Ненасильницькі статеві зносини

Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості

1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір’ю або особою, що їх замінює, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

1. Суспільна небезпека цього злочину полягає в тому, що статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, шкідливо впливають на психофізичний стан потерпілої особи, можливі й складні життєві проблеми, особливо для потерпілої жіночої статі. Адже наслідком статевого зв’язку може бути вагітність і пологи дівчини-підлітка, яка ані фізично, ані соціально до цього не готова. Це може вкрай негативно позначитись на її подальшому особистому житті, зламати її долю.
2. Безпосереднім об’єктом цього злочину є прийнятий в суспільстві уклад сексуальних відносин у тій його частині, що передбачає статеву недоторканість особи, яка не досягла статевої зрілості, незважаючи на її згоду на статевий зв’язок, а також нормальний психофізичний розвиток такої особи.
3. Потерпілим від цього злочину може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, яка не досягла статевої зрілості. Як правило, така особа є неповнолітньою. Висновок щодо наявності такого стану здійснює судово-медична експертиза відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих станів в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ від 17 січня 1995 р. № 6.
4. Об’єктивну сторону злочину утворюють дії - добровільні статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Вид статевого зв’язку в даному випадку - природний. Якщо ж має місце задоволення статевої пристрасті неприродним способом з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, такі дії кваліфікуються як розбещення неповнолітніх.
Вчинення статевого акту з особою, яка не досягла статевої зрілості, всупереч її волі із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи утворює склад злочину зґвалтування.
5. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначеної вище дії, тобто з початку статевого акту.
6. З суб’єктивної сторони - прямий умисел. ПВСУ в п.27 постанови від 27 березня 1992 р. № 4 роз’яснив, що вчинення добровільного статевого акту з особою, яка не досягла статевої зрілості, утворює склад даного злочину в разі, коли винний знав або допускав, що потерпіла особа не досягла статевої зрілості, а так само коли він міг і повинен був це передбачити. Якщо потерпіла особа за своїм розвитком не розуміла характеру і наслідків вчинюваних з нею дій (малолітній вік, розумова відсталість, непритомний стан тощо), злочин підлягає кваліфікації як зґвалтування з використанням безпорадного стану потерпілої.
7. Суб’єктом злочину є особа чоловічої чи жіночої статі, яка досягла 16-річного віку.
8. Ознаками кваліфікованого виду складу цього злочину (ч.2 ст.155) є вчинення дій, передбачених ч.1 цієї статті, батьком, матір’ю або особою, що їх замінює, або якщо ці дії спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки.
Батьком, матір’ю або особою, що їх замінює, є рідні батьки, вітчим, мачуха, усиновителі або удочерителі.
Безплідність - це такий стан, за якого особи чоловічої статі втратили продуктивну здатність, а жіночої статі - здатність до запліднення, вагітності, а отже, і народження дітей.
Під іншими тяжкими наслідками необхідно розуміти захворювання на СНІД, сифіліс, розлад психіки тощо. При цьому тяжкі наслідки, в тому числі й безплідність, мають бути причинно пов’язані з дією.

Стаття 156. Розбещення неповнолітніх

1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, -
караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір’ю або особою, що їх замінює, -
караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.

1. На формування особистості молодої людини, особливо підлітка, на її гармонійний розвиток впливають різні фактори, в тому числі статеве виховання. Розпусні дії щодо такої особи не тільки калічать її морально, вони можуть негативно впливати і на її психіку. Тому такі діяння, як суспільно небезпечні, визнано злочинними.
2. Безпосереднім об’єктом цього злочину є прийнятий в суспільстві уклад щодо відносин, пов’язаних із статевим вихованням молоді, спрямованих на нормальний розвиток неповнолітніх, на формування їх поглядів у сфері сексуальної культури та поведінки відповідно до вимог цивілізованого суспільства.
Потерпілою від цього злочину є особа як чоловічої, так і жіночої статі, яка не досягла шістнадцятирічного віку.
3. З об’єктивної сторони для злочину характерна активна поведінка - вчинення розпусних дій. Зокрема, це може бути два різновиди дій:
а) фізичного характеру - наприклад, дії, аналогічні тим, що мають місце при вчиненні злочину, передбаченого ст.153, але без насильства, погроз чи використання безпорадного стану потерпілої особи, торкання її статевих органів, демонстративне здійснення статевого акту або мастурбація на очах у неповнолітньої особи тощо;
б) інтелектуального характеру - розповіді про статеве життя у грубо-натуралістичній, цинічній формі, ознайомлення з порнографічними творами тощо.
4. Склад цього злочину формальний, закінченим він вважається з моменту вчинення розпусних дій.
5. З суб’єктивної сторони - прямий умисел. ПВСУ в п.28 постанови від 27 березня 1992 р. № 4 звертав увагу на суб’єктивну спрямованість дій, передбачених ст.156, на задоволення винним статевої пристрасті або на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту.
6. Суб’єкт злочину - особа чоловічої чи жіночої статі, яка досягла 16-річного віку.
7. Розпусні дії, вчинені безпосередньо перед зґвалтуванням потерпілої особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, повністю охоплюються ч.3 або ч.4 ст.152 і не потребують додаткової кваліфікації за ст.156 КК.
8. Частина 2 ст.156 встановлює посилену відповідальність за дії, передбачені ч.1 цієї статті, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір’ю або особою, що їх замінює. Ці поняття розглянуто відповідно у п.12 та п.7 коментаря до ст.152, 155.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Насильницькі статеві злочини	\|	Поняття, види та загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.