• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Інтерпретації ділового циклу та моделі циклічних коливань

Матеріальною основою періодичності середніх циклів є необхідність оновлення основного капіталу.

Основною властивістю промислового циклу є коливання темпів зростання ВНП за період часу, коли економічна система проходить послідовні фази (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Циклічність економічної динаміки

В економічному циклі досить чітко виділялись кілька періодів, або фаз. Таких фаз було чотири: криза, депресія (застій), пожвавлення та піднесення.

Криза - головна фаза циклу. її функція полягає у встановленні порушеної рівноваги між основними пропорціями економіки. Криза завершує попередній цикл і є початком наступного.

Економічна криза характеризується:

• перевиробництвом товарів порівняно з платоспроможним попитом;

• падінням рівня цін внаслідок перевищення пропозиції то­варів над платоспроможним попитом;

• скороченням обсягів виробництва;

• масовим банкрутством промислових, банківських, торго­вих фірм;

• зростанням безробіття і скороченням номінальної заро­бітної плати;

• потрясінням кредитної системи та ін.

На відміну від цієї класичної схеми кризи, в Україні, як і в інших країнах СНД, має місце не криза перевиробництва, а криза недовиробництва. Тривалість фази падіння у західних країнах становить від 0,5 до 1,5 року, в Україні вона тривала 10 років. Глибина падіння ВНД і промислового виробництва у країнах Заходу навіть у повоєнні роки не перевищувала 10 %, в Україні вона становила понад 50 %.

Рецесія- падіння обсягу національного виробництва про­тягом 6 місяців і до року. Скорочення виробництва під час кризи поступово призводить до необхідних пропорцій і ринкова економіка входить у фазу депресії.

Депресія- фаза циклу, яка проявляється у застої виробництва. На цій фазі відтворення просте, виробництво не розширюється, але й не звужується. Поступово реалізуються товарні запаси, які виникли під час кризи в умовах різкого зменшення платоспро­можного попиту. Рівень безробіття залишається високим, але й на деякий час стабільним. В умовах скороченого виробництва процентна ставка по кредитах падає до свого мінімального зна­чення. Проте поступово зростає сукупний попит і готуються умо­ви для пожвавлення виробничої та комерційної діяльності.

Депресія- падіння обсягу національного виробни­цтва, яке супроводжується високим рівнем безробіття і триває декілька років. Характерні риси депресії:

• скорочення виробничих інвестицій;

• збільшення запасів;

• скорочення попиту на робочу силу;

• різке падіння норми чистого прибутку;

• падіння обсягу продажу;

• скорочення кількості нових замовлень;

• скорочення попиту на кредитні ресурси.

Пожвавленнярозпочинається з невеликого зростання обсягів виробництва, помітного скорочення безробіття. Підприємці, на­магаючись відновити прибутковість виробництва, замінюють стару техніку і технологію на нові, більш прогресивні. Це створює передумови для наростання сукупного попиту на нові інвес­тиції, тому на цій фазі відбувається масова заміна (оновлення) ос­новного капіталу (засобів праці), що дає поштовх до зростання виробництва у відповідних галузях (які виробляють засоби праці). Це стимулює попит на сировину, матеріали, енергію то­що, а потім і на предмети особистого споживання для додатко­вих робітників, які поступово втягуються у суспільне вироб­ництво, зменшуючи армію безробітних.

Нарешті, обсяг виробництва досягає докризового рівня, зростають ціни, прибуток і заробітна плата. Економіка вступає у фазу піднесення. Характерні риси пожвавлення:

• перехід до стійкого розширення виробництва;

• зростання попиту на активні елементи засобів виробницт­ва (устаткування, машини, механізми тощо);

• зростання попиту на сировину (метал, паливо, енергія і т. ін.);

• зростання попиту на робочу силу;

• зростання заробітної плати і відповідно попиту на товари особистого споживання.

Піднесення - фаза циклу, коли виробництво перевищує рівень попереднього циклу і зростає високими темпами. Будуються нові підприємства, зростають зайнятість, трудові доходи, прибутки, попит на товари і ресурси, поступово зростає ставка процента, розширюється комерційна діяльність, прискорюється обіг капіталу тощо. Розпочинається справжній економічний бум, тоб­то швидке економічне зростання, що готує грунт для наступної кризи, а отже, і циклу. Характерні риси економічного буму:

• значний приріст виробничих інвестицій;

• скорочення запасів;

• різке зростання попиту на робочу силу;

• значний приріст загального рівня цін.

