по вказаному виду діяльності), відповідність з даними іншої представленої податкової звітності, законність використання пільг, рівень мінімізації податкових платежів, в тому числі і виявлення встановлених податкових ризиків. Крам того, здійснюється арифметичний контроль, тобто правильність арифметичних дій при визначенні значень показників, що втримуються в декларації , а також методологічна перевірка значень відповідних граф і рядків декларації; відповідність суми податкового зобов'язання, заявленого платником податку у декларації до сплати в бюджет або відшкодування з бюджету. Для перевірки цих сум контролюється правильність заповнення додатків до податкової декларації, правильність визначення бази оподатковування.

Перевірка податкової декларації щодо правильності нарахування суми податку на прибуток до сплати проводиться у такий послідовності:

1) перевірка правильностівизначення загальної суми доходу, який

включає доход ві операційної діяльності (п.135.4 ст.135 ПКУ) та інші доходи (п.135.5 ст.135 ПКУ);

2) перевірка правильності визначення складу витрат операційної

діяльності, які включають до себе собівартість товарів (робіт, послуг) (п. 138.8 ст.138 ПКУ) та інші прямі витрати (п.138.9 ст. 138 ПКУ);

3) перевірка правильності визначення складу інших витрат, які

включають до себе загальновиробничі витрати (п.п. 138.10.1 п. 138.10 ст 138 ПКУ), административні витрати (п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 ПКУ), витрати на сбут (п.п. 138.10.3 п.138.10 ст. 138 ПКУ), інші операційні витрати (п.п. 138.10.4 п.138.10 ст.138 ПКУ), фінансові витрати (п.п.138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПКУ) інші витрати які на пов’язані з виробництвом і/або реалізацій товарів (робіт, послуг) (п.п.138.10.6 п.138.10 ст.;

4) перевірка правильності визначення складу витрат, які не були

враховані у минулих податкових періодах;

5) перевірка правильності визначення складу витрат від операції з

основними засобами та землею (ст.144 – 148 ПКУ);

6) перевірка правильності визначення складу збитків минулих років ( п.п.138.11 ст.138 ПКУ);

7) перевірка правильності визначення складу витрат від операцій з

іноземною валютою (п.153.1 ст.153 ПКУ);

8) перевірка правильності визначення складу витрат з орендних

операцій (п.153.7 ст.153 ПКУ);

9) перевірка правильності визначення складу витрат з бартерних

операцій та операцій з цінними паперами (п. 153.8 ст. 153 ПКУ; п.153.8 ст. 153 ст.153 ПКУ);

10) перевірка правильності обчислення прибутку, звільненого від

оподаткування;

11) перевірка правильності обчислення прибутку, що підлягає

оподаткуванню;

12) перевірка правильності обчислення суми податку;

13) перевірка правильності зменшення нарахованої суми податку;

14) перевірка правильності обчислення суми податку до сплати в

бюджет.

Для виявлення помилок звіряються дані податкових декларацій як звітного періоду, так і попереднього, а також звіряються дані додатків попереднього та звітного періодів. Дані додатків звіряються з даними відповідних строк декларації звітного періоду.

На третьому етапі здійснюється реалізація результатів перевірки та її оформлення. За результатми проведеної камеральної перевірки з податку на прибуток підприємств оформлюються три види актів, що відображають своєчасність представлення податкової звітності, сплати податкових зобов’язань, наявність арифметичних та методологічних помилок.

У разі виявлення під час перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання, відповідальна особа державного податкового органу складає акт про результати проведення перевірки податкової декларації. В акті зазначаються рядки декларації, в яких платник податку допустився арифметичних помилок, а також надається стислий опис методологічних помилок. Крім того, в акті зазначається сума податкового зобов’язання, обчислена платником податку самостійно у податковій декларації, та сума податкового зобов’язання, визначена податковим органом після виправлення допущених таким платником податку помилок.

Такий акт може стати основою для донарахування податкових зобов'язань, про що платника податку повідомляють, надіславши йому податкове повідомлення-рішення. На суму податку, донараховану за результатами перевірки складається Довідка про перевірку податкової декларації та податкове повідомлення-рішення на вказану суму податкового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за їх наявності). Це повідомлення-рішення заноситься до реєстру податкових повідомлень, після чого надсилається (вручається) платнику податку, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок податкових зобов`язань, сума податку до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення.

Додаткова сума податку, нарахована за результатами перевірки, підлягає внесенню до бюджету у строки, зазначені в повідомлені, але не пізніше 10 календарних днів із дати вручення такого повідомлення-рішення.

Після проведення камеральної перевірки декларацій, звітів, розрахунків подається висновок про включення платника в план проведення документальних перевірок. У разі необхідності проведення більш оперативної негайної перевірки, матеріали і висновки направляються до підрозділу податкової міліції.

За наслідками перевірок щоквартально складається доповідна записка, в якій відображаються дані про:

1) кількість складених протоколів про результати попередньої перевірки декларацій;

2) суми донарахованого податку на прибуток;

3) суми зменшеного податку на прибуток.

Читайте також:

1. II. Перевірка домашнього завдання.
2. II. Перевірка домашнього завдання.
3. II. Перевірка домашнього завдання.
4. II. Перевірка домашнього завдання.
5. II. Перевірка домашнього завдання.
6. II. Перевірка домашнього завдання.
7. II. Перевірка домашнього завдання.
8. II. Перевірка домашнього завдання.
9. II. Перевірка домашнього завдання.
10. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
11. IV група- показники надійності підприємства
12. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.

Переглядів: 871