МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Операція у реципієнтаСелекція донора і реципієнта. Оптимальними донорами для трансплантації серця є трупи з діагностованою смертю мозку у віці не старіше 40-50 років і без попередніх смерті захворювань серцево-судинної системи. Факторами ризику у таких донорів є: тривалий агональний період чи тривала зупинка кровообігу, що вимагала проведення реанімаційних заходів, травма грудної клітки, септицемія, високі дози інотропної підтримки. При селекції донора і реципієнта враховуються збіг по системі АВО (група крові), антропометричні дані (вага донора і реципієнта не повинна відрізнятися більш ніж на 20%) і наявність передіснуючих антитіл у реципієнта (реакція cross-match). Оскільки граничний час припустимої холодової ішемії для серця не перевищує 4-5 годин, дистанційне вилучення (коли донор і реципієнт знаходяться в різних лікувальних установах на віддаленій один від іншого відстані) застосовується рідко. Операція імплантація донорського серця у реципієнта проводиться в умовах штучного кровообігу. Оскільки серце пересаджується в ортотопічну позицію, власне серце реципієнта видаляється. Для трансплантації роблять почергове анастомозування лівого і правого передсердь, легеневої артерії і аорти, після чого припиняють штучний кровообіг. Імуносупресія здійснюється за допомогою метілпреднізолону (125 мг/8 годин), антитимоцитарного глобуліну (2 мг/кг), циклоспоріну (5-10 мг/кг) і азатіопріну (1-2 мк/діб). Відторгнення лікується пульс-терапією метілпреднізолоном (1 г протягом 3 діб). Донорські серця для аллотрансплантата поступають, як правило, від людей які гинуть від ран, не пошкодивших серце. Пацієнт, який очікує трансплантації, отримує повідомлення і повинен негайно зявитися влікарню для підготовки до операції, що включає проведення аналізів і отримання спеціального лікування. Паралельно, серце донора провіряєтся групою хірургів щоб визначити його придатність до пересадки. Якщо воно підходить, то його запаковують в спеціальний контейнер и відправляють в лікарню, де буде проводитись пересадка. Якщо немаю ускладнень, трансплантація триває біля 3 годин. Після операції пацієнт залишається біля тижня в інтенсивній терапії, і посля того ще один тиждень в окремій палаті в трансплантологічному відділенні. Регулярно проводиться біопсия нового серца, щоб переконатися що організм не відторгає новий орган. Післе того як пацієнт виписується, йому потрібно звертатися в лікарню для регулярних медоглядів і реабілітації. Пацієнт повинен приймати імунодепресивні лікарські засоби все життя для профілактики відторгнення. Можливими ускладненнями раннього післяопераційного періоду є дисфункція серцевого алотрансплантата, інфекція і гостре відторгнення. У віддаленому післяопераційному періоді можливі хронічне відторгнення і поразка коронарних артерій атеросклерозом. Велике значення має цитомегаловірусна інфекція у реципієнта. Читайте також:
|
||||||||
|