• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні сучасні підходи до розуміння держави

Держава – це суверенна політико-територіальна організація соціально неоднорідного суспільства (населення), що має публічну владу, яка здій­снюється апаратом управління та апаратом примусу на основі юридичних норм, які забезпечують узгодження соціально-групових, індивідуальних і суспільних інтересів.

Концепція правової держави передбачає, що держава набуває правового характеру, в ній діє принцип верховенства права, де всі відносини між суб’єктами громадянського суспільства, державою й особою регулюються правовим законом, гарантується свобода особистості, її права, законність і правопорядок.

Анархістська концепція держави передбачає створення суспільства, в якому, з одного боку, максимально обмежуються можливості втручання держави у повсякденне життя суспільства й особи, а з іншого – максимально підвищується роль населення в управлінні загальними справами. Його сутність зводиться до заперечення державності.

Етатична концепція держави обґрунтовує необхідність максимального втручання держави у життя суспільства і кожної конкретної особи.

Марксистська (історико-матеріалістична або класова) теорія держави ґрунтується на діалектичному матеріалізмі та тезі про економічні причини виникнення держави, що породили розподіл суспільства на класи з протилежними інтересами, які в свою чергу є наслідком виникнення та розвитку приватної власності.

Концепція держави «загального добробуту» – теорія, що передбачає існування сильної держави, яка впливає на широке коло суспільних відносин і за якою буржуазні суспільства позбуваються класового характеру, а держава стає органом, що функціонує на благо всіх членів суспільства.

Теорія плюралістичної демократії має багато різновидів, найвідомішими її різновидами є теорія дифузії влади, теорія зацікавлених груп тиску.

2. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу
і суверенітетом нації

Державний суверенітет–це політико-юридична властивість державної влади, що характеризує її відносини з суб’єктами права як усередині країни, так і за межами державних кордонів (у міжнародній сфері).

Державному суверенітету властиві такі ознаки: у внутрішніх відносинах (усередині країни) – верховенство; неподільність; повнота; самостійність, у зовнішніх відносинах (з міжнародним співтовариством) – рівність; незалежність.

Відповідно розрізняють суверенітет внутрішній та зовнішній.

Суверенітет народу означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право вирішувати свою долю, безпосередньо чи через пред­ставницькі органи брати участь у формуванні політики, складу його органів, контролювати діяльність державної влади.

Стосовно аспектів співвідношення суверенітету держави і суверені­тету народу слід зазначити, що суверенітет держави не обов’язково передбачає суверенітет народу. Суверенітет держави може поєднуватися з відсутністю суверенітету народу, наявністю тоталітарного режиму, деспотії. Як правило (але не завжди), відсутність зовнішнього суверенітету держави спричиняє втрату суверенітету народу як внутрішньої свободи його політич­ного стану. У демократичній державі джерелом і основою співробітництва усієї влади є установча влада народу. Тут суверенітет народу є первинним стосовно державного суверенітету, є його джерелом.

Суверенітет нації означає повновладдя нації: володіння реальною можли­вістю визначати характер свого національного життя, реалізувати основні права. Основні права нації – гарантована законом міра свободи нації, що відповідно до досягнутого рівня здатна забезпечити її існування і розвиток. Міра свободи закріплена як міжнародний стандарт, як загальна і рівна для всіх націй.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. II. Основні засоби
3. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
4. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
5. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
6. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
7. VIІ. Соціалізація особистості у сучасній школі
8. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
9. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
10. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
11. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
12. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах

Переглядів: 3352