Отже, економічний цикл є болісною реакцією ринку на порушення макроекономічних пропорцій. В умовах вільного підприємництва і вільної конкуренції не існувало іншого способу досягнення необхідних пропорцій економічного розвитку.

Цикл - об'єктивний механізм встановлення макроекономічної рівноваги, хоча й пов'язаний із значними втратами.

Тривалість падіннявимірюється часом між вищою і на­ступною нижчою точками ділової активності, а піднесення - між нижчою і наступною вищою точками ділової активності.

Основними фазами економічного циклу є підйом та падіння, під час яких відбувається відхилення від середніх показників економічної динаміки.

Коливання фактичного обсягу виробництва (Y) по відно­шенню до потенційного обсягу виробництва (Y_F)характеризу­ється показником кон’юнктурного розриву:

(6.1)

де Y - фактичний обсяг виробництва; Y_F - потенційний обсяг виробництва.

З прискоренням НТП та посиленням втручання держави в економічне життя суспільства відбувається модифікація економічного циклу.

Американські вчені Артур Берне та Уеслі Клер Мітчелл, до­сліджуючи циклічні коливання сучасної економіки, дійшли вис­новку, що динаміка рядів випуску та зайнятості зумовлює еко­номічне зростання, яке називається зростаючим трендом,а коливання ділової активності навколо тренда утворює економічні цикли(рис. 6.2).

Рис. 6.2. Циклічні коливання на фоні довгострокового тренду

Таким чином, трендможна розглядати як результат дії факторів, що зумовлюють довгострокове економічне зростан­ня (рівень заощаджень, приріст трудових ресурсів, технічний прогрес тощо), а цикл- як тимчасове відхилення від цієї тен­денції.

Основними індикаторами фази циклу виступають:

- рівень зайнятості;

- рівень безробіття;

- обсяг виробництва.

Найсильніше на зміну фаз циклу реагують обсяги виробництва та зайнятості в галузях, які виробляють засоби виробництва та споживчі товари довгострокового використання. В галузях, які випускають споживчі товари короткострокового використання (поточного споживання), коливання зайнятості і обсягів виробництва є значно меншими.

Причини цього полягають у такому:

- по-перше,поновлення обладнання та придбання товарів довгострокового використання можна відкласти на певний строк. Фірми і домашні господарства намагаються обійтися на­громадженими запасами виробничих потужностей і споживчих благ довгострокового використання, тому зайнятість у цих га­лузях швидко знижується і випуск продукції падає;

- по-друге, саме ці галузі, як правило, висококонцентровані і на ринку панує незначна кількість фірм. Олігополістична структура ринку засобів виробництва та товарів довгостроково­го використання дозволяє швидко знизити рівень зайнятості і обсяг виробництва в період кризи з метою стабілізації рівня цін. У галузях, які виготовляють товари короткострокового викори­стання, ринки більш конкурентні і фірми не можуть протидіяти тенденції до пониження цін шляхом скорочення зайнятості і обсягів виробництва.

Серед найважливіших причин циклічності в економіці біль­шість економістів називають коливання співвідношення між споживанням і інвестиціями.

Слід відзначити, що під дією кейнсіанського антициклічного регулювання сьогоднішній економічний цикл набуває певних особливостей. Із циклу практично випала криза (спад виробництва), виділяють лише дві фази циклу - бум (піднесення) та рецесію (стагнацію). Дещо скоротилась і тривалість циклу.

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. ISO 15504.Структура еталонної моделі
3. Абсолютні синоніми (наприклад, власне мовні й запозичені) в одному тексті ділового стилю вживати не рекомендується.
4. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
5. Алгоритм реалізації моделі
6. Алгоритм реалізації моделі
7. Алгоритм реалізації моделі
8. Алгоритм реалізації моделі
9. Алгоритм реалізації моделі
10. Алгоритм реалізації моделі
11. Алгоритм реалізації моделі
12. Алгоритм реалізації моделі

Переглядів: 1576