Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Основні прояви макроекономічної нестабільності

Попередньо вивчені теми були присвячені проблемам рівноваги на ринках та економіці в цілому. Ми з’ясували можливості порушення рівноваги і механізми її самовідновлення. У цій темі перейдемо до іншого рівня макроекономічних проблем, врахувавши, що у реальному житті рівновага економічних систем постійно порушується.

Ринковій економіці властива нестабільність. Періоди процвітання економічних систем різних країн світу змінюються падінням обсягів виробництва і доходів, зростанням безробіття, інфляційними та дефляцій ними процесами. Явища періодичного порушення та відновлення рівноваги, як виявилось, відбуваються у певній логічній послідовності та з певною періодичністю. Будь-яка економічна криза – складний комплекс явищ, що відбуваються в логічній послідовності. Перед кожною кризою спостерігається розширення виробництва і зростання товарних цін. Потім ціни падають, в сфері грошово-кредитного обігу починаються зміни, які завершуються повною руйнацією кредиту. Явища, що відбуваються на грошовому ринку в період зростання економіки та в період її спаду настільки типові, що їх можна передбачити завчасно.

Постійність коливань економічних явищ вимагає відповіді на питання: яка сила керує зміною пожвавлення й загострення торгівлі, розширення чи падіння виробництва? Чому промислові піднесення зумовлюють занепад, за яким починається нове піднесення? На ці питання прагнув відповісти М. Туган-Барановський та практично всі економісти ХІХ і ХХ ст. Актуальне воно і для ХХІ ст.

Основними проявами макроекономічної нестабільності є циклічні коливання, нециклічні коливання, інфляція та безробіття.

Циклічні коливання. Економічний цикл (цикл ділової активності) - це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.

Безпосередньою причиною періодичних спадів виробництва є скорочення сукупного попиту в суспільстві, що спонукає вироб­ників знижувати господарську активність. В результаті починає діяти «заворожене коло»: спад виробництва, падіння зайнятості, зменшення доходів, скорочення витрат і попиту тощо. З подібно­го замкненого кола суспільству буває не так просто виплутатись.

Що ж до факторів, що викликають первісне скорочення сукупно­го попиту, то вони можуть бути найрізноманітнішими: заміна зношеного обладнання (зменшуються попередні закупівлі сиро­вини, матеріалів, запчастин), падіння попиту на окремі види про­дукції, збільшення податків і кредитних відсотків, порушення за­кону грошового обігу, війни, різноманітні політичні події, непе­редбачені ситуації тощо. Все це може порушити ринкову рівнова­гу, що склалася, і дати поштовх черговому економічному спаду.

Нециклічні коливання. Коливання ділової активності не завжди зумовлені економічними циклами. З одного боку, існують сезонні коливання, пов’язані з пожвавленням роздрібної торгівлі перед Новим Роком, Різдвом, 8 березня. Такі галузі, як сільське господарство, будівництво, теж підлягають сезонним коливанням. Прикладом нециклічних коливань єструктурні кризи, які, у свою чергу, мають складну будову і набувають форм: енергетичної, сировинної, фінансової, екологічної, продовольчої тощо.

Структурні кризи мають такі ознаки:

1) породжуються диспропорціями між розвитком окремих сфер та галузей економіки;

2) мають (як правило) затяжний характер;

3) як правило, не збігаються з початком циклічних коливань;

4) вносять алогічність у динаміку макроекономічних змінних.

Всю різноманітність криз класифікують за трьома критеріями.

За масштабами порушення рівновагизагальні і часткові. Загальні – охоплюють всю економіку країни. Часткові – лише якусь одну сферу економіки.

Так, фінансова криза – розлад державних фінансів. Проявляється в постійних бюджетних дефіцитах. Крайнім проявом є неплатоспроможність держави за іноземними позиками (1929 - 1933 рр. припинили платежі за зовнішніми позиками Англії, Франції, Німеччини, Італії. В 1931 р США на рік відстрочили всі зовнішні платежі).

Грошово-кредитна криза – потрясіння грошово-кредитної системи. (відбувається скорочення кредитів, масове вилучення вкладів, погоня за готівковими грішми, падіння курсів акцій і облігацій та норми банківського відсотка).За змістом грошові кризи виступають як кризи сфери грошо­вого обігу і кризи сфери кредиту.

Валютна криза – ліквідація золотого стандарту та знецінення валюти окремих країн.

Біржова криза – різкий спад курсів цінних паперів, глибокий спад фондової біржі.

Галузева криза – охоплює одну з галузей економіки та викликає зміну структури виробництва.

Аграрна криза – різке зупинення збуту та падіння ціни на с.-г. Продукцію.

За регулярністю порушення рівновагиперіодичні, проміжні та нерегулярні кризи.

За характером порушення пропорцій відтворення криза перевиробництва (випуск надлишків товарів) та недовиробництва (значна нехватка) товарів.

Інфляція. Інфляція є одним з основних індикаторів макроекономічної нестабільності. Вона, з одного боку, сигналізує про виникнення в економіці певних диспропорцій між попитом і пропозицією, з іншого - її високий рівень справляє негативний вплив на економічний розвиток.

За своїм визначенням інфляція - це зростання загального рівня цін в економіці, яке показує наскільки зросли ціни в даному періоді порівняно з попереднім. При цьому інфляційний період може мати різну часову визначеність: місяць, квартал, півріччя, рік. Оберненою стороною інфляції є зниження купівельної спроможності грошової одиниці.

Більш детально інфляція буде розглянута у розділі 9.

Безробіття. Одним з проявів макроекономічної нестабільності є існування та періодичне зростання в суспільстві безробіття, тобто такого стану, коли частина працездатного населення не знаходить роботи. Безробітним вважається той, хто хоче і може працювати, але не має робочого місця.

Безробіття в ринковій економіці - це стан ринку робо­чої сили за умов, коли пропозиція робочої сили перевищує по­пит на неї. На фактичний рівень безробіття впливають кон'юнктурні коливання економіки. Детальніше питання зайнятості та безробіття відображені у розділі 10.


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. II. Основні засоби
  3. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
  4. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
  5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  6. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
  7. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  8. Артеріальний пульс, основні параметри
  9. Артеріальний пульс, основні параметри
  10. Б) основні джерела забруднення атмосферного повітря.
  11. Базові і основні деталі агрегатів автомобіля
  12. Банківська система та її основні функції




Переглядів: 2180

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розділ 6 | Циклічні коливання та їх види

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.