Характеристика персонажа

Пригадаймо, чиїм сином був Чіпка. Мати — зневажена селянка, яка й хати власної не мала. Єдине багатство — це працьовиті руки й чесна душа. Батько — панський попихач, утікач і з панської волі москаль. Тобто, Чіпка походить з тих найбільш обділених, уярмлених українців, які народжувалися й виростали з тавром невільника. А тут ще й — «байстрюк», «виродок»... Чіпка змалечку відчув себе нелюбим, відкинутим, другосортним. Так мало радості й добра зазнав і так багато болю.

Які особливості характеру проявляв Чіпка в дитинстві та юності? Чи щось насторожило вас?

Найкращі свої риси малий проявляв у спілкуванні зі своїми добрими наставниками — бабусею Оришкою та дідом Уласом: він виявляв свій природний розум, метикуватість, прагнення творити добро. Водночас рано усвідомлена соціальна кривда сприяла тому, що виростав хлопець надто нервовим, озлобленим, готовим до помсти. Пригадується, як у відповідь на покарання Чіпка хоче підпалити обійстя свого хазяїна Бородая. Насторожує нас і момент, коли разом з пустотливим та байдужим Грицьком Чіпка з насолодою відкручує голови горобцям. Можна простежити, як у нього з дитинства розвивається неконтрольоване психікою почуття помсти, яке часто за своєю силою перевершує саму кривду.

Чи траплялося вам у середовищі підлітків спостерігати невиправдану жорстокість?

Це питання може викликати коротку морально-етичну бесіду, підсумком якої нехай стане прислів'я: «Посієш вчинок — пожнеш звичку; посієш звичку — пожнеш характер; посієш характер — пожнеш долю».

• Розкажіть про Чіпку-хлібороба, охарактеризуйте його почуття і настрої в той період життя.

• Чому так тяжко сприйняв герой те, що в нього забирають землю?

• Що є свідченням слабкої волі Чіпки?

• Хто підказував йому вихід із становища?

Учні пригадають, яким запопадливим господарем був молодий Чіпка, проілюструють свою розповідь цитатами, які свідчать, що він любив землю, знав їй ціну — і не лише матеріальну. Недаремно саме тут, серед полів, до Чіпки прийшло кохання. Разом із землею Варениченко втрачає віру в справедливість, у людей:

• Які вчинки Варениченка викликають у вас осуд?
• В яких випадках він чинить переступи, порушує найголовніші правила народної моралі й етики?
• А в яких епізодах Чіпка проявляє кращі риси свого людського єства — розсудливість, мудрість, доброту, прагнення послужити громаді?
• Як через страждання свого героя автори розкривають несправедливість, цинізм суспільства, в якому він жив?
• Дайте оцінку вчинкам Нечипора після вигнання із земства.
• Яке прислів'я із згаданих на початку уроку могло б стати коротким підсумком його безславного кінця?

План образу Чіпки

1. Обікрадене дитинство:
А- батьки Чіпки,
Б- роль баби Оришки у вихованні,
В- допитливий розум,
Г- у наймах.

2. На своєму хазяйстві:
А- портрет Чіпки,
Б- знайомство з Галею,
В- «Нема землі» - трагедія родини.

3. Слизька дорога:
А- Чіпка у шинку і дома,
Б- нові товариші,
В- перша крадіжка,
Г- участь у бунті кріпаків.

4. Чіпка багатіє

5. Нова кривда і дика помста

Теорія літератури

Соціально-психологічний роман — це один із різновидів романного жанру, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища. Для соціально-психологічних творів характерне розкриття несподіваних вчинків, прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, снів. На відміну від соціально-побутових творів, у яких увага митця прикута до повсякденного життя, зримих, передусім соціальних, причин і наслідків поведінки персонажів, автор соціально-психологічного твору досліджує взаємини особи і соціуму, враховуючи психологічні чинники: інтелектуальні зусилля, емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання людини.

Особливості роману:
- зображення великого й складного кола подій та явищ суспільного й побутового життя певного історичного періоду,
- тривалий час дії,
- основних дійових осіб до десяти (більше),
- відтворення складних шляхів розвитку образів – персонажів у їхніх багатоманітних зв'язках з суспільством,
- значна сюжетна розгалуженість (крім головної лінії, можуть бути три і більше побічних, що розвиваються паралельно, схрещуються і переплітаються, становлячи єдине ціле),
- докладні описи (портрети, пейзажі, інтер'єри тощо),
- докладність розповіді про події та персонажів,
- прозова форма (крім роману у віршах),
- великий обсяг (дилогія, трилогія, тетралогія).
І.Франко: «Хіба ревуть воли…» - перший «роман з народного життя», тут «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито соціальну діяльність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку.
Роман, в якому аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини називається соціально-психологічним.

Лекція №

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 1.2 Іван Нечуй-Левицький. Загальна характеристика творчості.	\|	Тема 1.4. Розвиток драматургії і театру ІІ половини ХІХ ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.