• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 1.6. Огляд драматургії М.Старицького.

Новаторство драматургії в жанрі комедії.

Карпенко-Карий кардинально змінює й жанр комедії, надає їй яскраво вираженого соціального характеру, наснажує її зміст нищівним, викривальним пафосом. Сміх у його комедіях став одним з найважливіших засобів художнього узагальнення, визначальним жанрово-композиційним чинником. Новаторство драматурга постає особливо зримим при зіставленні його комедій з аналогічними явищами в українській драматургії попередніх десятиріч, зокрема «Сватанням на Гончарівці» Григорія Квітки-Ое-нов'яненка, «Побутом Малоросії в першу половину XVIII століття» Романа Андрієвича, «Простаком» Василя Гоголя, в яких конфлікт розгортався переважно на побутовій основі.

Лекція №

План

1. Михайло Старицький. Загальний огляд творчого шляху.

2. Подвижницька діяльність М.Старицького.

3. Новаторство М.Старицького - поета.

4. Драма “Талан” – перлина драматургії Старицького.

Література:

1. Українська література: підруч. для 10 кл. загальноосв. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень)/ Г. Ф. Семенюк, М.П. Ткачук, О.В. Слоньовська; за заг. ред. Г.Ф. Семенюка. – К.: Освіта, 2010. – С. 83-96.

2. Хропко П. Українська література: Підручник для 10 кл. – К.: Освіта, 1998 С. 94-98

3. Левчик Н. Історична проза М. Старицького: далекі образи — близькі ідеї // Слово і час.— 1990.— № 12.

4. Левчик Н., Мороз Л. Михайло Старицький // Історія української літератури ХІХ ст.— К., 1997.— Кн. 3.

Михайло Старицький прожив величезне життя – не за кількістю літ, а за їхньої наповненістю. Сучасників дивувала, а нас вражає багатоликість таланту письменника. Куди не кинь погляд в українській культурі – скрізь він лишив слід. Свого часу деякі письменники закидали йому етнографізм (описом побуту українського селянства, його звичаїв, обрядів, тощо) і побутовізм, т.з. народність у його творах, особливо в п’єсах. Це можна зрозуміти: життя не стоїть на місці. Але все в ньому відносне. Той, хто вчора був модерним, сьогодні вже традиціоналіст. У своєму часі Старицький був теж модерним.

Старицький – автор 33 п’єс. Більшість з них оригінальні, але в цьому числі чимало переробок творів інших авторів. Можливо, М. Старицький перший, хто взявся до такої праці. «За двома зайцями» – переробка твору Івана Нечуя-Левицького «На кожум’яках», «Циганка Аза» – переробка повісті польського письменника Ігнасія Крашевського, «Сорочинський ярмарок», «Різдвяна ніч», «Утоплена» – за Гоголем, «Чорноморці» – переробка п’єси Якова Кухаренка, «Юрко Довбиш» – за австрійем Француозом, «Зимовий вечір» – за повістю Елізи Ожешко, «Ніч під Івана Купала» – за повістю російської письменниці Шабельської (Записати у зошит).

Серед оригінальних творів Старицького є драми соціально-психологічні «Не судилось», 1881, «У темряві», 1892, «Талан», 1893, соціально-побутові – «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», 1892, історичні – «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «Оборона Буші». Писав і водевілі (різновид легкої комедії з куплетами, які виконуються під музику) – «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка», «По-модньому», «Чарівний сон».

Старицький написав тексти до оперет і опер Миколи Лисенка «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба».

У романах «Руїна» і «Молодість Мазепи» виводить неспотворений образ майбутнього гетьмана.

Старицький перший відтворив укр. мовою повний текст «Гамлета» і перший поставив на сцені. Він був перекладачем «Казок» Андерсена (1873), «Байок» Івана Крилова (1874), «Пісня про купця Калашникова» Михайла Лермонтова (1875), «Сербських народних дум і пісень» (1876) (Записати у зошит).

Це був один з перших українських меценатів. Старицький ризикнув продати власний маєток і вкласти гроші в український театр – славнозвісну групу корифеїв: Кропивницького, Садовського, Саксаганського, Заньковецької. І за кілька років на тому збанкрутував.

Саме Михайлу Старицькому належить чимало неологізмів – нових словоутворень, які він увів в обіг в українській літературі і які тоді шокували багатьох, а нині звичні в нашій мові, наприклад: потужний, мрійливий, бойовище, хутчій, чарівливий, пестливий, чудовий, маєво, млявий, страдниця, байдужість, приємність...

М. Старицький дав початок цілому творчому родові Старицьких, що разом з ним становить три покоління. Три доньки: Марія Старицька – актриса, театральний педагог, Людмила Старицька-Черняхівська – письменниця у багатьох жанрах, громадська діячка, Оксана Стешенко (за чоловіком, першим міністром освіти в уряді УНР) – видавець, освітянка, письменниця. Троє онуків: Ірина Стешенко – актриса, перекладачка з багатьох європейський мов на українську; Вероніка Черняхівська – поет, перекладачка, Ярослав Стешенко – бібліограф, мистецтвознавець. Четверо з шести стали жертвами комунобільшовицьких репресій...

Зауважу, що М. Старицький рано залишився сиротою, що привело його у родину, в якій виховувався майбутній славетний композитор – в сім’ї Віталія Лисенка, двоюрідного брата його матері. Троюрідний брат Микола Лисенко – найкращий товариш.

Високо оцінили Михайла Старицького Микола Зеров, Іван Франко, Євген Сверстюк. Новаторство письменника першим означив Іван Франко: «В тих перших поезіях Старицького і всіх пізніших бачимо виразно, що це говорить український інтелігент до рівних інтелектуалів про свої погляди та почування».

Читайте також:

1. II. Відкриття і подолання схоластичного світогляду
2. Аналітичний огляд
3. Аналітичний огляд використання вторинної сировини і відходів
4. Види світогляду: міфологічний, релігійний та філософський (натуралістична, об’єктивно-ідеалістична, субєктивно-ідеалістичні і матеріалістичні моделі).
5. Вимоги до режимів праці і відпочинку та профілактичних медичних оглядів
6. Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди А. Монкрет’єна
7. Гносеологічні та етичні погляди І. Канта.
8. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII – першій половині ХІХ ст.
9. Дезінфекція гною, гноївки, ґрунту, води. Дезінфекція спецодягу, взуття, предметів догляду за тваринами, збруї. Дезінфекція транспортних засобів, інкубаторів, вагонів та вуликів.
10. Державні програми щодо попередження бездоглядності та безпритульності дітей.
11. Детального огляду.
12. Дидактичні погляди

Переглядів: 2841